ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.09.2007р. | м.Київ | № 11/360-А |
За позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЦ «Охоронні системи» |
до | Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва |
про | визнання недійсним рішення. |
Суддя Євсіков О.О.
Секретар судового засідання Дупляк С.А.
Представники
від позивача | Безносюк О.А. (предст. за дов.); |
від відповідача | Галій Ю.М. (предст. за дов.) |
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13.09.2007 о 11 год. 33 хв. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 18.09.2007 на 17 год. 30 хв., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України. З технічних причин виготовлення повного тексту постанови було відкладено на 20.09.2007.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 13.09.2007 звернувся до суду з позовом про визнання повністю нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва від 26.01.2007 № 0000622305/0, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог п. 3, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95 та згідно з п. 3 ст. 17, ст. 22 цього Закону у розмірі 4.049,25 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що штрафні (фінансові) санкції застосовані до позивача безпідставно, всупереч вимогам законодавства в сері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідач позовних вимог не визнав, мотивуючи заперечення наступним.
Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва застосувала до позивача штрафні санкції у розмірі 4.049,25 грн. на підставі акта перевірки № 57. Відповідачем було встановлено порушення позивачем п. 3, п. 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг”.
Як було встановлено, на час перевірки у магазині, який знаходиться за адресою: вул. Басейна, 12, та належить ТОВ СТЦ „Охоронні системи”, здійснюється реалізація за готівкові кошти товарів непродовольчої групи (системи охоронно-пожежної сигналізації, відео-нагляду, техніка протидії шпигунству). Сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків (856,95 грн.) не відповідає сумі готівкових коштів, яка зазначена в поточному денному звіті РРО, знятому на час перевірки (115,00 грн.). Невідповідність становить 741,95 грн. Позивач застосовує РРО з порушенням встановленого порядку, а саме: в порушення п. 4.6 ст. 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), на торговельному об’єкті (в магазині) на час перевірки були відсутні книга обліку розрахункових операцій (поточна), реєстраційне посвідчення РРО, довідка про реєстрацію КОРО, довідка про опломбування РРО (або її копія).
Згідно зі ст. 13 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- згідно з п. 3 ст. 13 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” - застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування;
- згідно з п. 13 ст. 3 вказаного Закону - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані
забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідно до п. 1 ст. 17 „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій.
З урахуванням наведеного відповідач стверджує, що штрафні санкції в сумі 4.049 грн. 25 коп. правомірно застосовані до ТОВ „СТЦ „Охоронні системи" згідно з рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва від 26.01.2007 № 0000622305/0.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,
ВСТАНОВИВ:
Як підтверджено матеріалами справи, на підставі складеного ДПА у м. Києві акта від 20.01.2007 № 57 перевірки позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЦ «Охоронні системи»щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу відповідачем - Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.01.2007 № 0000622305/0, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог п. 3, п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95 та згідно з п. 3 ст. 17, ст. 22 цього Закону у розмірі 4.049,25 грн.
Актом перевірки встановлено, що на час перевірки у магазині, який знаходиться за адресою: вул. Басейна, 12, та належить ТОВ СТЦ „Охоронні системи”, здійснюється реалізація за готівкові кошти товарів непродовольчої групи (системи охоронно-пожежної сигналізації, відео-нагляду, техніка протидії шпигунству). Сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків (856,95 грн.) не відповідає сумі готівкових коштів, яка зазначена в поточному денному звіті РРО, знятому на час перевірки (115,00 грн.). Невідповідність становить 741,95 грн. Позивач застосовує РРО з порушенням встановленого порядку, а саме: в порушення п. 4.6 ст. 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), на торговельному об’єкті (в магазині) на час перевірки були відсутні книга обліку розрахункових операцій (поточна), реєстраційне посвідчення РРО, довідка про реєстрацію КОРО, довідка про опломбування РРО (або її копія).
Відповідно до п. 4.6 ст. 4 Порядку реєстрації опломбування та застосування РРО за товари (послуги) ведення в установленому порядку поточної, а також зберігання у господарській одиниці останньої використаної книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, та використаних контрольних стрічок за останні 3 робочих дні, за винятком об'єктів виїзної торгівлі та пересувної торговельної мережі; зберігання у господарській одиниці останньої використаної та поточної розрахункової книжки, що використовується у період ремонту РРО чи відключення електроенергії; друкування Х-звітів, Z-звітів та інших документів (крім розрахункових), що передбачено експлуатаційною документацією на РРО, вчинено перерахунок готівки на місці приведення розрахунків під час здійснення перевірки господарської одиниці на вимогу представника контролюючого органу.
Згідно зі ст. 13 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- згідно з п. 3 ст. 13 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” - застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування;
- згідно з п. 13 ст. 3 вказаного Закону - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані
забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідно до п. 3 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян –у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.
Відповідно до ст. 22 вказаного Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
З урахуванням наведеного відповідачем застосовані до ТОВ „СТЦ „Охоронні системи" штрафні санкції в сумі 4.049,25 грн. згідно з рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва від 26.01.2007 № 0000622305/0.
Згідно з наданим відповідачем до матеріалів справи розрахунком штрафних санкцій до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі:
- 340,00 грн. (двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) за невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій (використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання);
- 3.709,25 грн. (741,85 грн. * 5) за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті.
З висновками, викладеними в акті перевірки, суд не погоджується, а спірне рішення вважає неправомірним та таким, що підлягає визнанню нечинним, виходячи з наступного.
Перевірка позивача проведена ДПА у м. Києві 20.01.2007 - в суботу, вихідний день для адміністративного персоналу.
Як свідчать матеріали справи та фактичні обставини щодо розміщення магазину, податковим органом було застосовано помилкове тлумачення терміну «місце проведення розрахунку». Так, на думку перевіряючих, сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків (856,95 грн.) не відповідає сумі готівкових коштів, яка зазначена в поточному денному звіті РРО (Х-звіт), знятому на час перевірки (115,00 грн.), чим позивачем порушено п. 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг”.
Такий висновок є хибним з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»місцем проведення розрахунків вважається місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари готівкові кошти, сума яких повинна відповідати сумі, зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Судом встановлено, що під час здійснення перевірки позивача сума грошових коштів на місці проведення розрахунків (в даному випадку –на місці розміщення РРО) відповідала денному звіту РРО, а саме 115,00 грн., яка згідно з Z-звітом та Х-звітом підприємства за 20.01.2007 складалася з 100,00 грн., внесених через операцію «службове внесення»як розмінна монета ), та 15,00 грн., отриманих від покупця товару.
Під час перевірки 20.01.2007 –в суботу (з урахуванням того, що бухгалтер та адміністративний персонал були відсутні) перевіряючі попросили у відповідального по торговому залу працівника відкрити сейф (на робочому місці бухгалтера) - касу підприємства, яка знаходилася і знаходиться в даному приміщенні згідно наказу директора підприємства від 30.12.2004 № 29 (копія –у справі) відповідно до затвердженої додатком до наказу схеми.
Так, з наданих до матеріалів справи схеми приміщення магазину та фотознімків цього приміщення вбачається, що каса ТОВ «СТЦ «Охоронні системи»та РРО знаходяться в одному приміщенні –торговому залі, обладнаному системами сигналізації та відеоспостереження. При цьому каса (у вигляді металевого сейфу поруч з робочим місцем бухгалтера) та РРО знаходяться в різних частинах торгового залу.
Таке розміщення каси не суперечить вимогам Постанови Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»№ 637 від 15.12.2004 (далі –Положення № 637), згідно з визначенням термінів якої, каса підприємства - це приміщення або місце зберігання оприбуткованих готівкових коштів, інших цінностей, касових документів (виручка, що не перевищує установлений ліміт каси, готівка для виплат, що належать до фонду оплати праці, бланки суворої звітності та ін.), а приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (п. 3.3).
Станом на 20.01.2007 (тобто, на час перевірки) в касі підприємства знаходилась оприбуткована, підтверджена документально (відповідним прибутковим касовим ордером, копія якого наявна в матеріалах справи) виручка за попередній день - 19.01.2007 в сумі 841,95 грн. Зазначена сума також відповідає сумі, визначеній в денному Z-звіті РРО позивача за 19.01.2007, належним чином підклеєному та записаному в Книзі обліку розрахункових операцій (копії –у справі). На початку робочого дня частина цієї суми в розмірі 100 грн. була внесена до скриньки РРО через належним чином зареєстровану операцію «службове внесення»як розмінна монета, що підтверджується Z-звітом, Х-звітом підприємства за 20.01.2007. Тому, відповідно, сума залишку виручки магазину за попередній робочий день 19.01.2007 склала 741,95 грн. Саме ця сума визначена перевіряючими як надлишкова і не проведена через РРО.
Суд враховує, що згідно з отриманою під час перевірки 20.01.2007 податковим органом розпискою працівника ТОВ «СТЦ «Охоронні системи»Шикової Т.Н. (як секретарем-касиром) на момент перевірки на місці проведення розрахунків з покупцями знаходились готівкові кошти на загальну суму 856,95 грн.
Водночас суд відзначає наступне.
Згідно з п. 4.8 Положення № 637 касир відповідно до законодавства України несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей. Касиру забороняється передовіряти виконання дорученої йому роботи іншим особам. На підприємствах, які мають одного касира, у разі потреби тимчасової його заміни виконання обов'язків касира покладається на іншого працівника за письмовим наказом керівника. З цим працівником укладається договір про повну матеріальну відповідальність на час виконання ним обов'язків касира.
У разі відсутності касира (у зв'язку з хворобою тощо) цінності, що передані йому під відповідальність, перераховуються іншим касиром, якому вони передаються, у присутності керівника та головного бухгалтера або в присутності комісії, призначеної керівником підприємства. Про результати перерахування і передавання цінностей складається акт за підписами зазначених осіб. Підприємства, штатним розписом яких не передбачено посади касира, виконання його обов'язків можуть покладати відповідно до письмового розпорядження керівника на бухгалтера чи іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність.
Згідно з наданим позивачем наказом директора підприємства № 22 від 02.10.2006 Шикова Т.М. прийнята на роботу на посаду секретаря. Доказів того, що на неї покладено обов’язки касира письмовим розпорядженням керівника, відповідачем не надано.
Як підтверджено матеріалами справи, на посаду касира магазину ТОВ «СТЦ «Охоронні системи»наказом директора від 01.02.2006 № 02 призначено Вітряную Л.Н. Перебування саме її на такій посаді також підтверджується тим, що касові документи, зокрема прибуткові касові ордери підприємства за 19.01.2007 та 20.01.2007 оформлені саме нею як касиром та затверджені головним бухгалтером підприємства.
За вказаних обставин суд не приймає розписку Шикової Т.Н. від 20.01.2007 як належний і допустимий доказ, оскільки матеріалами справи спростовується, що Шикова Т.Н. була особою, відповідальною за розрахунково-касову дисципліну в магазині підприємства.
Отже, судом встановлено, що магазин, а також бухгалтерія та каса магазину (як відокремлене від РРО місце зберігання готівкових коштів) знаходяться в одному приміщенні (кімнаті) по вул. Басейна, 12, м. Київ, а тому дії перевіряючих щодо відкриття каси підприємства були неправомірними.
Таким чином, на місці проведення розрахунків через РРО в розумінні законодавства України не знаходилися грошові кошти у сумі 741,95 грн., про що свідчить попередній фіскальний Z-звіт РРО за 19.01.2007 та прибутковий касовий ордер №20 від 19.01.2007, яким і було оприбутковано суму 841, 95 грн. у касі підприємства, а також документи (Z-звіт, Х-звіт підприємства за 20.01.2007) про внесення частини цієї виручки в розмірі 100 грн. до каси РРО через службове внесення як розмінної монети.
Отже, сума виручки за 19.01.07 - 741,95 грн., що знаходилась у відокремленій від РРО касі підприємства (металевому сейфі, що знаходиться в іншій, ніж РРО частині магазину), не повинна відповідати сумі готівкових коштів в поточному денному звіті РРО на час перевірки 20.01.07 та, як наслідок, щодо позивача неправомірно застосовані штрафні санкції згідно зі ст. 22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг”.
Також до ТОВ «СТЦ «Охоронні системи»неправомірно були застосовані і штрафні санкції у розмірі 340,00 грн. (двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) за невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій (використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання) згідно з п. 3 ст. 17 цього ж Закону, оскільки книга обліку розрахункових операцій, зареєстрована та прошнурована належним чином в ДПІ Оболонського р-ну м. Києва, є в наявності на підприємстві та зберігається протягом встановленого терміну. При цьому, як вже встановлено судом, на час перевірки, яка здійснювалась у вихідний день, касир або бухгалтер, тобто особи, відповідальні за касово-розрахункову дисципліну магазину та за збереження КОРО й інших розрахункових та касових документів, були відсутні.
При цьому суду не надано жодних належних та допустимих доказів здійснення позивачем під час перевірки розрахункових операцій без використання розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій (використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання).
Згідно з п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205 (далі - Порядок), за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.
Пункти 1.5 та 1.6 Порядку передбачають, що акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.
Як встановлено судом, в акті перевірки не викладено належним чином підтверджених суттєвих обставин діяльності позивача, які мають відношення до фактів виявленого порушення п. 3 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", зокрема, відповідачем не зазначено, які саме обставини фінансово-господарської та докази діяльності позивача підтверджують факти зазначеного у акті порушення.
Згідно з п. 1.7 Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Відповідно до п. 2.3.4 Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання
В акті перевірки не здійснено жодних посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача (зокрема, в обліку касових операцій) та підтверджують факт порушення позивачем п. 3 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що, в свою чергу, свідчить про необґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 340,00 грн. на підставі акта перевірки.
Оскільки в акті перевірки не допускається відображення необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб підприємства, суд приходить до висновку, про те, що відповідачем належним чином не досліджено обставин касової дисципліни позивача за вказаним епізодом, що призвело до необґрунтованих висновків акта перевірки.
Що стосується посилань позивача на безпідставність проведення планової перевірки, то суд відзначає наступне.
Як підтверджено матеріалами справи, 20.01.2007 на підставі затвердженого Головою ДПА у м. Києві окремого плану перевірок з контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу на січень 2007 року та згідно направлень на перевірку № 33, 344 від 20.01.2007 (копії в справі) працівниками ДПА у м. Києві була проведена планова перевірка позивача.
Згідно з пунктом 2 статті 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 за № 509-ХП із змінами і доповненнями (далі - Закон № 509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, визначених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому чинним законодавством порядку.
Суд враховує, що статтями 15 та 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 № 265/95-ВР (в редакції Закону України від 21.12.2000 N 2156-III) визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення оперативних (планових або позапланових) перевірок. Планові або позапланові перевірки осіб, які використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки, книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
В обґрунтування підставності проведення планової перевірки позивача відповідач посилається на таке.
Перевірка позивача проводилась з питання контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу відповідно до Закону № 265 та не стосується питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). У таких випадках надання письмового повідомлення про початок перевірки діючим законодавством не передбачено.
В межах повноважень, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»органи державної податкової служби проводять планові перевірки стосовно додержання порядку проведення розрахункових операцій за товари (послуги), інших вимог Закону №265 згідно з затвердженими керівництвом податкових органів планами-графіками проведення перевірок.
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб, затверджених наказом ДПА України від 11.10.2005 № 441, перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублюванню перевірок у ДПІ в містах і районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок. При цьому за дорученням Кабінету Міністрів України можуть проводитись позапланові перевірки суб'єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки.
Суд, зважаючи на викладене, водночас відзначає наступне.
Нормативним актом, що визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, є Закон України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 за № 509-ХП із змінами і доповненнями.
Законом України від 12.01.2005 N 2322-IV (тобто, Законом, який прийнято пізніше Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 № 265/95-ВР в редакції Закону України від 21.12.2000 N 2156-III) Закон України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 за № 509-ХП доповнено статтею 111, частинами 1, 2 якої встановлено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.
Частинами 6 та 8 ст. 111 Закону № 509 встановлено, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з визначених цією нормою Закону обставин. Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Згідно з ч. 7 ст. 111 Закону № 509 (якою зазначений закон доповнено Законом України від 25.03.2005 N 2505-IV) встановлено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.
Крім того, як слідує з ч. ч. 9-12 ст. 111 Закону № 509, планові та позапланові перевірки проводяться податковими органами виключно в робочі дні (в загальному розумінні).
При цьому, як встановлено ч. ч. 1, 2 ст. 112 Закону № 509, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Як підтверджено матеріалами справи, в т. ч. витягом з плану перевірок, направленнями на перевірку, записом перевіряючи у книзі обліку перевірок, проводилась саме планова перевірка позивача з контролю за здійсненням розрахункових операцій, наказу про її проведення керівником податкового органу не приймалось.
Відтак, суд дійшов висновку, що податковим органом було проведено перевірку позивача, за результатами якої прийнято спірні рішення, з порушенням чинного законодавства.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених судом фактичних обставин справи, поданих доказів та вимог законодавства.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
В судовому засіданні від 13.09.2007 року повноважний представник позивача звернувся до суду з письмовою заявою про відмову від присудження на його користь судових витрат та не заперечує проти їх понесення за власний рахунок. За таких обставин, з урахуванням положень ст. 97 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати позивача компенсації не підлягають та покладаються на нього.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати повністю нечинним рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва від 26.01.2007 № 0000622305/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Судові витрати покласти на позивача.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.О. Євсіков
Дата складання та підписання постанови в повному обсязі –20.09.2007.