ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.09.2007р. | м.Київ | № 11/339-А |
За позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю «КІА Моторс Україна» |
до | Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва |
за участю | Прокуратури Подільського району м. Києва |
про | визнання нечинним рішення. |
Суддя Євсіков О.О.
Секретар судового засідання Дупляк С.А.
Представники
від позивача | Йовенко С.М. (предст. за дов.); |
від відповідача | Сименюк І.Ю. (предст. за дов.). |
від прокуратури | не з’явився. |
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 12.09.2007 о 10 год. 30 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 12.09.2007 на 17 год. 30 хв., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КІА Моторс Україна»звернувся до Господарського суду міста Києва з адміністративним позовом про визнання нечинним рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва № 0000912303 від 23.02.2007 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1055109,50 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що повернення готівкових коштів згідно видаткових касових ордерів, здійснені позивачем, є поверненням передплати за автомобіль, котрий покупці мали намір придбати, але з різних причин відмовлялися від укладання договору. При цьому отримання товару та перехід права власності на товар, або повернення товару не відбувалось, передплата за автомобілі проводилась в безготівковій формі через касу банку. Позивач вважає, що вищевказані операції не повинні проводитись через реєстратор розрахункових операцій на тій підставі що вони не є розрахунковими операціями, в розумінні ст. 2 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Позивач вважає, що підстави застосування до нього штрафних санкцій, передбачених вищевказаним Законом, відсутні.
Відповідач у запереченнях на позов та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, мотивуючи тим, що п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що суб‘єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов‘язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Відповідач вважає, що позивачем в порушення п. 1, п. 2, п. 9 ст. 3 Закону при поверненні готівкових коштів, сплачених покупцями як попередня оплата вартості товару, на загальну суму 210953,90 грн. розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій не проводились. Відповідач вважає, що рішення про застосування штрафних фінансових санкцій № 0000912303 від 23.02.2007 винесено ним у відповідності до вищевказаного Закону.
Прокуратура Подільського району м. Києва у запереченнях на позов та в судовому засіданні повністю підтримала позицію відповідача.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з‘ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об‘єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
Відповідачем 09.02.2007 було проведено перевірку Станції технічного обслуговування (СТО), що розташована за адресою м. Київ, вул. Павла Усенка, 8 та належить ТОВ «КІА Моторс Україна»(Дозвіл № 547 від 04.11.2005 на розміщення об’єкта торгівлі, Торгові патенти №№ 919634,919635 наявні в матеріалах справи). За результатами перевірки складено Акт № 000563 від 09.02.2007 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності.
За результатами вказаної перевірки відповідачем було встановлено порушення п. 1, 2, 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
За вказані порушення до позивача на підставі п. 1, 4, ст. 17 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»рішенням Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва № 0000912303 від 23.02.2007 застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1.055.109,50 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду.
Актом перевірки № 000563 від 09.02.2007 встановлено, що згідно видаткового касового ордеру № 15 від 12.01.2007 було здійснено повернення готівкових коштів за товар на суму 3000 грн.; згідно видаткового касового ордеру № 830 від 14.12.2006 було здійснено повернення готівкових коштів за товар на суму 3000 грн.; згідно видаткового касового ордеру № 831 від 14.12.2006 було здійснено повернення готівкових коштів за товар на суму 3000 грн.; згідно видаткового касового ордеру № 832 від 14.12.2006 було здійснено повернення готівкових коштів за товар на суму 2000 грн.; згідно видаткового касового ордеру № 506 від 02.08.2006 було здійснено повернення готівкових коштів за товар на суму 1979 грн.; згідно видаткового касового ордеру № 507 від 02.08.2006 було здійснено повернення готівкових коштів за товар на суму 63.000 грн.; згідно видаткового касового ордеру № 505 від 02.08.2006 було здійснено повернення готівкових коштів за товар на суму 30 000 грн.; згідно видаткового касового ордеру № 373 від 14.06.2006 було здійснено повернення готівкових коштів за товар на суму 100.000 грн.; згідно видаткового касового ордеру № 315 від 24.05.2006 було здійснено повернення готівкових коштів за товар на суму 439 грн.; згідно видаткового касового ордеру № 316 від 24.05.2006 було здійснено повернення готівкових коштів за товар на суму 4535 грн.
Відповідно до книги обліку розрахункових операцій № 2654003290 вказані розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій позивачем не проведено.
Судом встановлено, що діяльність позивача пов‘язана з реалізацією автомобілів. Як підтверджено матеріалами справи, позивачем у 2006 - 2007 роках укладались договори купівлі –продажу автомобілів № 362 від 01.06.2006 з гр. Тараборіним В.Б., № 461 від 26.07.2006 з гр. Юшкевич О.К., № 169 від 26.12.2005 з гр. Ковальчук В.І., № 331 від 27.04.2006 з гр. Тітовою О.П., №635 від 09.11.2006 з гр. Лобановою Т.В., № 581 від 20.10.2006 з гр. Португаловим С.В., № 639 від 10.11.2006 з гр. Адоніним О.І., №574 від 17.10.2006 з гр. Дехтяренко Ю.Ф., №465/1 від 27.07.2006 з гр. Максименко О.О., №422/1 від 30.06.2006 з гр. Новіковим А.М. (копії наявні у справі).
Згідно з вказаними договорами покупці мали намір придбати автомобілі. Відповідно до умов договорів покупець здійснює передплату частини вартості автомобіля безпосередньо після підписання договору, а остаточний розрахунок за автомобіль проводиться після повідомлення про готовність передання автомобіля покупцеві. Право власності на автомобілі переходить до покупців після повної оплати їх вартості та в момент фактичного передання автомобілів.
Відповідно до п. 10 Наказу по підприємству № 1 від 01.06.2004 (копія –у справі) в процесі реалізації транспортних засобів ТОВ «КІА Моторс Україна» застосовує безготівкову форму оплати. З цією метою позивачем укладено договір з АКБ „Мрія” про приймання платежів № 76-ПП від 30.12.2004, згідно з п. 1.1 договору Клієнт - ТОВ «КІА Моторс Україна»доручає, а Банк приймає на себе зобов’язання своїми виробничими силами на діючих у Банку виробничих потужностях здійснити приймання від фізичних та юридичних осіб платежів за реалізовані ТОВ «КІА Моторс Україна»товари та послуги.
Позивачем до матеріалів справи надані квитанція № 1151 01.06.2006, заява на переказ готівки № 1360 від 30.06.2006, заява на переказ готівки № 146, квитанції № 1881 від 17.10.2006, заява на переказ готівки № 2099 від 10.11.2006, заява на переказ готівки № 1909 від 20.10.2006, заява про переказ готівки № 2093 від 09.11.2006, заяви на переказ готівки № 980 від 27.04.2006, № 988 від 28.04.2006, № 1036 від 16.05.2006, № 454 від 26.12.2005, № 1467 від 26.07.2006, на підставі яких судом встановлено, що передплати від покупців –фізичних осіб за автомобілі до позивача через реєстратор розрахункових операцій ТОВ «КІА Моторс Україна»не надходили.
Передплати за автомобілі надходили від покупців у безготівковій формі до каси відділення Банку та потім з розрахункового рахунку банку надходили на розрахунковий рахунок ТОВ «КІА Моторс Україна».
В подальшому покупці згідно з їх письмовими заявами від 13.06.2006 (Тараборін В.Б.), від 11.07.2006 (Новіков А.М.), від 01.08.2006 (Максименко О.О.), від 06.12.2006 (Дехтяренко Ю.Д.), від 11.12.2006 (Адонін О.І.), від 14.12.2006 (Партугалов С.В.), від 04.01.2007 (Лобанова Т.В.), від 23.05.2006 (Тітова О.П.), від 23.05.2006 (Ковальчук В.І.), від 01.08.2006 (Юшкевич О.К.) відмовилися від виконання договорів купівлі-продажу, повної вартості автомобіля не сплачували, автомобілі не отримували та вимагали повернення сплаченої передплати за автомобілі.
Позивачем згідно видаткових касових ордерів № 15 , № 830, № 831, №832, № 505, № 506, №507, №315, № 316, № 373 було здійснено повернення готівкових коштів покупцям через касу підприємства без проведення відповідних сум через реєстратор розрахункових операцій.
Розглядаючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами –суб‘єктами підприємницької діяльності та юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відособленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб‘єктами підприємницької діяльності, які виконують операції з купівлі-продажу іноземної валюти.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток , платіжних чеків, жетонів , тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках передбачених цим Законом зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Пункт 2 ст. 3 вищевказаного Закону зобов’язує суб’єкта підприємницької діяльності видавати особі, яка отримує та повертає товар, отримує послуги або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Стаття 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»містить визначення розрахункової операції –це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг) видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу).
З обставин справи випливає, що позивачем за місцем реалізації товарів прийняття готівкових коштів за реалізований товар та видача готівкових коштів за повернутий товар не здійснювалася.
Згідно з п. 1.4 Постанови Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 безготівкові розрахунки –перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.
Відповідно до п. 2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 (далі –Положення № 637), підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.
Згідно з п. 2.5 Положення № 637 якщо підприємства (підприємці) та фізичні особи здійснюють готівкові розрахунки без відкриття поточного рахунку шляхом унесення до банків готівки для подальшого її перерахування на рахунки інших підприємств (підприємців) або фізичних осіб, то такі розрахунки для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів безготівковими.
Враховуючи зазначене та те, що позивачем готівкові грошові кошти безпосередньо від покупця не приймалися, а надходили спочатку до каси банку, а потім перераховувалися на рахунок позивача як отримувача коштів, суд дійшов висновку що розрахунки позивача відбувалися в безготівковій формі.
Підтвердженням того, що передплати за автомобілі надходили від покупців в безготівковій формі, є те, що всі покупці автомобілів вносили готівкові кошти не через реєстратор розрахункових операцій ТОВ «КІА Моторс Україна», а до каси відділення Банку та потім ці кошти з розрахункового рахунку банку надходили на розрахунковий рахунок ТОВ «КІА Моторс Україна».
Відповідно до п. 3.1 Положення № 637 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.
Пунктом 3.5 Положення № 637 визначено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.
Як встановлено п. 3.7 Положення № 637, приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.
Суд вважає, що повернення готівкових коштів згідно видаткових касових ордерів №15, № 830, № 831, №832, № 505, № 506, №507, №315, № 316, № 373 здійснено позивачем відповідно до вимог Положення № 637 та інших норм чинного законодавства. При цьому судом враховується і те, що грошові кошти, щодо яких виник спір, обліковувались відповідно до чинних нормативних документів і питань щодо їх не оприбуткування чи неналежного обліку у звітних документах не виникало.
Судом також взято до уваги, що відповідно до Акта комплексної планової документальної перевірки № 66/23-605-32073132 від 28.04.2007 (копія –у справі), яка проводилася відповідачем за період з 01.01.2005 по 01.01.2007, будь-яких порушень з боку позивача Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій»не виявлено.
Судом також взято до уваги Аудиторський висновок про результати перевірки окремих фінансово-господарських операцій щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій ТОВ «КІА Моторс Україна»14.07.2007. Аудитором Залюбовським Л.Б., сертифікат серії А № 005508, зроблено висновок, що операції з повернення коштів, котрі були сплачені як передплата за договором купівлі –продажу та надійшли на розрахунковий рахунок продавця в безготівковій формі та за умови, що товар не передавався покупцю та не повертався продавцю, реєструвати через реєстратор розрахункових операцій не потрібно.
Суд дійшов висновку, що оскільки отримання товару та перехід права власності на товар, або повернення товару не відбувалось, передплата за автомобілі проводилась в безготівковій формі через касу банку, тому вищевказані операції не повинні проводитись через реєстратор розрахункових операцій на тій підставі, що вони не є розрахунковими операціями в розумінні ст. 2 вищевказаного Закону.
Згідно з п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункових операцій або проведення її без використання розрахункової книжки.
На думку суду, необхідною умовою застосування фінансової санкції згідно з п. 1 ст. 17 Закону є наявність факту продажу товару та непроведення цієї операції через реєстратори розрахункових операцій.
Відповідно до обставин справи позивачем операції із продажу автомобілів фактично проведено не було, а тому і не було обов‘язку застосовувати під час проведення операцій з повернення попередньої оплати за автомобіль реєстратор розрахункових операцій.
Оскільки суд визнав відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, то, відповідно, підстав для застосування до позивача штрафних санкцій визначених спірним податковим повідомленням-рішенням, у відповідача не було.
Розглядаючи спір по суті суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 7) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, не досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 8) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 9) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень правомірності прийнятого ним спірного рішення не довів, доказів, які б спростували доводи позивача суду не надав.
Приймаючи до уваги викладені обставини, господарський суд приходить до висновку щодо правомірності заявлених вимог та вважає їх такими що підлягають задоволенню.
В судовому засіданні від 12.09.2007 року повноважний представник позивача звернувся до суду з письмовою заявою про відмову від присудження на його користь судових витрат та не заперечує проти їх понесення за власний рахунок. За таких обставин, з урахуванням положень ст. 97 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати позивача компенсації не підлягають та покладаються на нього.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-71, 94, 97, 160-163, 167 Кодексу про адміністративного судочинства України, Господарський суд м. Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва № 0000912303 від 23.02.2007.
Судові витрати покласти на позивача.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя | О.О. Євсіков |
Дата складання та підписання повного тексту постанови: 17.09.2007.