ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
|
"19" червня 2006 р. 12:00 |
справа № 20-4/110 |
|
Господарський суд міста Севастополя у складі: судді Остапової К.А., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Гагарінського району м.Севастополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м.Севастополя до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 1690,75 грн., |
Представники:
прокурор - Шульга А.М., посвідчення № 323 від 18.09.2006;
позивач -Литвіненко А.В., довіреність № 2520/07-02 від 25.05.2005;
відповідач -не з'явився;
с у т ь с п о р у:
Прокурор Гагарінського району м.Севастополя звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м.Севастополя до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за травень-листопад 2005 року у розмірі 1690,75 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем пенсійного законодавства України щодо строків сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за травень-листопад 2005 року у розмірі 1690,75 грн.
Ухвалою суду від 19.05.2006 по справі було призначено попереднє судове засідання на 19.06.2006.
В попереднє судове засідання, яке було призначено на 19.06.2006 відповідач явку повноважних представників не забезпечив, відзив не представив, про причини нез'явлення суд не повідомив, про час та місце судових засідань.
У попередньому судовому засіданні 19.06.2006 присутні прокурор та представник позивача, які приймають участь у справі, вирішені необхідні для її розгляду питання, у зв'язку з чим, за письмовою згодою вказаних сторін суд вважає за можливе розпочати судовий розгляд у той же день у порядку ч. 3 ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України.
За клопотанням прокурора та представника позивача, відповідно до статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України, пояснення та клопотання по справі надавались ними російською мовою.
Згідно зі ст.ст. 49, 51, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, прокурору та представнику позивача роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд -
В с т а н о в и в :
Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави у випадках, передбачених законом.
Рішенням Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає у чому проявилося порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту і визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.
Згідно з п. 4 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів входить розгляд спорів за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі ст. 14, 17 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №1058-VI від 09.07.2003 (далі Закон України № 1058-VI від 09.07.2003) підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії та інші є страхувальниками: страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати, у встановлені строки та у повному обсязі страхові внески.
Розділом 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої Міністерством юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі Інструкція) визначений розмір страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування для роботодавців -підприємств, установ, організацій встановлений розмір страхових внесків, який складає 32 % від суми фактичних витрат на оплату праці працівників та 1-5 % страхових внесків утримуються з доходу найманих працівників у вигляді заробітної платні підприємства, установи, організації, в залежності від суми цього доходу.
Відповідно до розділу 5 Інструкції, страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Згідно з п. 4.1 ч. 4 Інструкції вказано розмір страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, складає до 31.03.2005 -32% з 31.03.2005 -32,3% від об'єкта оподаткування -суми фактичних витрат на оплату праці працівників і 1-5% суми сукупного оподаткованого доходу, нарахованого працівнику відповідно з умовами трудового або цивільно-правового договору.
Відповідно до п.1 п. 4 ст. 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” № 400/97-ВР від 26.06.1997 (Із змінами і доповненнями, внесеними) на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: для платників збору, суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників - 32,3 відсотки від об'єкта оподаткування.
Пунктом 11.11 ч. 11 Інструкції передбачений порядок, відповідно до якого суб'єкти підприємницької діяльності -фізичні особи, які використовують працю найманих працівників (фізичних осіб) на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, в якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.
Пункт 5.1.4 Інструкції встановлює, що нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зареєстрований в якості платника страхових внесків на обов`язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя.
Розмір суми страхових внесків, що підлягають оплаті за травень-листопад 2005 року, визначений відповідачем у розрахунку страхових внесків на загальнообов`язкове державне страхування, на загальну суму 1773,06 грн., з яких: по ставці 32,3% у розмірі 1719,67 грн. та по ставці 1-5% у розмірі 53,39 грн.
Відповідно до статті 106 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно з п. 8.1 ч. 8 Інструкції своєчасно несплачені страхові внески визнані недоїмкою.
Відповідач, згідно з пунктом шостим ст. 20 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003, частиною четвертою п. п. 5.1.6 п. 5.1 ч. 5 Інструкції, повинен самостійно сплатити суму внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за травень-листопад 2005 року у розмірі 1773,06 грн.
Управлінням Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя, відповідно до п. 8.2 ч. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, були виписані вимоги про сплату недоїмки:
- НОМЕР_1 на суму 241,43 грн.;
- НОМЕР_2 на суму 241,48 грн.;
- НОМЕР_3 на суму 258,13 грн.;
- НОМЕР_4 на суму 258,13 грн.;
- НОМЕР_5 на суму 276,39 грн.;
- НОМЕР_6 на суму 248,75 грн.;
- НОМЕР_7 на суму 248,75 грн.;
Вказані вимоги були направлені на адресу боржника рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, що підтверджується наданими позивачем копіями поштового конверта та повідомлення.
Вказані вимоги були повернути поштовим відділенням зв'язку з відміткою “за мінуванням терміну зберігання” і є не узгодженими, в апеляційному порядку не оскаржувались.
В порушення зобов`язань по сплаті внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, передбачених чинним законодавством України, відповідач сплату внесків не здійснив.
Управлянням Пенсійного фонду України у Гагарінському району міста Севастополя у зв'язку з проведенням розрахунків та виявленою переплатою перерахована сума позовних вимог, яка склала 1690,75 грн., з яких: 1645,34 грн. -збір з суми фактичних витрат на оплату праці працівників та 45,41 грн. -збір з суми сукупного оподаткованого доходу, нарахованого робітнику згідно з умовами трудового договору.
Відповідач не надав доказів погашення визнаної заборгованості.
Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування перед Управлянням Пенсійного фонду України у Гагарінському району міста Севастополя складає 1690,75 грн.
Суд, перевіривши розрахунок суми позовних вимог, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” органи Пенсійного фонду звертаються у встановленому законом порядку і пред'являють вимогу про сплату недоїмки до відповідного відділу державної виконавчої служби, а також мають право звернутися до суду або господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” органу Пенсійного фонду надане право подавати до органів державної виконавчої служби тільки ти вимоги, які були одержані страхувальником. У вказаних випадках, передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 94, 111, ч. 3 ст. 112, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_8, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя (99059, м.Севастополь, пр. Героїв Сталінграда, 56; код ЄДРПОУ 22275002) заборгованість в сумі 1690,75 грн., з яких: 1645,34 грн. -збір з суми фактичних витрат на оплату праці працівників на р/р 25608705100212 та 45,41 грн. - 45,41 грн. -збір з суми сукупного оподаткованого доходу, нарахованого робітнику згідно з умовами трудового договору на р/р №25604705100313 у СМВ № 4548 ВАТ “Державний Ощадний банк України” МФО 384027.
Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.
3. Примирники постанови направити сторонам.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя К.А. Остапова
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
21.06.2006
Розсилка:
1. прокурор м.Севастополя (99011, м.Севастополь, вул. Павліченко, 1)
2. прокурор Гагарінського району м.Севастополя (99014, м.Севастополь, вул.П.Корчагіна, 16)
3. позивач - Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м.Севастополя (99059, м.Севастополь, пр.Ген.Сталінграду, 56)
4. відповідач -СПД ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
5. справа
6. наряд