Судове рішення #10543058

Справа № 22ц-9028/10                    Головуючий в суді першої інстанції

Категорія 44                                     Рябуха Ю.В.

                                                      Доповідач в суді апеляційної інстанції

                                                           Медведєва Л.П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2010 року                                      Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в місті Луганську в складі :

                   Головуючого  -  Медведєвої Л.П.

                   Суддів             -   Кравченко   Н.В.

                                               Коновалової В.А.

                   П п ри секретарі  -  Баюрчак       Я.І.

Р р озглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 на постанову Жовтневого районного суду міста Луганська від 12 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення  Жовтневої районної у місті Луганську ради Луганської області про визнання дій неправомірними, перерахунок допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, третя особа – Головне управління Державного казначейства України в Луганській області,

В С Т А Н О В И Л А :

     Звернувшись з апеляційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування норм матеріального права та ставить питання про скасування постанови і прийняття нової, якою задовольнити позов.

     Заперечення  на апеляційну скаргу від інших осіб, які беруть участь у справі, до суду не надано.

     Позивачка

      Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

      03 липня 2009 року позивачкою подано до суду вказаний позов. У викладенні обставин, якими вона обгрунтовувала свої позовні вимоги,  позивачка зазначила про те, що  ІНФОРМАЦІЯ_2 у неї народився син ОСОБА_6. Відповідно до Закону України « Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Але відповідач платив їй вказану допомогу у обмеженому розмірі. Просила визнати неправомірними / протиправними/ дії Управління праці та соціального захисту населення  Жовтневої районної у місті Луганську ради Луганської області щодо нарахування і виплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років у обмеженому розмірі за період часу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року,зобов’язати  відповідача провести перерахунок і виплату їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років за вказаний вище період з розрахунку прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на 2007 рік.

      За результатами розгляду справи судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

       Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивачки народився син ОСОБА_7. Згідно довідки відповідача державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка призначена з 23.04.2007 року по 31.12.2008 року сплачується постійно.

     Спір судом вирішено на підставі ч.2 ст.3, ч.3 ст.51, ст.ст.55,56 Конституції України, Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік», ст.ст.14,15 Закону України « Про державну допомогу сім’ям з дітьми», при постановленні постанови суд керувався ст.ст.4,5,94,159,160 КАС України.

     Відмовляючи у задоволенні позову, суд послався на те, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивачці виплачена відповідачем відповідно д о діючого законодавства.

     Відповідно до Закону України № 1691-У1 від 18 лютого 2010 року « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності з 10 березня 2010 року, справи, пов’язані із соціальними виплатами, суди розглядають у порядку цивільного судочинства.

     За наслідками розгляду справи   апеляційної скарги колегія суддів визнала, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, виходячи з наступних підстав.

     Встановлена судом першої інстанції обставина про те, що позивачка має дитину, ІНФОРМАЦІЯ_1, не оспорюється апеляційним судом.

     Апеляційним судом також встановлені наступні обставини.

     Позивачці з 23 квітня 2007 року призначено виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років / а.с. 6 /.

     За період часу з липня по грудень 2007 року позивачці було виплачено вказану допомогу в наступних розмірах:

      Липень  -  101,16 грн.

      Серпень-   103,41 грн.

      Вересень- 104,85 грн.

      Жовтень- 104,85 грн.

      Листопад-107,73 грн.

      Грудень  -110,88 грн. / а.с. 6 /.

     На письмове звернення позивачки про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х роківё відповідачем відмовлено у донарахуванні і доплати сум такої допомоги / а.с.7/.

     Відповідно до встановлених судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції обставин визначені правовідносини, які регулюються Законом України № 2811-ХП від 21 листопада 1992 року « Про державну допомогу сім’ям з дітьми» / далі Закон № 2811-ХП від 21 листопада 1992  року /.

    У Конституції України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою / ст. 1 /, визнано ё що найвищою соціальною цінністю в Україні є людинаёїї права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов’язком держави / ст. 3 /, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними / стаття 21 /, Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, звуження їх змісту і обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається / ч.2,3 ст. 22 /. Громадяни мають право на соціальний захист, яке гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян,підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом / ст. 46 /. Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг і житло / ст.48 /.

      Зазначеним статтям Конституції України відповідає  також ст.17 Закону України від 05.10.2000р. № 2017-Ш « Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», у відповідності із якою розміри державної соціальної допомоги включено до числа основних державних соціальних гарантій та встановлено, що основні державні соціальні гарантії, яке і  є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

      Згідно ст.1 цього Закону державні соціальні гарантії – це встановлені законами мінімальні  розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

      Відповідно до ст.19 зазначеного Закону державні соціальні гарантії є обов’язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

       У відповідності з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

        Статтею 64 Конституції України встановлено, що Конституційні права та свободи не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених конституцією України , та зазначено вичерпний перелік таких випадків.

         Крім того, на підставі ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй.

         Відповідно до ст.15 Закону № 2811-ХП від 21 листопада 1992  року  допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має надаватися у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

         Законом України  № 489 – У від  19 грудня 2006 року « Про Державний бюджет України на 2007 рік» прийнято відповідну норму, якою розмір вказаної допомоги  було обмежено,  а саме на 2007 рік розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку було встановлено у вигляді різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш ніж 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, – для застрахованих осіб.

         Незважаючи на це Конституційний Суд України своїм Рішенням від 09 липня 2007 року за № 6-рп/2007 / справа про соціальні гарантії громадян / вирішив, що норми Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік», які обмежують соціальні права громадян, є такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.

           Рішення Конституційного Суду України є остаточним. Воно не може бути оскаржене, і що головне, є обов’язковим для виконання для всіх на території України.

            Таким чином, апеляційним судом встановлено, що Управлінням праці та соціального захисту населення  Жовтневої районної у місті Луганську ради Луганської області були порушені права позивачки – ОСОБА_4 на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленого законом.

          Заява відповідача - Управління праці та соціального захисту населення  Жовтневої районної у місті Луганську ради Луганської області про застосування строку позовної давності, не підлягає задоволенню, оскільки, як було зазначено вище, справа розглядається апеляційним судом за нормами Цивільного процесуального кодексу України , у зв’язку з чим до вимог, заявлених позивачем, застосовується строк позовної давності у три роки.

           При викладених обставинах  колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про задоволення позову.

          Керуючись ст.ст. 307,309 ЦПК України,

В И Р І Ш И Л А :

          Постанову Жовтневого районного суду міста Луганська від 12 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення  Жовтневої районної у місті Луганську ради Луганської області про визнання дій неправомірними, перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, третя особа – Головне управління Державного казначейства України в Луганській області, скасувати і у справі ухвалити нове рішення наступного змісту.

         Позов ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення  Жовтневої районної у місті Луганську ради Луганської області про визнання дій неправомірними, перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, третя особа – Головне управління Державного казначейства України в Луганській області, задовольнити.

        Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення  Жовтневої районної у місті Луганську ради Луганської області  щодо призначення, нарахування і виплати ОСОБА_4 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у неповному розмірі .

       Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення  Жовтневої районної у місті Луганську ради Луганської області  провести перерахунок і виплату ОСОБА_8 сум державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року до розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років на 2007 рік.

      Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

      Головуючий

      Судді

     

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація