Справа № 2-3909/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

20 серпня 2010 року                                                                                              м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого                 судді Шевченко Л. В.,

при секретареві           Прохоровій К. Д.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

У серпні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.09.1995 між позивачем і відповідачем укладено шлюб. Від даного шлюбу вони мають дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 Згодом вони почали віддалятися один від одного і це призвело до того, що в подальшому спільне життя у них не склалося: вони постійно сваряться, не можуть знайти спільної мови. Через розбіжність у поглядах на життя спільне проживання сторін, існування сім’ї та збереження шлюбу виявилося неможливим. Шлюбні стосунки фактично припинилися з серпня 2009 року і з цього часу спільного господарства вони не ведуть. У зв’язку з цим позивач просить розірвати шлюб, укладений з відповідачем.

У попередньому судовому засіданні позивач підтримала свій позов та просила його задовольнити з підстав, наведених у ньому.

Відповідач у попередньому судовому засіданні позов визнав у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 174 і 175 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебувають у шлюбі з 29.09.1995, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві, та про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис за № 1177 (а.с. 6).

Від шлюбу у сторін є діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого району м. Києва 29.02.1996 (а.с. 7), та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві 01.12.2009 (а.с. 8).

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони не підтримують шлюбних стосунків, не ведуть спільного господарства, збереження шлюбу і примирення між ними не можливе. Спору між сторонами щодо поділу спільного майна на сьогоднішній день немає.

Повно та всебічно з’ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову та встановивши, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Керуючись ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 112, ч. 2 ст. 114 СК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 130, 174, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 29 вересня 1995 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві за актовим записом № 1177, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 8 гривень 50 копійок судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_1 при оформленні свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито в розмірі 17 гривень на користь держави. ОСОБА_2  від сплати державного мита звільнити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня рішення його проголошення.

Головуючий                             суддя Л. В. Шевченко