Справа № 2-1962/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 серпня 2010 року                                                                                              м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого                 судді Шевченко Л. В.,

при секретареві           Прохоровій К. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Кредит Європа Банк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Джункер», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2009 року ЗАТ «Кредит Європа Банк» звернувся до суду з позовом до ТОВ «Джункер» (в подальшому відповідач-1), ОСОБА_2 (в подальшому відповідач-2) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.01.2008 між позивачем і відповідачем-1  укладено договір про надання фінансових послуг № SME/5 (в подальшому кредитний договір), згідно з яким позивач відкрив відповідачу-1 кредитну лінію з лімітом 500 000 доларів США, яка може використовуватись відповідачем-1 для здійснення запозичень у формі строкових кредитів з максимальним строком використання 365 днів, надання забезпечення у формі гарантії або резервування акредитиву банку або для здійснення платежів за контрактами, для надання можливості відповідачу-1 здійснювати ділову/комерційну діяльність.

07.08.2008, 22.01.2009, 22.05.2009 між позивачем і відповідачем-1 укладалися додаткові угоди до кредитного договору, якими змінені процентні ставки, збільшений строк використання строкових кредитів до 546 днів та продовжений до 22.07.2010 строк дії відкритої лінії, узгоджений новий ліміт лінії у сумі 180 000 дол. США.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між позивачем і відповідачем-2 23.01.2008 був укладений договір поруки № SME/5-S3, відповідно до якого відповідач-2 зобов’язалася відповідати у повному обсязі власним майном і коштами перед позивачем за своєчасне і повне виконання відповідачем-1 своїх грошових зобов’язань за кредитним договором. Відповідальність відповідачів є солідарною.

07.08.2008 та 22.01.2009 між позивачем і відповідачем-2 були укладені додаткові угоди до договору поруки з урахуванням змін, внесених до кредитного договору.

03.05.2009 відповідач-1 не сплатив черговий платіж чим порушив свої зобов’язання за кредитним договором, а саме порушив передбачені кредитним договором строки сплати заборгованості.

Станом на 21.08.2009 у відповідача-1 виникла заборгованість в сумі 151 277,70 дол. США, що відповідно до офіційного курсу НБУ еквівалентно 1 192 733,90 грн., яку позивач і просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку.

Рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 03.11.2009 позов було задоволено та стягнуто з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача заборгованість у сумі 1 192 733,90 грн.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10.03.2010 рішення суду першої інстанції було скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи позивач змінив позовні вимоги і зазначив, що 23.01.2008 між позивачем і відповідачем-2 було укладено договір застави транспортного засобу № SME/5-Z2, відповідно до умов якого відповідач-2 передав у заставу банку автомобіль марки ОСОБА_4, модель SL 500, тип – легковий кабріолет, 2004 року випуску, колір сірий номер шасі НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_1.

23.01.2008 між позивачем та ОСОБА_3 (в подальшому відповідач-3) було укладено договір застави транспортного засобу № SME/5-Z3, відповідно до умов якого відповідач-3 передав у заставу банку автомобіль марки Toyota, модель Camry 2/4, тип – легковий, 2007 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_2.

19.03.2010 автомобіль марки ОСОБА_4, модель SL 500, державний номер НОМЕР_1, який належав відповідачу-2, було реалізовано, а кошти, отримані від продажу автомобіля, спрямовані на погашення заборгованості по кредитному договору.

Станом на 16.04.2010 з урахуванням внесених коштів та нарахованих відсотків і штрафних санкцій за відповідачами наявна заборгованість в сумі 149 012,73 дол. США, що еквівалентно 1 181 045,83 грн.

З урахуванням зміни позовних вимог позивач просив стягнути солідарно з ТОВ «Джункер» та  ОСОБА_2 заборгованість в сумі 1 181 045,83 грн. та звернути стягнення на предмет застави, а саме автомобіль марки Toyota, модель Camry 2/4, тип – легковий, 2007 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 на праві власності, а також стягнути з відповідачів судові витрати.

20.05.2010 позивач збільшив позовні вимоги в частині стягнення заборгованості, яка станом на 20.05.2010 становила 1 211 658,20 грн.

 У судовому засіданні представник позивача підтримала позов та просила його задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених у ньому.

Представник відповідача-2 проти позову заперечувала та просила розглянути справу відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідач-1 та відповідач-3 у судове засідання не з’явилися, хоча був повідомлені належним чином (а.с. 6, 8 Т.2). Причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 23.01.2008 між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір про надання фінансових послуг № SME/5, відповідно якого позивач зобов'язався відкрити ТОВ «Джункер» генеральну револьверну (відновлювальну) мультивалютну лінію, в межах якої можуть бути надані кредитиоведрафтигарантіїакредитиви для надання можливості клієнту здійснювати діловукомерційну діяльність в розмірі 500 000 доларів США з максимальним строком використання до 365 днів.

07.08.2008 між позивачем та відповідачем-1 було укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання фінансових послуг № SME/5 від 23.01.2008, відповідно до якої відповідач-1 сплачує позивачу стосовно строкових кредитів у доларах США проценти за ставкою 11 % річних щодо першої черги строкових кредитів та проценти за ставкою 14 % річних щодо послідуючих строкових кредитів, наданих після набуття чинності Додаткової угоди (п. 1 додаткової угоди № 1).

24.12.2008 між позивачем та відповідачем-1 було укладено додаткову угоду № 2 до договору про надання фінансових послуг № SME/5 від 23.01.2008, відповідно до якої останній надав згоду на збір, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації щодо нього. (п. 1 додаткової угоди № 2).

22.01.2009 між позивачем та відповідачем-1 було укладено додаткову угоду № 3 до договору про надання фінансових послуг № SME/5 від 23.01.2008, відповідно до якої строк використання строкових кредитів було збільшено до 546 днів та продовжено строк дії відкритої позивачем лінії до 22.07.2010 (п.п. 1,2 додаткової угоди № 3)

22.05.2009 року між позивачем та ТОВ «Джункер» було укладено додаткову угоду № 4 до договору про надання фінансових послуг № SME/5 від 23.01.2008 року, відповідно до якої сторонами було узгоджено новий ліміт лінії в розмірі 180 000,00 доларів США. (п. 1 додаткової угоди № 4).

Відповідно до Статуту ПАТ «Кредит Європа Банк», затвердженого протоколом Загальних зборів акціонерів ЗАТ «Кредит Європа Банк» № 03/09 від 08.09.2009 ПАТ «Кредит Європа Банк»  є правонаступником ЗАТ «Кредит Європа Банк» (а.с. 216 Т.1).

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно з п. 16.3 ст. 16 договору  про надання фінансових послуг № SME/5 від 23.01.2008, після того, як банку стало відомо про настання випадку невиконання від клієнта або з інших джерел, банк надсилає клієнту письмове повідомлення про невиконання. По закінченні періоду виправлення, якщо таке невиконання не було виправлено протягом періоду виправлення, банк має право вимагати від клієнта негайного погашення всіх та будь-яких несплачених сум. З дати відправлення повідомлення про невиконання у випадку, якщо таке невиконання не було виправлено протягом періоду виправлення, банк є уповноваженим на свій власний розсуд реалізувати будь-які із прав банку за цим договором, реалізувати будь-яке забезпечення з урахуванням того, що при настанні випадку невиконання, описаного у підпунктах (vii)-(x) пункту 16.1 статті 16 період виправлення не надається.

У статті 1 договору про надання фінансових послуг № SME/5 від 23.01.2008 надано визначення «Період виправлення», який відповідно до цієї статті становить 5 робочих днів від дати настання випадку невиконання.

Відповідно до ст. 1052 ЦК України, положення якої згідно з ч. 2 ст. 1054 цього Кодексу застосовуються до відносин за кредитним договором, у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, якщо інше не встановлено договором.

Встановлено, що ТОВ «Джункер» порушив свої зобов’язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 20.05.2010 виникла заборгованість у сумі 152 877,12 дол. США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 1 211 658,20 грн. (а.с. 233-234 Т.1).

Частиною 1 статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 за кредитним договором між позивачем та відповідачем-2 був укладений договір поруки № SME/5-S3 від 23.01.12.2008 (а.с.49-52 Т. 2).

Відповідно до умов договору поруки № № SME/5-S3 від 23.01.12.2008, ОСОБА_2 зобов’язується відповідати в повному обсязі власним майном та коштами перед банком за своєчасне і повне виконання ТОВ «Джункер» своїх грошових зобов’язань за договором кредитування (п. 2.1 ст. 2 договору поруки).

07.08.2008 та 22.01.2009 між позивачем та ОСОБА_2 були укладені додаткові угоди до договору поруки, відповідно до яких остання поручалась перед позивачем за своєчасне і повне виконання  ТОВ «Джункер» своїх грошових зобов’язань за кредитним договором з урахуванням внесених змін до кредитного договору додатковими угодами від 07.08.2008 та 22.01.2009 (а.с. 53-58 Т. 1).

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Солідарний обов’язок боржників передбачений ст. 543 ЦК України, згідно з якою у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.  Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Отже, враховуючи вищезазначене, відповідач-2 також є зобов’язаною перед позивачем, як солідарний боржник.

Відповідно до ст. 572 ЦК України, яка кореспондується з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про заставу», в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

З матеріалів справи вбачається, що 23.01.2008 між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір застави транспортного засобу № SME/5-Z3, відповідно до умов якого відповідач-3 передав у заставу банку автомобіль марки Toyota, модель Camry 2/4, тип – легковий, 2007 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_2 (а.с. 197-199 Т.1).

Застава – це один із способів забезпечення виконання зобов’язань, при якому захищаються майнові права кредитора шляхом створення умов для задоволення його інтересів, порушених неналежним виконанням боржником своїх обов’язків. Застава має гарантійний характер та покликана стимулювати боржника до виконання своїх зобов’язань за кредитним договором.

В силу ч. 2 ст. 590 ЦК України та ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено законом чи договором.

Статтею 591 ЦК України передбачено, що реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

 Таким чином, у судовому засідання знайшов своє підтвердження факт неналежного виконання відповідачем-1 своїх зобов’язань за кредитним договором, забезпечених договором поруки, укладеним з відповідачем-2 та договором застави, укладеним з відповідачем-3.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які є у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на  вимогах закону, тому підлягають задоволенню.

З урахуванням задоволення позовних вимог відповідно до ст. 88 ЦПК України солідарно  з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1700 грн. судового збору, 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 543, 553, 554, 572, 590, 591, 599, 610, 611, 612, 625, 1054 ЦК України, Законом України «Про заставу», статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов публічного акціонерного товариства «Кредит Європа Банк»   задовольнити.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Джункер» та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Кредит Європа Банк»   заборгованість в сумі 1 211 658 гривень 20 копійок.

У рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави –автомобіль, марки Toyota, модель Camry 2/4, тип – легковий, 2007 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 на праві власності та зареєстрований відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, виданого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 15 листопада 2007 року.

Зазначити спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів з продажу автомобіля марки Toyota, модель Camry 2/4, тип – легковий, 2007 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_2.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Джункер», ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Кредит Європа Банк» судовий збір у сумі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня  його проголошення.

Головуючий