ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 11 серпня 2010 р.                                                                                    № Б-39/12-10  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

         головуючого –Ткаченко Н.Г.,

         суддів –Білошкап О.В.,

Панової І.Ю.,

за участю представників сторін:

ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова –Кізілова О.В.;

ТОВ "Промопттехнолоджи" –Ващенко Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову господарського суду Харківської області від 17 березня 2010 р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 19 травня 2010 р. по справі № Б-39/12-10 за заявою ТОВ "Техно-Асавир" про визнання банкрутом ТОВ "Промопттехнолоджи", –

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 3 березня 2010 р. порушено провадження по справі № Б-39/12-10 про банкрутство ТОВ "Промопттехнолоджи" за заявою ТОВ "Техно-Асавир" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Харківської області від 17 березня 2010 р. ТОВ "Промопттехнолоджи" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Даншину Г.О.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 травня 2010 р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, боржника ліквідовано, провадження по справі припинено.

Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 17 березня 2010 р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 19 травня 2010 р., а справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом   першої інстанції норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом, суд першої інстанції послався на те, що боржник за юридичною адресою відсутній, що підтверджується актом державного виконавця Червонозаводського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції від 15 січня 2010 р., підприємницьку діяльність припинив, а наявні в матеріалах справи докази доводять безспірність грошових вимог заявника в сумі 47 500 грн. та неспроможність боржника виконати свої зобов’язання перед кредитором у встановлений законом строк.

Однак, з таким висновком суду погодитися не можна з наступних підстав.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство боржника було порушено за заявою ТОВ "Техно-Асавир" на підставі ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, як відсутнього боржника, посилаючись на неспроможність боржника сплатити борг.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Як вбачається із матеріалів справи, ініціюючий кредитор ТОВ "Техно-Асавир" не надав суду належних доказів у відповідності до вимог ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які б свідчили про припинення ТОВ "Промопттехнолоджи" підприємницької діяльності та відомостей про відсутність боржника або його керівних органів за місцезнаходженням.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч. ч. 1,3 ст.18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню  до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Даний закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її  місцезнаходженням.

Виходячи з вимог ч. 2, ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У зв'язку з цим при встановленні факту  відсутності   керівних органів боржника  - юридичної особи за її місцезнаходженням як ініціюючий кредитор, так і суд повинні керуватись відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в  довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців  зазначено місцезнаходження  ТОВ "Промопттехнолоджи": м. Харків, Червонозаводський район, вул. Плеханівська, будинок  4А. кімната 31/1, а  акт державного виконавця Червонозаводського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції від 15 січня 2010 р. про те, що боржник не знаходиться за адресою вказаною у виконавчому документі,  не може бути доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням.

В касаційній скарзі  ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова посилається на те, що останню декларацію з ПДВ ТОВ "Промопттехнолоджи" подало 15 лютого 2010 р.

Дані обставини суд не перевірив та належним чином не встановив, чи припинив боржник підприємницьку діяльність.

При таких обставинах колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що справа про банкрутство ТОВ "Промопттехнолоджи" на підставі ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом”, як відсутнього боржника, порушена безпідставно і у господарського суду першої інстанції не було достатніх  правових підстав для визнання  боржника банкрутом в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом”.

Тому постанову господарського суду Харківської області від 17 березня 2010 р., якою боржника ТОВ "Промопттехнолоджи" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру не можна визнати такою, що відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону і вона підлягає скасуванню.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для  даної справи (вчинення належних дій ліквідатором по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема,  встановлення судом обставин неможливості відновлення  платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, встановлення неможливості задоволення визначених за звітом ліквідатором вимог кредиторів та необхідності у зв'язку з цим ліквідації боржника), висновки суду про встановлені обставини і  їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими  в судовому засіданні.

Оскільки підставою проведення  ліквідаційної процедури  по справі про банкрутство ТОВ "Промопттехнолоджи" є постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури від 17 березня 2010 р., яка підлягає скасуванню, колегія суддів вважає, що підлягає також скасуванню і ухвала про затвердження звіту ліквідатора та  ліквідаційного балансу, яка підсумовує хід ліквідаційної процедури,  а провадження по справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова задовольнити частково.

Постанову господарського суду Харківської області від 17 березня 2010 р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 19 травня 2010 р. по справі № Б-39/12-10 скасувати.

Провадження по справі № Б-39/12-10 припинити.

Державному реєстратору внести до Державного реєстру  юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців дані про скасування постанови господарського суду Харківської області від 17 березня 2010 р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 19 травня 2010 р. по справі № Б-39/12-10.

Головуючий: Ткаченко Н.Г.

Судді:Білошкап О.В.

Панова І.Ю.