Справа №1-99/2010р.

  ВИРОК

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          “29” липня 2010 року       Братський   районний  суд   Миколаївської   області

в складі:     головуючого-судді                          Марценюка С.А.

                    при  секретарі :                                Любченко Л.В.

                    за участю прокурора                      Солованюка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в  залі суду  в   с-щі Братське

кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1  , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця с-ща Братське Миколаївської області вул. Набережна, 49, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:    

23 травня 2010р. о 14 годині 00 хвилин на вулиці АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, гр-н ОСОБА_1 в ході сварки, на ґрунті виниклих особистих неприязних стосунків, завдав удар кулаком лівої руки в праву частину обличчя ОСОБА_3, спричинивши останньому тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Підсудний ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину та пояснив, що 23 травня 2010р. перебував в будинку АДРЕСА_2 О 13 годині 30 хвилин він почув крики біля будинку ОСОБА_2, що розташований поруч. Почувши голос свого племінника, він вирішив зробити йому зауваження та відправити того додому. Вийшовши на вулицю, він помітив, що біля будинку ОСОБА_2 стояли ОСОБА_3, ОСОБА_4 та його племінник ОСОБА_5 Він зробив хлопцям зауваження та наказав ОСОБА_5 йти додому, однак ОСОБА_3 почав на його адресу висловлювати образи. Оскільки ОСОБА_3 був молодшим за нього та дозволив собі на його адресу такі вислови, він у відповідь на образи лівою рукою, кулаком, вдарив в обличчя ОСОБА_3, який від удару впав на землю. Через деякий час він підвівся та пішов геть. 25 травня 2010р. від племінника він дізнався, що своїм ударом зламав ОСОБА_3 щелепу.

Крім повного визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину, вина останнього також підтверджується всією сукупністю досліджених та перевірених в судовому засіданні доказів

Так, відповідно до довідки Братської ЦРЛ, 25 травня 2010р. до лікаря-стоматолога хірургічного відділення Братської ЦРЛ звернулася ОСОБА_3, якому був поставлений діагноз: перелом нижньої щелепи справа. /а.с. 7/.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №300 від 04 червня 2010р., у гр-на ОСОБА_3 мали місце: садна лобу, перелом нижньої щелепи біля кута справа. Пошкодження виникли від дії тупих предметів, можливе їх виникнення від удару рукою людини. За ступенем тяжкості перелом нижньої щелепи відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров'я. /а.с. 42-43/.

Покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, в зв'язку з чим суд вважає правильною кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_1 за ст. 122 ч.1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 Кримінального кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

При обранні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який позитивно характеризується по місцю проживання, раніше не судимий, повністю визнав свою вину,   і вважає необхідним призначити покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши від реального відбування покарання, застосувавши ст.ст. 75, 76 КК України.

Цивільний позов, заявлений прокурором Братського району в інтересах держави в особі Братської центральної районної лікарні, про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, суд вважає необхідним задовольнити повністю, та, враховуючи характер і ступінь понесених витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3, суд вважає необхідним задовольнити цивільний позов на суму 1805 гривень 76 копійок.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК  України, суд

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України і призначити покарання – 2 (два) роки обмеження волі.

У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він на протязі 1 (одного) року не здійснить нового злочину і виконає обов’язки, передбачені п.п. 2,3 ч.1 ст. 76 КК України – не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили, залишити той же - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Братської районної центральної лікарні, на р/р 35417001002149 МФО 826013 УДК 01998331, витрати, понесені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 в сумі 1805 (однієї тисячі восьмисот п'яти) гривень 76 коп.

На вирок на протязі 15 діб з моменту його проголошення може бути подана апеляція в апеляційний суд Миколаївської області через Братський районний суд.

                                                Суддя –підпис            

                                                З оригіналом згідно                                                  

                                                Суддя   -