Справа №1-94 / 2010р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

       “ 21” липня 2010 року                Братський районний суд Миколаївської області

 в складі: головуючого-судді          Марценюка С.А.

          при секретарі                 Любченко Л.В.

      за участю прокурора   Солованюка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Братське

кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Воля Доманівського району Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта середня, проживаючого в незареєстрованому шлюбі, не працюючого, мешканця с. Красноярка Братського району Миколаївської області, в силу ст. 89 КК України не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 162 ч.1 КК України,

 ВСТАНОВИВ:  

20 червня 2010р. об 11 год 30 хв в с-щі Братське Миколаївської області ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою незаконного проникнення в домоволодіння ОСОБА_2, розташованого по АДРЕСА_1, прибув до домоволодіння останнього.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на порушення конституційних прав та свобод гр-на ОСОБА_2, а саме ст. 30 Конституції України, згідно якої кожному громадянину гарантується недоторканність житла та іншого володіння, ОСОБА_1 у відсутність власника, без дозволу останнього незаконно, через ворота, проник на огороджену територію подвір'я і далі, шляхом зриву навісного замка на вхідних дверях приміщення літньої кухні, пристосованої для постійного проживання, незаконно, без дозволу власника, проник в приміщення літньої кухні, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Підсудний ОСОБА_1 визнав в повному об'ємі свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину та пояснив, що 20 червня 2010р. зранку він вживав спиртні напої. Оскільки домашня горілка коштує дешевше, він вирішив придбати домашньої горілки. тому направився до будинку по АДРЕСА_1, де хотів запитати, чи не можна купити горілки власного приготування. Підійшовши до домоволодіння №6 по АДРЕСА_1 в с-щі Братське, він помітив, що ворота зачинені на металевий ланцюг, він постукав у ворота, але йому ніхто не відповів, і він вирішив без дозволу власника увійти на територію домоволодіння. він розв'язав ланцюг та увійшов на подвір'я. Двері будинку та літньої кухні були зачинені, тому він зрозумів, що господарів немає дома. Знаючи, що без дозволу господаря він мав мав права входити в приміщення, він розв'язав ланцюг, на який двері літньої кухні були зачинені, та увійшов в приміщення літньої кухні. Пошукав горілку домашнього виробництва у шафах, нічого не знайшовши, він ліг ліжко та став чекати господарів. Через півгодини господар повернувся додому, помітив його та викликав міліцію.

Вина підсудного ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Так, у відповідності до протоколу огляду місця пригоди від 20 червня 2010р. та таблиці з фотозображеннями до нього, домоволодіння ОСОБА_2, що знаходиться за адресою: с-ще Братське АДРЕСА_1, 6, огороджене. Вхід на територію домоволодіння здійснюється через металеві ворота зеленого кольору та металеву хвіртку зеленого кольору. Під час огляду хвіртка знаходиться у відкритому положенні. В дворі, зліва від житлового будинку, знаходиться приміщення літньої кухні. Вхід в літню кухні здійснюється через одностворчасті дерев'яні двері коричневого кольору. Двері мають металеві кільця для навісного замка. /а.с. 8-11/.

Згідно довідки Братської селищної ради Миколаївської області, ОСОБА_2 являється домовласником житлового будинку №6 по АДРЕСА_1 в с-щі Братське. /а.с. 19/.

На підставі викладеного, суд вважає правильною кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_1 за ст. 162 ч.1 КК України як незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи.

При обранні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, скоєного в стані алкогольного сп'яніння, що слід вважати обставиною, що обтяжує покарання, дані про особу підсудного, який позитивно характеризується за місцем проживання, у вчиненому щиро розкаюється, і вважає необхідним призначити покарання у вигляді обмеження волі, однак не пов’язане з реальним відбуванням покарання,застосувавши ст. 75, 76 КК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1   визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.162 ч.1 КК України і призначити покарання – 2 (два) роки обмеження волі.

У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він на протязі 1 (одного) року іспитового строку не здійснить нового злочину і виконає обов’язок, передбачений ст. 76 КК України – повідомляти органи кримінально-виконавчої служби про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили, залишити той же - підписку про невиїзд.

На вирок на протязі 15 діб з моменту його оголошення може бути подана апеляція в апеляційний суд Миколаївської області через Братський районний суд.

 Суддя – підпис      

З оригіналом згідно

                                                     Суддя -