ВИРОК
                               ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ                   № 1-597/10

    13 травня 2010 року Дарницький районний суд м.Києва в складі головуючого судді Сизової Л.А., при секретарі Лахман Т.В., за участю прокурора Гриненко О.О. та захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, працюючого в ЗАТ «Мережа-Трейд» магазин Фуршет, охоронцем, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України,

                             ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 12.01.2010 року близько 18 год. 10 хв. знаходячись по АДРЕСА_2 умисно з корисливих спонукань з метою відкритого викрадення чужого майна із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння підійшов до гр. ОСОБА_3 та з метою полегшення скоєння злочину спровокував конфлікт.

Одразу після чого ОСОБА_2 взявши гр. ОСОБА_3 за одяг відвів на декілька кроків в сторону від місця де розпочався конфлікт та застосував до нього насильство яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, а саме наніс правою рукою удар в обличчя ОСОБА_3 збивши його з ніг після чого почав наносити удари руками та ногами по різним частинам тіла останнього, чим спричинив останньому фізичний біль та подолав опір останнього до протидії.

Після чого ОСОБА_2 продовжуючи свої злочинні дії направлені на відкрите викрадення чужого майна наказав ОСОБА_3 віддати мобільний телефон на що останній виконуючи вимогу ОСОБА_2 віддав йому свій мобільний телефон «Самсунг С140» вартістю  700 гривень в середині якого знаходилася сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 25 гривень та на рахунку якого знаходилося 30 гривень а всього ОСОБА_2 відкрито викрав майно ОСОБА_3П, на загальну суму 755 гривень завдавши останньому матеріальної шкоди на вказану суму.

Після чого ОСОБА_2 з місця вчинення злочину з викраденим майном зник.

Будучи допитаним в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_2 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся і підтримав покази, які він давав на досудовому слідстві, що дійсно 12.01.2010 року о 12 год. зустрівся зі своїм другом ОСОБА_4, з’їздили на Севастопольську площу, потім повернулися на Харківський масив. ОСОБА_4 на мобільний телефон зателефонував його товариш ОСОБА_6, і вони домовилися зустрітися. ОСОБА_6 прийшов з хлопцем на ім’я ОСОБА_5, і вони разом пішли до магазину, купили пляшку горілки, випили її, але випитого виявилося замало, вони пішли до магазину і купили ще одну пляшку горілки і пішли пити її до парку. Після другої випитої пляшки горілки, вони вирішили пройтися прогулятися по масиву. Проходячи поруч з поліклінікою, він помітив незнайомого чоловіка та вирішив в нього забрати мобільний телефон, з цією метою він підійшов до нього та почав вішатися йому на шию, щоб спровокувати конфлікт. Незнайомий чоловік його відштовхнув, а він почав його бити, після бійки сказав чоловікові щоб той віддав йому свій мобільний телефон, чоловік віддав телефон. Забравши телефон, він пішов до кіоску, де на нього чекали хлопці. Підійшовши до кіоску, він побачив лише ОСОБА_4, інші хлопці кудись пішли, та запитав у ОСОБА_4, чи не знає той когось, кому можна продати мобільний телефон. ОСОБА_4 комусь зателефонував, через деякий час прийшов хлопець. Коли він давав хлопцю подивитися телефон, під’їхали працівники міліції  та затримали його.

Інші докази по справі у відповідності до ст. 299 КПК України не досліджувалися.

Визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильне розуміння підсудним змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз’яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд вважає вину підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину доведеною повністю і кваліфікує його дії за ст. 186 ч. 2 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого .

Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, його особу, що вину визнав повністю, щиро розкаявся, характеризується позитивно, раніше не судимий, і вважає необхідним обрати йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що пом’якшують покарання підсудного, суд враховує: визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України, о бставиною, що обтяжує покарання підсудного, суд  враховує скоєння ним злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи пом’якшуючі обставини та особу підсудного, суд вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим терміном.

Керуючись ст. 323 - 324 КПК України, суд -

                         ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати   винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_2 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з іспитовим строком на два роки.

На підставі ст. 76 КК України, зобов’язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, не змінювати місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та періодично заявлятися в інспекцію на реєстрацію.

Запобіжний захід ОСОБА_2 підписку про невиїзд з постійного місця проживання залишити без змін.

Речові докази: мобільний телефон «Самсунг SGH-X140», сім-карту оператора мобільного зв’язку «Київстар» залишити у потерпілого ОСОБА_3

Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва з моменту проголошення, засудженому в той же строк з моменту вручення копії вироку.

       СУДДЯ: