Справа № 2-2885/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 серпня 2010 року                                                                                              м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого                 судді Шевченко Л. В.,

при секретареві           Прохоровій К. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом закритого приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» до ОСОБА_1, приватного акціонерного товариства «Українська страхова група», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

в с т а н о в и в:

У травні 2010 року ПАТ «Страхова компанія «Здорово» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (в подальшому відповідач-1), ПАТ «Українська страхова група» ( в подальшому відповідач-2, третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.05.2009 між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацію наземного транспортного засобу НОМЕР_3, предметом якого є страхування майнових інтересів, пов’язаних з експлуатацією автомобіля Mazda 3, державний номер НОМЕР_1.

18.12.2009 в м. Києві на перетині вул. Рейтерської та вул. Великої Житомирської, сталася дорожньо-транспортна пригода з участю застрахованого автомобіля Mazda 3, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 на підставі довіреності, та автомобіля Hyundai Tucson, державний номер НОМЕР_2, під керуванням відповідача-1.

 Позивач на підставі заяви страхувальника про подію із застрахованим автомобілем, звіту про оцінку автомобіля № 9938 від 12.01.2010, розпоряджень № 113/014/АТ/01 від 25.01.2010 та № 113/014/АТ/Д/01 від 10.03.2010, страхових актів № 113/014/АТ від 25.01.2010 та № 113/014/АТ/Д від 10.03.2010, та на виконання умов договору страхування здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в розмірі 19 115,30 грн.

Крім того, позивачем були понесені додаткові витрати, а саме, 85 грн. за отримання довідки ГУ ДАІ МАС України в м. Києві, 250 грн. за проведення оцінки транспортного засобу, 200 грн. за послуги огляду місця ДТП, надані ТОВ «Дедал».

Цивільно-правова відповідальність відповідача-1 застрахована відповідачем-2 відповідно до полісу НОМЕР_4.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду і просить стягнути у рахунок відшкодування шкоди в порядку регресу 535 грн. з відповідача-1 та 19 155,30 грн. з відповідача-2, а також стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позов у повному обсязі та просила його задовольнити з підстав наведених у ньому.

Відповідач-1 проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача-2 проти позову заперечувала, посилаючись на те, що на підставі звіту про оцінку автомобіля № 162312 від 28.12.2009 та страхового акту № ЦВ-13136 від 10.06.2010 відповідач-2 виплатив позивачеві страхове відшкодування в розмірі 17 835,38 грн., тому просила у задоволенні позову відмовити.

У ході розгляду справи представник позивача зменшила позовні вимоги у зв’язку з тим, що відповідачем-2 11.06.2010 було виплачено страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 17 835,38 грн., а відповідачем-1 – 510 грн. франшизи. У зв’язку з цим просила стягнути з відповідача-1 додаткові витрати в розмірі 535 грн., а з відповідача-2 – 769,92 грн., як різницю між сплаченим позивачем страховим відшкодуванням та сплаченим відповідачем-2 страховим відшкодуванням в порядку регресу і суми франшизи, сплаченої відповідачем-1.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що 21.05.2009 між позивачем та третьою особою укладено договір страхування транспортних ризиків НОМЕР_3, предметом якого є страхування автомобіля Mazda 3, державний номер НОМЕР_1  (а.с. 7).

 18.12.2009 в м. Києві на перетині вул. Рейтерської та вул. Великої Житомирської, сталася дорожньо-транспортна пригода з участю застрахованого автомобіля Mazda 3, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вишняковою І.В. (а.с. 50) і тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_5 (а.с. 49) та автомобіля Hyundai Tucson, державний номер НОМЕР_2, під керуванням відповідача-1.

Цивільно-правова відповідальність відповідача-1 застрахована ПАТ «Українська страхова група» на підставі полісу НОМЕР_4 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 53).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.01.2010 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с. 54).

Судом встановлено, що на підставі повідомлення ОСОБА_3 про настання випадку від 21.12.2009 (а.с. 11-12), звіту № 9938 з оцінки транспортного засобу від 12.01.2010, здійсненого СПД ОСОБА_6 (а.с. 17-34), заяви ОСОБА_3 про виплату страхового відшкодування від 25.01.2010 (а.с. 35), страхового акту № 113/014/АТ від 25.01.2010 (а.с. 36), розрахунку страхового відшкодування № 53 від 25.01.2010 (а.с. 37), розпорядження № 113/014/АТ/01 від 25.01.2010  (а.с. 38), заяви ОСОБА_3 про виплату страхового відшкодування від 10.03.2010 (а.с. 39), страхового акту № 113/014/АТ/Д від 10.03.2010 (а.с. 40), розрахунку страхового відшкодування № 53/Д від 10.03.2010 (а.с. 41), розпорядження № 113/014/АТ/Д/01 від 10.03.2010  (а.с. 42), на виконання умов договору страхування транспортних ризиків НОМЕР_3 від 21.05.2009 позивачем було виплачено страхувальнику 19 115,30 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжними дорученнями №115 від 28.01.2010 (а.с. 43), № 116 від 28.01.2010 (а.с. 44) та №143 від 26.03.2010 (а.с. 45).

За правилами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 статті 1191 ЦК України також передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 9.1 ст. 9 зазначеного Закону обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого, а п. 12.1 ст. 12 передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Судом встановлено, що на підставі звіту № 162312 про оцінку автомобіля Mazda 3 1.6і, державний номер НОМЕР_1 від 28.12.2009, здійсненого ТОВ «Асистанська компанія «Українська служба допомоги» (а.с. 78-98), страхового акту № ЦВ-13136 від 10.06.2010 (а.с. 99), розрахунку суми страхового відшкодування від 10.06.2010 (а.с. 100) відповідачем-2 було сплачено позивачеві страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 17 835,38 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 825 від 11.06.2010 (а.с. 111). Відповідачем-1 було сплачено на користь позивача 510 грн. франшизи.

Різниця між сплаченою позивачем сумою страхового відшкодування та повернутою йому сумою в порядку регресу складає 769,92 грн. з розрахунку 19 115,30 – 17 835,38 – 510 = 769,92.

Суд в порядку ст. 190 ЦПК України скористався усною консультацією спеціаліста СПД ОСОБА_6, який проводив оцінку транспортного засобу та склав звіт № 9938 від 12.01.2010. Спеціаліст пояснив, що різниця між звітом № 9938 від 12.01.2010 та № 162312 від 28.12.2009 полягає в тому, що ним визначена вартість запасних частин, виходячи з цін, установлених офіційним дилером Mazda ДП «Автоінтернешенл», тоді як в іншому звіті використані дані з програми «Аудатекс». Спеціалістом встановлено, що кількість годин, затрачених на ремонтні роботи, становитиме 28 год. (а.с. 24), а іншим звітом визначено 20 год. (а.с. 88). Крім того, спеціалісти виходили з офіційного курсу євро на день складання звіту. Так на 12.01.2010 1 євро = 11,6085 грн. (а.с. 26), а станом на 28.12.2009 – 1 євро = 11,4687 грн. (а.с. 90).

Беручи до уваги роз’яснення спеціаліста, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення 769,92 грн.

Як встановлено судом, за отримання довідки про дорожньо-транспортну пригоду УДАІ ГУ МВС України в м. Києві (а.с. 9-10), позивачем були понесені витрати у сумі 85 грн., що підтверджується актом № 2 прийому-передачі виконаних робіт від 29.01.2010 (а.с. 46) та платіжним дорученням № 233 від 24.02.2010 (а.с. 47-а).

На підтвердження своїх вимог щодо стягнення з відповідача-1   250 грн. за проведення оцінки транспортного засобу СПД ОСОБА_6 позивач надав акт № 01-10 прийому-передачі виконаних робіт від 05.02.2010 на суму 750 грн. (а.с. 47) та платіжне доручення №140 від 26.03.2010 на суму 1 250 грн. (а.с. 112). Проте з даних документів не вбачається, що позивачем була проведена оплата саме з наданих послуг з оцінки транспортного засобу Mazda 3, державний номер НОМЕР_1.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення 200 грн. за послуги огляду місця ДТП, надані ТОВ «Дедал-сервіс», оскільки позивачем не надано доказів оплати даних послуг.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 979, 993, 1188, 1191 ЦК України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 190, 209, 212-215, 218, 223,224-226 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» у рахунок відшкодування шкоди в порядку регресу 85 гривень.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська страхова група» на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» у рахунок відшкодування шкоди в порядку регресу 769 гривень 92 копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» судовий збір у сумі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 60 гривень.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська страхова група»на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» судовий збір у сумі 145 гривень 51 копійка та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 60 гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий