Справа № 2-1681/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

          19 серпня 2010 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого судді Мілєйко Є.Д., при секретарі Кобзар Т.А., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Артемвугілля» про стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

        Звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав свої вимоги та просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 20000грн. з тих підстав, що він працював на підземних роботах в вугільній промисловості при загальному стажі 32 роки. 29 років він працював на шахтах м. Горлівки, на шахті «Калініна» гірничоробочим очисного забою, підземним забійником, на шахті «Румянцева» підземним забійником, на шахті «ім.А.І.Гайового» підземним забійником, проходчиком. Данні роботи передбачали повний робочий день під землею та виконувались в тяжких та шкідливих умовах, що негативно відобразилося на його стані здоров’я, у нього розвинулися хронічні захворювання – пневмоконіоз, обструктивне захворювання легень 2 стадії, легенева недостатність 1-2 стадії. Після проходження ним тривалого лікування в умовах стаціонару по факту його професійного захворювання був складений акт розслідування хронічного професійного захворювання від 06.08.2008р. Згідно висновку МСЕК від 10.09.2008р. йому було встановлено первинно безстроково 40% втрати працездатності, інвалідність 3 групи. Заподіяння травми спричинило виникнення морального шкоди, що полягає в наступному: він зазнав та зазнає особливі моральні страждання, оскільки втрачено частину нормальних життєвих функцій його організму, тривалий час він змушений проходити лікування в умовах стаціонару, відчуваючи при цьому фізичний біль та душевні страждання, пов’язані з переживаннями з приводу необоротної втрати здоров’я. Він позбавився можливості у повному обсязі реалізувати своє право на працю, одержання стабільно високої заробітної плати. Усім цим були порушені його плани на подальше життя. Заподіяну моральну шкоду він оцінює в 20000грн.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи без присутності представника відповідача та заперечення проти  позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що при виконанні трудового обов’язку на СП «шахта ім. А.І. Гайового» ДП «Артемвугілля» ОСОБА_1  зазнав ушкодження здоров’я.

Згідно висновку МСЕК від 10.09.2008р. позивачу встановлено первинно безстроково 40% втрати працездатності та він визнаний інвалідом 3 групи.

З пояснень позивача, наданих ним копій медичних документів вбачається, що внаслідок ушкодження ним здоров’я у зв’язку з виконанням трудового обов’язку, він змушений проходити постійне лікування, приймати медичні препарати, також змінився образ його життя, що потребує від нього додаткових зусиль для її організації.

Наведені докази свідчать про те, що ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням позивачем трудових обов’язків, заподіює позивачу фізичні та моральні страждання, обмежує його можливість вести звичний йому спосіб життя, що встановлено висновком МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати професійної працездатності, групи інвалідності, про заборону важкої фізичної праці, в контакті з пилом, токсичними газами, про необхідність постійного лікування, зокрема, медикаментозного, санаторно-курортного.

Згідно ст.ст.23,1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на  виробництві та профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, що він зазнав у зв’язку з ушкодженням здоров’я.

У п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”  роз’яснено, що моральна шкода може полягати,  зокрема, у моральних переживаннях у зв’язку з порушенням нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, при настанні інших негативних наслідків.

Наведені вище докази свідчать про те, що ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням  позивачем трудових обов’язків, заподіює йому моральні і фізичні страждання.

При цьому суд вважає, що позивач правомірно просить покласти обов’язок по відшкодуванню позивачу моральної шкоди, на відповідача ДП «Артемвугілля» за наступних підстав.

ОСОБА_1 є особою застрахованою в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

        Проте відповідно до ст.77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005р. №3235-ІV з метою приведення окремих норм законів у відповідність із Законом №3235-IV зупинено на 2006 рік дію абзацу четвертого статті 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей), підпункту “е” пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

       Цим Законом виключено обов’язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України по сплаті сум відшкодування моральної шкоди застрахованим особам.

        З а вимогами ст.237-1 КЗпП України у випадку, якщо порушення законних прав працівника призвели до моральних страждань, втраті нормальних життєвих зв’язків і потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя, відшкодування морального збитку здійснюється власником підприємства.

       При вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди суд враховує ступінь втрати позивачем професійної працездатності, обґрунтованість позивачем вимушених змін у його можливій подальшій професійній діяльності, зв’язаної із забороною важкої фізичної праці, у підземних умовах, в контакті з пилом, токсичними газами, з необхідністю постійного лікування, і дістає висновку про часткове задоволення позову у розмірі 12.000 грн.

        На підставі ст.1167 ЦК України, керуючись ст. ст. 208,209, 212-215 ЦПК України, суд

                                                       В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити частково, стягнути з Державного підприємства «Артемвугілля» на користь ОСОБА_2 грошову суму за моральну шкоду у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) гривень.

         Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

         Суддя