Судове рішення #1055349
21/203-06


ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


25.09.2007                                                                                                   Справа № 21/203-06  

  


Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів:  Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Корх К.В.


за участю представників, які були присутні у судовому засіданні 18.09.2007 року:

позивача: Киян Н.А.- заст. директора, дов.№17 від 17.09.2007 року

відповідача: Чумакова Н.Е.- предст., дов. від 14.05.2007 року

                      Савенко О.О.- предст., дов. від 10.01.2007 року

третьої особи: Тітов В.А.- нач. юрид. відділу, дов.№1448 від 23.03.2007 року

                                                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми “Росія” (с. Новопетрівка Запорізької області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2006 року у справі №21/203-06

               за позовом: приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми “Росія” (с. Новопетрівка Запорізької області)

                 до: товариства з обмеженою відповідальністю “Оптімус” (м. Дніпропетровськ)

третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” (м. Київ) в особі Запорізької філії ТОВ “Український промисловий банк” (м. Запоріжжя)

                 про: стягнення 1002862 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2006р. (підписано 24.11.2006р.) у справі №21/203-06 (колегія суддів у складі: головуючого: Алмазової І.В., суддів: Мельниченко І.Ф., Пархоменко Н.В.) відмовлено в позовних вимогах приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми “Росія” (с. Новопетрівка Запорізької області) до товариства з обмеженою відповідальністю “Оптімус” (м. Дніпропетровськ) за участю третьої особи: товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” (м. Київ) в особі Запорізької філії про стягнення 950004,00 грн. боргу, 52858,22 грн. пені за поставку соняшника на підставі контракту №18-364/05 від 20.12.2005р.

Не погоджуючись з рішенням суду, приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма “Росія” (с. Новопетрівка Запорізької області) –позивач –подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2006 року у справі №21/203-06 і прийняти нове рішення. В апеляційній скарзі позивач зазначає, що судом порушені норми матеріального і процесуального права. Так позивач належним чином виконав свої обов’язки за контрактом №18-364/05 від 20.12.2005 року щодо поставки відповідачу зерна соняшника, але відповідач за поставлену продукцію не сплатив. Відмовляючи в позові суд обґрунтував своє рішення тільки доказами, наданими відповідачем, а саме: платіжним дорученням №13549 від 21.12.2005 року та рахунком на оплату за №СФ-20125-01 від 20.12.2005 року, який позивачем відповідачу не надавався. Судом не встановлений і не доведений факт походження рахунку на оплату, на підставі якого були перераховані грошові кошти. Відповідач повинен був перерахувати грошові кошти саме на рахунок позивача, який зазначений у контракті. Таке перерахування зроблено не було. А оскільки рахунок, на який перераховані грошові кошти за одержане насіння соняшника, був відкритий гр. Кузьменко О.М. по підробним документам і на підприємство з тотожним найменуванням, то позивач не міг розпорядитися коштами на цьому рахунку. Це підтверджується і матеріалами слідства. Суд на дані докази уваги не звернув, що призвело до прийняття неправомірного рішення.

Відповідач –товариство з обмеженою відповідальністю “Оптімус” (м. Дніпропетровськ) –у відзиву на апеляційну скаргу і у судовому засіданні пояснив, що він виконав зобов’язання за контрактом і перерахував на рахунок позивача грошові кошти. Номер рахунку, зазначений у контракті, не є суттєвою умовою договору виходячи із приписів ст.638 ЦК України і ст.180 ГК України. До того ж, в контракті було визначено спосіб оплати –перерахування грошових коштів на поточний рахунок, і не визначено, на який конкретно рахунок ці кошти повинні перераховуватися. Грошові кошти були перераховані на рахунок, який відкритий саме позивачу у справі, що підтверджується матеріалами справи і довідкою третьої особи. Ці кошти не поверталися. Щодо матеріалів кримінальної справи, то вони не спростовують встановлені господарським судом при розгляді справи обставини.

Третя особа –товариство з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” (м. Київ) в особі Запорізької філії ТОВ “Український промисловий банк” (м. Запоріжжя) –у відзиву на апеляційну скаргу і у судовому засіданні пояснив, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Факт відкриття фізичною особою рахунку від імені позивача в банківській установі і використання коштів позивача після розслідування кримінальної справи може бути підставою для стягнення збитків з винної особи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2006 року  розгляд справи у складі колегії суддів: головуючого судді Логвиненко А.О. (доповідач), суддів: Головко В.Г. і Чохи Л.В. був призначений на 25.01.2007р. на 11:15. Розпорядженням заступника голови суду –голови судової палати Неклеси М.П. у зв’язку з виходом із чергової відпустки суддів Павловського П.П. і Чус О.В. справа була передана колегії суддів у складі: головуючий суддя Логвиненко А.О. (доповідач) судді: Павловський П.П. і Чус О.В.). 25.01.2007р. розгляд справи було відкладено на 22.02.2007р. на 11:50 в зв’язку із направленням запиту до слідчого управління УМВС України в Запорізькій області. Ухвалою від 22.02.2007р. колегією суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду було зупинено провадження у справі до закінчення розгляду, пов’язаної з даною справою кримінальної справи. Матеріали справи були направлені до слідчого управління УМВС України в Запорізькій області. Позивач, не погоджуючись з ухвалою суду від 22.02.2007р., подав касаційну скаргу. За результатами розгляду касаційної скарги постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2007р. ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2007р. у справі №21/203-06 скасована і справа направлена для її розгляду по суті. Ухвалою від 07.08.2007 року провадження у справі було поновлено і справа призначена до розгляду на 18.09.2007 року.

18.09.2007 року від позивача надійшла заява про відвід суддям Павловському П.П. і Чус О.В. у зв’язку з тим, що ухвала, прийнята по даній справі за їх участю, скасована Вищим господарським судом України. Оскільки справа розпорядженням №537 від 18.09.2007 року у зв’язку з виходом із відпустки була передана для розгляду постійній колегії суддів, заява про відвід ухвалою голови Дніпропетровського апеляційного господарського суду залишена без задоволення.

У судовому засіданні 18.09.2007 року сторони підтвердили свої доводи і заперечення, які були викладені у апеляційній скарзі та відзиву на апеляційну скаргу. За результатами судового засідання колегією суддів була оголошена перерва до 10.30 25 вересня 2007 року.

Вислухав представників сторін і третьої особи, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що між позивачем –приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірмою “Росія” (с. Новопетрівка Запорізької області) та відповідачем –товариством з обмеженою відповідальністю ”Оптімус” 20.12.2005 року був укладений контракт №18-364/05, відповідно до якого позивач (постачальник) прийняв на себе зобов’язання передати у власність відповідача насіння соняшника врожаю 2005 року, а відповідач –прийняти і оплатити товар на умовах, передбачених контрактом (п.1.1). Загальна сума контракту складала 950004 грн. (з урахуванням ПДВ) –вартість насіння соняшнику у кількості 1000 тон. (розділ 3).

Відповідно до п.4.1 Контракту позивач зобов’язався передати товар покупцю на умовах франко-заготівельне підприємство ВАТ „Троянівський елеватор” у строк до 20.12.2005 року. Оплата за переданий товар здійснюється відповідачем у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі трьох днів з моменту отримання підтверджуючого складського документу заготівельного підприємства про зарахування товару на поточний рахунок покупця (п.5.1). Сторони також обумовили і інші умови поставки товару, у тому числі і відповідальність сторін за несвоєчасну поставку продукції та несвоєчасну оплату за поставлену продукцію у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Позивач свої зобов’язання за контрактом виконав у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи і не спростовується сторонами по справі.

На виконання умов контракту відповідач платіжним дорученням №13549 від 21.12.2005 року перерахував грошові кошти у сумі 950004,00грн. ПСГП „Агрофірмі „Росія” с. Новопетрівка, Бердянський р-н, Запорізької області, ЗКПО 25223209. У графі „призначення платежу” вказано: „за насіння соняшнику згідно рахунку №СФ-20125-01 від 20.12.2005р.”. У зазначеному рахунку №СФ-20125-01 від 20.12.2005р. для оплати вартості соняшнику зазначений розрахунковий рахунок 2600501300337, МФО 313935 в Запорізькій філії ТОВ „Укрпромбанк” (а.с.74). Рахунок містить печатку позивача і підпис особи, а також інші реквізити, притаманні рахункам на оплату за договорами. Таким чином, відповідач виконав свої зобов’язання по оплаті поставленої продукції. Зазначений факт підтверджується також листом КБ „Приватбанк” від 14.06.2006р. №Г.21.1.5.0/1-314 (а.с.82), у якому зазначено про виконання даного платежу, а також те, що перераховані кошти платнику не поверталися. Крім того, третя особа (банк, у якому був відкритий рахунок) також пояснила, що 21.12.2005р. на поточний рахунок №2600501300337 ПСГП „Агрофірми „Росія” надійшли  від ТОВ „Оптімус” (ЗКПО 24613799) грошові кошти у сумі 950 004,00грн  (платіжне доручення №13549)  за насіння соняшника згідно рахунку № СФ-20125-01 від 20.12.2005р., які в подальшому перераховані:

за платіжним дорученням №1 на суму 445000,00 грн. на рахунок №260050010019694 ТОВ1„Авалон-Альянс” відкритий у ЗАТ1”Агробанк” м. Дніпропетровськ (МФО 307123) за фуражну пшеницю згідно договору №22-12/05 від 22.12.2005р.;

за платіжним дорученням №2 на суму 500000,00 грн. на рахунок №26508310233601 ТОВ ДК „Укрінвест” (ЄДРПОУ 25006044) відкритий у КБ „Новий” м. Дніпропетровськ (МФО 305062) за акції прості, іменні, оборотні в національній депозитарній системі, згідно договору №536/1 від 21.12.2005р.

За таких обставин апеляційний господарський суд вважає, що відповідач виконав свої зобов’язання за контрактом, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Посилання скаржника на ті обставини, що рахунок, на який були зараховані грошові кошти, не належить позивачу і відкритий невідомою особою внаслідок шахрайських дій не може бути підставою для стягнення коштів з відповідача, оскільки останній сплатив грошові кошти на підставі відповідного рахунку. При цьому, представники відповідача не повинні перевіряти і встановлювати чинність рахунку, оскільки такого обов’язку у них немає. Візуально рахунок №СД-20125-01 відповідає іншим рахункам позивача і містить усі необхідні реквізити, а факт його підробки встановлений тільки при його експертному дослідженні в процесі розслідування кримінальної справи. До того ж, ПСГП „Агрофірми „Росія” (код ЗКПО 25223209) фактично є власником рахунку №2600501300337, МФО 313935 в Запорізькій філії ТОВ „Укрпромбанк”, але розпорядником коштів (керівником підприємства з правом розпорядження коштами) значиться інша особа.

Крім того, судова колегія погоджується із доводами відповідача, що у договорі не визначений рахунок, на який повинні були сплачуватися грошові кошти, а встановлена тільки форма розрахунку. Щодо наявності у договорі іншого номера рахунку, то згідно норм чинного законодавства юридична особа має право відкривати необмежену кількість рахунків в банківських установах і отримувати на них грошові кошти. Крім того, як правильно зазначив відповідач, номер рахунку не відноситься до суттєвих умов договору, тому при оплаті за поставлену продукцію, відповідач не припустився порушень чинного законодавства.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду повністю відповідає вимогам чинного законодавства і повинно бути залишено без зміни.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми “Росія” (с. Новопетрівка Запорізької області) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2006 року у справі №21/203-06 залишити без зміни.


Головуючий                                                                                           О.С.Євстигнеєв

Судді:                                                                                                      Л.О.Лотоцька

                                                                                                                                 Р.М. Бахмат


З оригіналом згідно.

Помічник судді                                                                   М.В. Юрченко

25.09.2007р.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація