ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.09.2007р. | м.Київ | № 38/238-А |
12 год. 35 хв.
За позовом | Закритого акціонерного товариства “Страхове акціонерне товариство “Граве Україна” |
До | Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку фінансових послуг |
Про | скасування припису від 22.03.2007р. |
Головуючий суддя Власов Ю.Л.
Суддя Кролевець О.А.
Суддя Сулім В.В.
Секретар судового засідання Долга О.Р.
Представники: |
Від позивача | Ніконенко І.Ю., Мельник В.І., Міщук Т.Є. |
Від відповідача | Ткаченко Г.П. |
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про скасування припису №СК-08/07-391 від 22.03.2007р.
Заявлений позов Позивач обґрунтовує наступним. Висновки яких дійшли працівники Відповідача щодо наявності порушень ст.31 Закону України “Про страхування” виходили з відображення активів, якими можуть бути представлені резерви в наданому звіті. Однак, чинним законодавством чітко не визначено яким чином в звіті слід відображати такі активи, тому Відповідачу був поданий уточнений звіт, а в листі було пояснено про надлишок активів Позивача, яким представлені страхові резерви, внаслідок чого сума 2525 тис. грн. ніяким чином не вплине на фактичний загальний розмір категорій активів, яким повинні бути представлені кошти страхових резервів.
Пунктом 1.4. “Правил розміщення страхових резервів із страхування життя” передбачено розміщення страхових резервів –це вкладення коштів сформованих резервів із страхування життя у дозволені активи. Відповідно до п.2.1. вказаних Правил кошти страхових резервів можуть бути представлені у вигляді банківських вкладів, грошових коштів, нерухомого майна та інші. В колонці “загальна сума активів, якими можуть бути представлені кошти страхових резервів” сума 139847,30 тис. грн. відображена без врахування суми 2525 тис. грн., що розміщена в нерейтинговому банку. Таким чином, не має жодних підстав вважати Позивача порушником ст.31 Закону України “Про страхування”.
На час видання Відповідачем спірного припису питання порядку встановлення і визначення рейтингу банків та наявності національної рейтингової шкали законодавчо врегульовано не було, тому Позивач не міг вчинювати порушень, передбачених ст.31 Закону України “Про страхування”.
Відповідач заперечив проти заявленого Позивачем позову з огляду на наступне. У позові Позивач посилається на те, що ним було надано виправлений звіт за 2006 рік, тобто наведені в акті порушення були усунені. Однак на момент проведення перевірки і складання акту порушення існувало та було визнано страховиком.
Виправлені звітні дані були надані вже після складання акту про порушення. Згідно з п.4.4. Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу днем порушення провадження у справі є дата складання акту про порушення, а п.4.2 вказаного Положення встановлені підстави для закриття провадження у справі, при цьому жодної з передбачених вказаним пунктом підстав для закриття провадження у справі Відповідача не було.
Спірний припис Відповідача є правомірним, оскільки Позивачем частина коштів, яка була ним включена до складу страхових резервів відповідно до поданого Відповідачу звіту, була розміщена у нерейтинговому банку, що суперечить ст.31 Закону України “Про страхування” Внесення Позивачем виправлень у звіт свідчить про визнання Позивачем допущеного порушення та його виправлення.
Господарським судом заслухані пояснення сторін, досліджені подані докази. За результатами слухання сторін, дослідження доказів, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
19.12.06р. рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №125 Товариство з обмеженою відповідальністю “Кредит-Рейтинг” було включено до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств.
26.02.2007р. Позивачем був подані Відповідачу звітні дані за 2006 рік відповідно до яких до категорії активів, визначених ст.31 Закону України “Про страхування»для представлення страхових резервів, були включені банківські вклади (депозити) в сумі 48858,00 грн., як резерви із страхування життя.
Відповідно до вказаних звітних даних зазначені страхові резерви у банківських вкладах (депозитах) були розміщені Позивачем у наступних банківських установах –“Райффайзен банк Аваль” –16235,00 тис. грн., “Міжнародний комерційний банк” –2525,00 тис. грн., “Укрсіббанк” –19341,50 тис. грн. та “Хрещатик” –10756,50 тис. грн., всього 48858,00 тис. грн.
Згідно з рейтингами рейтингового агентства Товариства з обмеженою відповідальністю “Кредит-Рейтинг” у 2006 році банківська установа “Міжнародний комерційний банк” не мала кредитного рейтингу інвестиційного рівня за Національною шкалою кредитних рейтингів. Такий рейтинг uaBBB+ був присвоєний банківській установі “Міжнародний комерційний банк” лише 10.07.2007р.
12.03.2007р. Відповідачем був складений акт №0811-1/1099 про порушення Позивачем законів та інших нормативно-правових актів, яким було встановлено формування Позивачем страхових резервів із страхування життя розміщенням у банківських вкладах (депозитах) в сумі 48858,00 грн., при цьому обсяг страхових резервів, розміщених у банківських вкладах (депозитах) в банківських установах, кредитний рейтинг яких станом на 31.12.2006р. відповідає інвестиційному рівню за національною шкалою, визначеною законодавством України, складає лише 46333,00 тис. грн., а саме: ВАТ КБ “Хрещатик” –у розмірі 10756,50 тис. грн., АППБ “Райффайзен банк Аваль” –у розмірі 16235,00 тис. грн.; АКІБ “Укрсіббанк” –у розмірі 19341,50 тис. грн.
Таким чином, станом на 31.12.2006р. частина коштів страхових резервів із страхування життя Позивача у розмірі 2525,00 тис. грн. розміщена у банківських вкладах (депозитах) в банківських установах, кредитний рейтинг яких не відповідає інвестиційному рівню за національною шкалою, визначеною законодавством України. Зазначена інформація свідчить про те, що Позивачем було допущено порушення вимог ст.31 Закону України “Про страхування” у частині обов’язковості відповідності кредитного рейтингу банківської установи, в якій розміщені кошти страхових резервів, інвестиційному рівню за національною шкалою, визначеною законодавством України.
16.03.07р. Позивач направив Відповідачу лист №922/03, в якому зазначив, що надлишок категорій активів, якими представлені страхові резерви на відповідну звітну дату складає 24714,60 тис. грн., таким чином грошові кошти представлені банківським депозитом у розмірі 2525,00 тис. грн., які в свою чергу розміщені в банківській установі, кредитний рейтинг якої не відповідає інвестиційному рівню за національною шкалою, визначеною законодавством України, ніяким чином не впливає на фактичний загальний розмір категорій активів, якими згідно чинного законодавства України повинні бути представлені кошти страхових резервів із страхування життя.
Позивач також повідомив, що у зв’язку з проведенням аудиторської перевірки за наслідками 2006 року були перерозподілені дані деяких показників річної фінансової звітності Позивача, що в свою чергу не призвело до зміни фінансових результатів та валюти балансу товариства.
Згідно з виправленими звітними даними за 2006 рік, поданими Позивачем Відповідачу, до категорії активів, визначених ст.31 Закону України “Про страхування»для представлення страхових резервів, були включені банківські вклади (депозити) в сумі 48858,00 тис. грн., з них в якості резервів із страхування життя представлено 24143,40 тис. грн.
22.03.07р. Відповідачем був винесений припис №СК-08/07-391, яким було приписано Позивачу забезпечити дотримання вимог ст.31 Закону України “Про страхування” у частині обов’язковості відповідності кредитного рейтингу банківських установ, яких розміщені кошти страхових резервів, інвестиційному рівню за національною шкалою, визначеною законодавством України.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Господарський суд міста Києва вважає, що позов Позивача задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.31 Закону України “Про страхування” страхові резерви утворюються страховиками з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування (перестрахування). Страховики зобов'язані формувати і вести облік страхових резервів у порядку та обсягах, встановлених цим Законом, станом на кожен день. Страхові резерви поділяються на технічні резерви і резерви із страхування життя (математичні резерви). Для забезпечення страхових зобов'язань із страхування життя та медичного страхування страховики формують окремі резерви за рахунок надходження страхових платежів і доходів від інвестування коштів сформованих резервів за цими видами страхування. Кошти резервів із страхування життя не є власністю страховика і мають бути відокремлені від його іншого майна. Страховик зобов'язаний обліковувати кошти резервів із страхування життя на окремому балансі і вести їх окремий облік. Страховики зобов'язані створювати і вести облік таких резервів із страхування життя: довгострокових зобов'язань (математичні резерви); належних виплат страхових сум. Кошти страхових резервів повинні розміщуватися з урахуванням безпечності, прибутковості, ліквідності, диверсифікованості та мають бути представлені активами таких категорій: грошові кошти на поточному рахунку; банківські вклади (депозити); валютні вкладення згідно з валютою страхування; нерухоме майно; акції, облігації, іпотечні сертифікати; цінні папери, що емітуються державою; права вимоги до перестраховиків; інвестиції в економіку України за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України; банківські метали; кредити страхувальникам - фізичним особам, що уклали договори страхування життя, в межах викупної суми на момент видачі кредиту та під заставу викупної суми. У цьому разі кредит не може бути видано раніше, ніж через один рік після набрання чинності договором страхування, та на строк, який перевищує період, що залишився до закінчення дії договору страхування; готівка в касі в обсягах лімітів залишків каси, встановлених Національним банком України. Кредитний рейтинг банківської установи, в якій розміщені кошти страхових резервів, повинен відповідати інвестиційному рівню за національною шкалою, визначеною законодавством України.
Згідно з п.1.4. Правил розміщення страхових резервів із страхування життя, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №2875 від 26.11.04р. розміщення страхових резервів –це вкладення коштів сформованих резервів із страхування життя у дозволені активи.
Відповідно до п.1, 2, 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.04.04р. №208-р було схвалено Концепцію створення системи рейтингової оцінки регіонів, галузей національної економіки, суб’єктів господарювання, розпоряджено Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Мінфіну, Мінекономіки у місячний строк: розробити і затвердити заходи щодо реалізації Концепції, схваленої цим розпорядженням; визначити на конкурсній основі агентства, уповноважені на проведення рейтингової оцінки. Міністерствам, Держпідприємництву, іншим органам виконавчої влади разом з уповноваженими агентствами забезпечувати проведення рейтингової оцінки.
Додатком до схваленої концепції було визначено Національну шкалу кредитних рейтингів, відповідно до якої довгострокові кредитні рейтинги інвестиційного рівня визначені: uaAAA –винятковий (найвищий) рівень спроможності позичальника своєчасно та в повному обсязі виплачувати відсотки і основну суму за борговими зобов’язаннями; uaAA –дуже високий рівень спроможності позичальника своєчасно та в повному обсязі виплачувати відсотки і основну суму за борговими зобов’язаннями; uaA –високий рівень спроможності позичальника своєчасно та в повному обсязі виплачувати відсотки і основну суму за борговими зобов’язаннями. Однак такий позичальник чутливий до несприятливих змін у комерційних, фінансових та економічних умовах порівняно з позичальниками з більш високими рейтингами; uaBBB –достатня спроможність позичальника своєчасно та в повному обсязі виплачувати відсотки і основну суму за борговими зобов’язаннями. Однак такий позичальник перебуває під впливом несприятливих змін у комерційних, фінансових та економічних умовах порівняно з позичальниками з більш високими рейтингами.
З наведених норм вбачається, що Позивач в 2006 році був зобов’язаний розміщувати страхові резерви із страхування життя у банківських вкладах (депозитах) лише в тих банківських установах, кредитний рейтинг яких відповідає інвестиційному рівню за національною шкалою, визначеною розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.04.04р. №208-р.
Як встановлено судом, Позивачем 26.02.2007р. були подані Відповідачу звітні дані за 2006 рік відповідно до яких до категорії активів, визначених ст.31 Закону України “Про страхування»для представлення страхових резервів, були включені банківські вклади (депозити) в сумі 48858,00 тис. грн., як резерви із страхування життя. Відповідно до вказаних звітних даних зазначені страхові резерви у банківських вкладах (депозитах) були розміщені Позивачем у наступних банківських установах – “Райффайзен банк Аваль” –16235,00 тис. грн., “Міжнародний комерційний банк” –2525,00 тис. грн., “Укрсіббанк” –19341,50 тис. грн. та “Хрещатик” –10756,50 тис. грн., всього 48858,00 тис. грн.
Як встановлено судом, рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №125 від 19.12.06р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Кредит-Рейтинг” було включено до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств.
Як встановлено судом, у 2006 році банківська установа “Міжнародний комерційний банк” не мала кредитного рейтингу інвестиційного рівня за Національною шкалою кредитних рейтингів, такий рейтинг uaBBB+ був їй присвоєний лише 10.07.2007р.
Таким чином, Позивач в порушення ст.31 Закону України “Про страхування” розмістив в 2006 році частину страхових резервів із страхування життя в сумі 2525,00 тис. грн. у банківських вкладах (депозитах) у банківській установі “Міжнародний комерційний банк”, кредитний рейтинг якої не відповідав інвестиційному рівню за національною шкалою, визначеною законодавством України, зокрема розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.04.04р. №208-р.
Відповідно до п.4, 5 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України 04.04.03р. №292/2003, Комісія відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції здійснює згідно із законами України державне регулювання і нагляд за діяльністю страхових компаній, проводить самостійно чи разом з іншими уповноваженими органами виїзні та безвиїзні перевірки діяльності фінансових послуг. Комісія має право в межах своєї компетенції видавати приписи страховикам про усунення виявлених порушень законодавства про страхову діяльність.
Відповідно до п.4.5. Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг №125 від 13.11.2003р. у разі виявлення порушень законодавства про фінансові послуги посадові особи Держфінпослуг зобов'язані скласти акт про порушення або акт перевірки з викладенням у ньому змісту виявлених порушень.
Як встановлено судом, Відповідачем 12.03.2007р. був складений акт №0811-1/1099 про порушення Позивачем законів та інших нормативно-правових актів, яким було встановлено, що станом на 31.12.2006р. частина коштів страхових резервів із страхування життя Позивача у розмірі 2525,00 тис. грн. розміщена у банківських вкладах (депозитах) в банківських установах, кредитний рейтинг яких не відповідає інвестиційному рівню за національною шкалою, визначеною законодавством України, що свідчить про порушення Позивачем вимог ст.31 Закону України “Про страхування”.
Як встановлено судом, на підставі вказаного акту 22.03.07р. Відповідачем був винесений припис №СК-08/07-391, відповідно до якого Позивачу було приписано забезпечити дотримання вимог ст.31 Закону України “Про страхування” у частині обов’язковості відповідності кредитного рейтингу банківських установ, в яких розміщені кошти страхових резервів інвестиційному рівню за національною шкалою, визначеною законодавством України.
За вказаних обставин Господарський суд міста Києва вважає, що спірний припис був винесений Відповідачем у відповідності до вказаних вище норм чинного законодавства України, а у позові Позивачу належить відмовити.
Судом не приймаються до уваги доводи Позивача, що у зв’язку з поданням останнім виправленого звіту, Відповідач мав закрити справу на тій підставі, що не доведено вчинення Позивачем порушення законодавства про фінансової послуги, з огляду на наступне.
Відповідно до п.4.4. Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг №125 від 13.11.2003р., днем порушення провадження у справі є дата складання акта про порушення висновками якого є встановлення порушення законодавства про фінансові послуги.
Згідно з п.3.10 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг №125 від 13.11.2003р., за результатами розгляду справи може бути прийнято рішення про застосування заходів впливу або про закриття справи.
Відповідно до п.4.2. вказаного Положення справу не може бути розпочато, а наявна в провадженні справа підлягає закриттю в разі: 1) якщо не доведено вчинення особою порушення законодавства про фінансові послуги; 2) якщо вирішення справи не належить до компетенції Держфінпослуг; 3) якщо з дня вчинення порушення минув один рік або більше; 4) у разі ліквідації та/або визнання банкрутом особи, щодо якої порушено справу; 5) у разі скасування акта, який передбачає застосування заходу впливу; 6) за наявності за одним і тим самим фактом іншої справи; 7) якщо за тим самим фактом порушення є нескасоване рішення Держфінпослуг у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, акт про порушення був складений Відповідачем до подання Позивачем виправлених звітних даних за 2006 рік. Отже, на момент складання Відповідачем даного акту порушення Позивачем ст.31 Закону України “Про страхування” було вчинено та не було усунено, тому підстав передбачених п.4.2. вказаного вище Положення для закриття справи у Відповідача не було.
Судом не приймаються до уваги доводи Позивача про надлишок активів Позивача, яким представлені страхові резерви, внаслідок чого сума 2525 тис. грн. ніяким чином не вплине на фактичний загальний розмір категорій активів, яким повинні бути представлені кошти страхових резервів.
Відповідно до ст.31 Закону України “Про страхування” кредитний рейтинг банківської установи, в якій розміщені кошти страхових резервів, повинен відповідати інвестиційному рівню за національною шкалою, визначеною законодавством України.
Дана норма не регулює відносини розміру страхових резервів, їх достатності та категорій активів у яких вони мають бути представлені. Вказана норма визначає, що всі кошти, які розміщуються страховиками як страхові резерви із страхування життя у банківських вкладах (депозитах) можуть ними розміщуватись лише у банківських установах кредитний рейтинг яких відповідає інвестиційному рівню за національною шкалою, визначеною законодавством України.
Отже, в даному випадку не має значення чи достатньо у Позивача інших активів, якими представлені страхові резерви, чи ні, якщо Позивач включив суму коштів 2525 тис. грн. до страхових резервів із страхування життя, дана сума коштів мала бути розміщена у банківській установі кредитний рейтинг якої відповідає інвестиційному рівню за національною шкалою, визначеною законодавством України.
Керуючись ст.2, 7, 17, 158, 161, 162, 163 та п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. У позові відмовити повністю.
2. Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Ю.Л. Власов
Суддя О.А. Кролевець
Суддя В.В. Сулім
Постанова складена та підписана 26.09.07р.