Справа № 11а-536 2006 р. Головуючий у 1 інстанції Гресько В.А.
Категорія: ст.ст. 166,156 ч.1 КПК України Доповідач: Михайловський В.І.
УХВАЛА ІменемУкраїни
25 липня 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Романова О.В.
суддів Михайловського В.І.,
Ткаченка В.Л.
прокурора Шкіль С.С.
адвоката ОСОБА_1.
засудженого ОСОБА_2.
розглянула у відкритому судовом засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Емільчинського районного суду Житомирської області від 11 травня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець АДРЕСА_1, житель АДРЕСА_2 Емільчинського району Житомирської області, громадянин України, не судимий, засуджений: за ст. 156 ч.2 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили, залишено попередній - тримання під вартою.
Строк відбування покарання рахувати з 14 лютого 2006 року.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_2. на користь ОСОБА_3. - 1 (одну) тисячу гривень, на користь ОСОБА_4. - 1 (одну) тисячу гривень завданої злочином моральної шкоди.
Речові докази: касету з відеозаписом показів потерпілих ОСОБА_4. та ОСОБА_3. вирішено знищити.
Згідно вироку суду ОСОБА_2., маючи на утриманні двох неповнолітніх дітей - дочок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження на протязі 2004-2006 років неодноразово вчиняв розпусні дії щодо них.
У кімнаті свого будинку АДРЕСА_2 Емільчинського району по вул. АДРЕСА_3 ОСОБА_2. біля 21 години у стані алкогольного сп'яніння оголював статеві органи, примушував дочку ОСОБА_3 торкатися його статевого органу, роздягав її, вчиняючи непристойні дотики та намагаючись задоволити таким чином свої статеві пристрасті.
У березні 2005 року ОСОБА_2., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у кімнаті свого будинку по вул.АДРЕСА_3 Емільчинського району АДРЕСА_2 повторно роздягнувся, оголив свій статевий орган, примушуючи дочок ОСОБА_3 і ОСОБА_4 торкатися його статевих органів. Після цього ОСОБА_2. роздягав неповнолітніх дочок, оголяв їх статеві органи та сам вчиняв непристойні дотики, намагаючись розпалити статевий інстинкт дочок.
Перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_2. 6 листопада 2005 року за тією ж адресою повторно роздягнувся наголо, оголив свій статевий орган та примушував неповнолітніх дочок ОСОБА_3 і ОСОБА_4 торкатися його, сам вчиняв непристойні дотики до дочок, з метою їх статевого збудження.
ОСОБА_2. 10 лютого 2006 року біля 2і години у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи у власному будинку №АДРЕСА_3 Емільчинського району роздягнувся та оголив свій статевий орган, примушуючи неповнолітню доньку ОСОБА_4 торкатися його статевих органів, роздягав її, торкаючись її грудей і статевих органів, розпалюючи статевий інстинкт та викликаючи статеве збудження.
В апеляції прокурор просить скасувати вирок суду від 11.05.2006 року у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2. за ч.2 ст. 156 КК України покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
В обгрунтування апеляції прокурор посилається на ті обставини, що судом першої інстанції не враховано негативну характеристику засудженого ОСОБА_2., вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння. Призначене покарання, на думку апелянта, є явно несправедливим, не відповідає обставинам справи та ступеню тяжкості вчиненого злочину, а тому необхідно призначити максимальний розмір
покарання, передбачений санкцією ч.2 ст. 156 КК України.
Заслухавши доповідача по справі, міркування прокурора, який підтримав подану апеляцію, засудженого ОСОБА_2. та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, обговоривши доводи апеляції та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи та доведеності вини ОСОБА_2. у вчиненні розпусних дій щодо осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, вчинених батьком, а саме у вчиненні злочину, передбаченого ст. 156 ч.2 КК України обгрунтовані на перевірених в суді доказах. Ці висновки суду ніким із можливих апелянтів не оспорюються.
Призначаючи засудженому вид і розмір покарання суд першої інстанції у повній мірі врахував вимоги статей 65-67 КК України та вірно визначив ОСОБА_2, реальну міру покарання у межах санкції ст. 156 ч.2 КК України. Судом враховано, що ОСОБА_2. вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння, характеризується негативно. У той же час з матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_2. вперше притягується до кримінальної відповідальності та є інвалідом 2і групи.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів не погоджується з доводами прокурора про необхідність призначення засудженому покарання у максимальних розмірах, передбачених вимогами кримінального закону за скоєний злочин. Покарання, визначене судом першої інстанції, є співрозмірним та достатнім для виправлення і перевиховання засудженого ОСОБА_2., у зв'язку з чим відсутні будь-які підстави щодо скасування вироку районного суду та постановленої нового вироку з призначенням більш суворого покарання.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію прокурора , який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а вирок Емільчинського районного суду Житомирської області від 11 травня 2006 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.