Справа № 22ц - 2833/10 Головуючий в 1 інстанції: Грушицький А.І.
Категорія : 45 Доповідач: Матвійчук Л.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________ Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 серпня 2010 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді Завидовської – Марчук О.Г.,
суддів: Данилюк В.А., Матвійчук Л.В.,
при секретарі Дуткіній Ж.П.,
з участю прокурора Ткачука С.Я.,
представника відповідача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом прокурора Волинської області в інтересах держави в особі управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області до Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області, ОСОБА_2 про визнання нечинним та скасування рішення Підгайцівської сільської ради та визнання Державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду від 3 червня 2010 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 3 червня 2010 року позов в даній справі задоволено.
Постановлено визнати рішення Підгайцівської сільської ради від 22.05.2007 року № 15-3 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок (цільове призначення яких змінюється) та видачі Державних актів на право власності на земельну ділянку" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (цільове призначення якої змінюється) ОСОБА_2 нечинними та скасувати.
Визнати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 24 травня 2007 року, виданий ОСОБА_2, недійсним.
Вирішено питання про стягнення судових витрат в доход держави.
Представник відповідача ОСОБА_3 в інтересах відповідача ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вказане рішення, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову покликаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується наявними в справі належними доказами, що на підставі розпорядження Луцької районної державної адміністрації від 30.03.2004 року № 71 ОСОБА_4 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку загальною площею 2,7064 га (земельна ділянка № 1 - 2,4796 га ріллі та № 2 - 0,2268 га сіножатей) для ведення особистого селянського господарства на території Підгайцівської сільської ради. Земельна ділянка була виділена як земельна частка (пай).
В подальшому на підставі договору міни від 8 жовтня 2004 року ОСОБА_4 передав земельну ділянку № 1 площею 2,4796 га у власність ОСОБА_5
На підставі вказаного договору міни ОСОБА_5 було видано два державних акти: Державний акт серії НОМЕР_2 від 7 вересня 2006 року на земельну ділянку площею 1,9454 га та Державний акт серії НОМЕР_3 від 7 вересня 2006 року на земельну ділянку площею 0,5342 га цільове призначення яких визначено - для ведення особистого селянського господарства.
За договором дарування від 7 вересня 2006 року, посвідченим приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу ОСОБА_6 і зареєстрованим в реєстрі за № 3553 ОСОБА_5 безоплатно передав у власність ОСОБА_2 0,25 га із земельної ділянки площею 0,5342 га.
На підставі вказаного договору дарування ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку площею 0,25 га та одержав Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 11.09.2006 року, цільове призначення якої визначено - для ведення особистого селянського господарства.
Як вбачається з матеріалів справи і це підтвердили сторони в даному судовому засіданні, ні вищевказаний договір, на підставі якого ОСОБА_2 став власником спірної земельної ділянки, ні державний акт на право власності на цю земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства не скасовані і не визнані недійсними в передбаченому законом порядку.
Крім цього, судом встановлено, що рішенням Підгайцівської сільської ради № 12-16 від 25.02.2007 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки(цільове призначення якої змінюється) площею 0,25 га на території с. Струмівка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Рішенням Підгайцівської сільської ради № 15-3 від 22.05.2007 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (цільове призначення якої змінюється) ОСОБА_2 площею 0,25 га, яка розташована в с. Струмівка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
На підставі вказаного рішення ОСОБА_2 було видано Державний акт серії НОМЕР_1 від 24.05.2007 року на право власності на цю земельну ділянку з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Задовольняючи позовні вимоги і визнаючи нечинним і скасовуючи рішення Підгайцівської сільської ради від 22.05.2007 року № 15-3 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок (цільове призначення яких змінюється) та визнаючи недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 24 травня 2007 року, виданий ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку, цільове призначення якої змінюється, суд виходив з того, що зазначене рішення сільської ради прийняте з порушенням п.15 розділу Х "Перехідних положень" Земельного Кодексу України, яким визначено, що до 1 січня 2008 року не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення(використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі( на місцевості) власникам земельних часток(паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення(викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.
Однак, з таким рішенням суду погодитись неможливо, оскільки воно ґрунтується на неповно з’ясованих обставинах справи.
Відповідно до ч. ч. 1,2,3 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування , які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб , здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку , що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам ; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок ; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб , винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.
Відповідно до п. "а" ч. 3 ст.22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства , садівництва , городництва , сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва .
Так, з матеріалів справи вбачається, що на час прийняття сільською радою рішення № 15-3 від 22.05.2007 року, було розроблено проект землеустрою щодо встановлення та зміни меж населених пунктів Підгайці, Струмівка, Крупа Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області 11-850-1 - 2006 рік (а.с.67-105), який було погоджено усіма службами та органами, в тому числі, і начальником відділу земельних ресурсів Луцького району( а.с.98, 99, 100,104) та затверджено в передбаченому законом порядку. Згодом, в червні 2007 року в передбаченому законом порядку було розроблено детальний план території житлового кварталу с. Струмівка площею 12 га (забудова 49 житлових будинків) в який ввійшли землі сільськогосподарського призначення, що перебували у власності юридичних та фізичних осіб, який було погоджено начальником районного відділу земельних ресурсів ( а.с. 108-110, 113) та іншими відповідними службами: відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Луцької райдержадміністрації, санепідемстанцією м. Луцька та Луцького району, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Волинській області ( а.с. 114, 115-116, 117) та затверджено рішенням сільської ради від 05.12.2007 року (а.с.120).
Земельна ділянка відповідача була включена в цей план території житлового кварталу( а.с. 121-123) і він отримавши Державний акт на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку в передбаченому законом порядку розпочав на цій земельній ділянці будівництво житлового будинку, господарських будівель та споруд( а. с. 124-135, 143-155), яке на даний час не завершене ( а.с.142).
Рішення сільської ради про затвердження плану території житлового кварталу с. Струмівка є чинним на даний час. Цим рішенням сільської ради і було змінено цільове призначення всіх земельних ділянок, які ввійшли в цей план.
Проте суд, всупереч вимогам ст. ст. 30,62 ЦПК України, цим доказам будь-якої правової оцінки не дав та не перевірив при таких обставинах можливість відновлення цільового призначення спірної земельної ділянки та використання її за цим призначенням і чи не буде порушувати таке відновлення права власника земельної ділянки, передбачені ст. 78 ЗК України, ч.2 ст. 319 ЦК України та ч. 4 ст. 373 ЦК України, чи є в його діях порушення вимог Земельного кодексу України та чи є підстави для визнання недійсними зазначеного рішення сільської ради на даний час при наявності чинного рішення цієї ж ради про затвердження детального плану території житлового кварталу с. Струмівка в межах якого знаходиться спірна земельна ділянка.
Оскільки спірна земельна ділянка, як і багато інших земельних ділянок, перебуває в межах території житлового кварталу с. Струмівка відповідно до рішення сільської ради № 22-16 від 05.12.2007 року ( а.с.120) і відповідачем розпочато на ній будівництво житлового будинку та господарських будівель, то відновлення цільового призначення спірної земельної ділянки неможливе як і її використання для ведення особистого селянського господарства.
За ст. ст. 38, 39 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту , іншої містобудівної документації , плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови .
Оскільки спірна земельна ділянка відповідно до рішення сільської ради, яке на даний час є чинним, відноситься до земель житлової забудови то і не можуть бути застосовані до спірних правовідносин положення п.15 розділу Х "Перехідних положень" Земельного Кодексу України.
За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм матеріального права, оскаржуване рішення слід скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 -ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 3 червня 2010 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовити в позові прокурора Волинської області в інтересах держави в особі управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області до Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області, ОСОБА_2 про визнання нечинним та скасування рішення Підгайцівської сільської ради та визнання Державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: