КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.09.2007 № 3/303
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з’явились;
від відповідача - 1) Кравцов А.В. – дов. №1210 від 26.12.2006р.;
2) Лялюк Л.В. – дов. №448 від 11.05.2007р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Подільської районної в м.Києві ради
на рішення Господарського суду м.Києва від 27.06.2007
у справі № 3/303
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елікс-Центр"
до Подільської районної в м.Києві ради
Комунальне підприємство "Оренда"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про визнання договору оренди продовженим та зобов"язання внести зміни до рішення №134 від 01.03.07 р.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору оренди №2111 від 22.04.2002р., укладеного між позивачем та відповідачем-2, продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, а також зобов’язання відповідача-1 внести зміни до рішення ІХ сесії Подільської районної у м. Києві ради V скликання від 01.03.2007р. №134, а саме: виключити п.31 додатку №2 та включити нежиле приміщення по вул. Введенській, 42 літ. А у м. Києві площею 107,1 кв. м. до переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади Подільського району, що підлягають викупу орендарем (додаток №1).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2007р. було порушено провадження у справі №3/303 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 17.07.2007р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва по справі №3/303 від 27.06.2007р. було задоволено заяву позивача та вжито заходів до забезпечення позову шляхом заборони Подільській районній у м. Києві раді, її службам, структурним підрозділам та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо виконання п.31 додатку №2 до рішення ІХ сесії Подільської районної у м. Києві ради V скликання від 01.03.2007р. №134.
Не погоджуючись із вказаною Ухвалою суду, відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Ухвалу Господарського суду міста Києва по справі №3/303 від 27.06.2007р. про вжиття заходів до забезпечення позову скасувати.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач-1 зазначає про те, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, чим порушено права відповідача-1 як власника спірного приміщення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2007р. апеляційну скаргу відповідача-1 було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.09.2007р.
У судовому засіданні 19.09.2007р. представник відповідача-1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, скасувати Ухвалу Господарського суду міста Києва по справі №3/303 від 27.06.2007р. про вжиття заходів до забезпечення позову, прийнявши нову, якою в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити..
Представник відповідача-2 у судовому засіданні надав суду усні пояснення, в яких зазначив про те, що підтримує апеляційну скаргу відповідача-1 з викладених у ній підстав, просить суд скаргу задовольнити та скасувати оскаржувану ухвалу.
Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони, зокрема, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду та ін.
Позивач своїми процесуальними правами не скористався, у судове засідання не з’явився, відзиву на апеляційну скаргу не надав, будь-яких заяв або клопотань від відповідача до суду не надходило.
Тому, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов’язковою, відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання договору оренди №2111 від 22.04.2002р., укладеного між позивачем та відповідачем-2, продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, а також зобов’язання відповідача-1 внести зміни до рішення ІХ сесії Подільської районної у м. Києві ради V скликання від 01.03.2007р. №134, а саме: виключити п.31 додатку №2 та включити нежиле приміщення по вул. Введенській, 42 літ. А у м. Києві площею 107,1 кв. м. до переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади Подільського району, що підлягають викупу орендарем (додаток №1).
Окрім того, позивачем була подана заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Подільській районній у м. Києві раді, Подільській районній у м. Києві державній адміністрації, їх службам, структурним підрозділам та іншим особам вчиняти дії щодо виконання п.31 додатку №2 до рішення ІХ сесії Подільської районної у м. Києві ради V скликання від 01.03.2007р. №134.
Ухвалою Господарського суду міста Києва по справі №3/303 від 27.06.2007р. було задоволено заяву позивача та вжито заходів до забезпечення позову.
Дана ухвала суду мотивована тим, що позивачем подано до Господарського суду міста Києва позов про визнання нечинним частини рішення ІХ сесії Подільської районної у м. Києві ради V скликання від 01.03.2007р. №134.
Відповідно до п.31 додатку №2 до вказаного рішення, приміщення по вул. Введенській, 42 у м. Києві площею 107,1 кв. м., яке орендується позивачем, було включено в Перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади Подільського району, що підлягають приватизації конкурентним способом через аукціон.
Позивач протягом тривалого часу орендує вищезазначене приміщення і тому, згідно з ч.2 ст. 777 Цивільного кодексу України, має переважне право перед іншими особами на його придбання.
Приватизація об’єкту оренди, відповідно до оскаржуваного позивачем рішення, призведе до порушення переважного права позивача на придбання орендованого приміщення, а відновлення порушених прав та економічних інтересів позивача відносно повернення майна із чужого незаконного володіння вимагатиме значних зусиль, понесення майнових витрат і витрат часу. Тобто, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про наявність достатніх підстав для вжиття заходів до забезпечення позову помилковим, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно зі ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується:
накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;
забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
З вищенаведеного вбачається, що єдиною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які можуть зумовити утруднення або неможливість виконання рішення господарського суду.
В оскаржуваній ухвалі міститься посилання на те, що існує небезпека заподіяння шкоди інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. Проте, зазначаючи про оскарження спірного рішення Подільської районної у м. Києві ради в порядку адміністративного судочинства, судом першої інстанції не вказано ані номеру адміністративної справи, ані будь-яких інших реквізитів, які б дозволили ідентифікувати вказану адміністративну справу та предмет спору по ній.
Окрім того, всупереч вимогам ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, судом першої інстанції не зазначено в чому саме полягає небезпека для прав та інтересів позивача, а також не наведено обставин, які б унеможливлювали чи утруднювали виконання рішення суду по справі №3/303.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що підстави для вжиття заходів забезпечення позову відсутні, тому клопотання позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про невірне застосування судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинами справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин, апеляційна скарга Подільської районної у м. Києві ради підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 27.06.2007р. по справі №3/303 про вжиття заходів забезпечення позову підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 22, 66, 67, 75, 99, 101, 104-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Подільської районної у м. Києві ради задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2007р. по справі №3/303 про вжиття заходів забезпечення позову скасувати. Прийняти нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
3. Матеріали справи №3/303 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом місяця у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді