Справа № 2-3818/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 серпня 2010 року м. Київ
Солом’янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Шевченко Л. В.,
при секретареві Прохоровій К. Д.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації, про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу батька,
в с т а н о в и в:
У липні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації, про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу батька.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 05.06.2004 по 15.01.2008 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
На даний час дитина постійно проживає з матір’ю, яка матеріально утримує його та піклується про його здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток.
Восени 2010 року позивач матиме можливість оздоровити сина в морській кліматичній зоні, однак відповідач безпідставно не дає згоди на виїзд дитини за межі України.
У зв’язку з вищевикладеним позивач звернулася до суду і просить надати дозвіл на виїзд за межі України ОСОБА_3 у супроводі його матері без згоди та супроводу його батька, до досягнення ним 16-річного віку.
У попередньому судовому засіданні позивач підтримала свій позов та просила його задовольнити з підстав, наведених у ньому.
Відповідач у попередньому судовому засіданні позов визнав у повному обсязі.
Представник третьої особи також підтримала позов.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 174 і 175 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Заслухавши пояснення сторін та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві (а.с. 8).
Батьком дитини у свідоцтві про народження зазначено ОСОБА_2, а матір’ю – ОСОБА_4, яка після розірвання шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_1 (а.с. 9).
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і порядок розв'язання спорів у цій сфері регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року №3857-ХІІ.
Згідно з ст. 3 зазначеного Закону перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється при пред'явленні одного з документів, вказаних в ст. 2 цього Закону.
Відповідно до ст. 4 Закону України „Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України" оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Згідно п. 18 Правил оформлення видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документу дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, в редакції затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 380, оформлення проїзного документу здійснюється на підставі згоди батьків, а у разі, коли вони не перебувають в шлюбі між собою за наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлений на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року - держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Крім цього, статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Як встановлено в суді, відповідач відмовлявся надавати згоду на виїзд неповнолітнього сина за кордон. Суд не заперечує право батька на отримання повної і достовірної інформації щодо місця перебування його дитини, проте реалізація такого права відповідачем, на думку суду, здійснюється недобросовісно, і шкодить інтересам в першу чергу дитини.
Суд звертає увагу сторін на те, що процес вирішення будь-яких суперечок між батьками неповнолітніх дітей не повинен негативним чином впливати на права та інтереси цих дітей.
Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які є у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки виїзди дитини за кордон на відпочинок у супроводі матері мають тимчасовий характер, відповідають інтересам та бажанням дитини, за своєю метою мають сприяти загальному розвитку та оздоровленню дитини, в той же час відповідач безпідставно відмовляється від нотаріального посвідчення оформлення проїзних документів, що в розрізі даних правовідносин порушує права та інтереси неповнолітньої дитини.
Керуючись ст. ст. 3, 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року, ст. ст. 3, 4 Закону України „Про порядок виїзду з України та виїзду в України громадян України", Правилами оформлення видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документу дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 130, 174, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Надати дозвіл на виїзд за межі України неповнолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцю м. Києва, у супроводі його матері ОСОБА_1 без згоди та супроводу його батька ОСОБА_2, до досягнення ним 16-річного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 51 гривню судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий