Справа №2-4747/09
РІШЕННЯ
ІМ*ЯМ УКРАЇНИ
17 лютого 2009 року, Приморський райсуд міста Одеси, в складі:
головуючого - судді Терьохіна С.Є.,
при секретарі - Лапшинської Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до громадянина ОСОБА_2, про стягнення боргу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1, звернувся до суду із позовом в якому просив стягнути із відповідача ОСОБА_2 вартість проданої йому побутової техніки в сумі 7688 гривень, 36 копійок. Судові витрати по справі, також покласти на відповідача всі судові витрати по справі.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що він (позивач), 28.10.2003 року, закупив за договором № 5561 у малого підприємства (МП) „Сузір'я стрільця" побутову техніку, а саме: холодильник „Liebher" KSD 3142, вартістю 2487, 42 грн., поверхня газова "ARISTON" TD 640 ES ICE" , вартістю 1722, 67 гривень та пральна машина "Zanussi" FE 1024 N, вартістю 2196, 88 гривень.
31.10.2003 року, автотранспортом МП „Сузір'я стрільця" вказану побутову техніку було доставлено та передано відповідачу за його адресою: АДРЕСА_1, про що між представником МП Сузір'я стрільця" та відповідачем було складено акт прийому передачі. Проте й досі, незважаючи на не однократні вимоги, відповідач ухиляється від обіцянки оплатити вказану техніку або її повернути.
В суді позивач свої вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач позовові вимоги гром. ОСОБА_1 - не визнав, та пояснив що перед позивачем він ні яких зобов'язань по оплаті зазначеної побутової техніки - не має, а наведена техніка дійсно була доставлена йому в якості часткового погашення фінансової заборгованості позивача перед ним. Крім того, відповідач зазначив про те, що позивач пропустив строк для звернення до суду з вказаною ним вимогою.
Додатково відповідач пояснив, що з позивачем в них колись були приятельські стосунки, проте ОСОБА_1, протягом тривалого часу не виконує перед ним своїх зобов'язань, в частині повернення боргів, непорядно себе поводить, обманює, тощо, про що між ними вже мали місце судові спори. На підтвердження своїх зауважень відповідач надав суду копії нотаріально посвідченого договору займу від 24.11.2000 року, укладеного між ним та позивачем; копію нотаріально посвідченої додаткової угоди до договору позики, від 24.11.2000 року; копію рішення, від 05.10.2005 року та виконавчого листа Малиновського райсуду м. Одеси, від 13.04.2006 року, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу в розмірі 61 745 гривень, тощо.
Суд, заслухавши пояснення та оцінивши доводи сторін, дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивач, виходячи із нижче наступних обставин.
Так, відповідно до ч.3, ст. 10, ч.1, ст. 60 Цивільно-процесуального кодексу (ЦПК) України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків звільнення від доказування.
Заявивши вимоги про стягнення із відповідача ОСОБА_2 вартість проданої йому побутової техніки в сумі 7688 гривень, 36 копійок - позивач ОСОБА_1, в порушення зазначеної імперативної норми процесуального закону (з урахуванням предмета та обставин спору) - жодним чином, не довів в суді наявність обов'язку в відповідача по поверненню вказаної в позові грошової суми.
Так, відповідно до ч.2, ст. 509 Цивільного кодексу (ЦК) України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Притаманна для спірних правовідносин норма п.1), ч.1, ст. 11 ЦК України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші право чини.
Як вбачається з предмету позову, відповідачу була продана відповідна побутова техніка за яку він повинен був розрахуватися з позивачем, що за своїм характером відповідає відносинам з купівлі-продажу, що прямо врегульовані Параграфом 1, Глави 54 ЦК України.
Проте, а ні самої угоди в матеріальному вигляді, а ні будь яких підтверджень укладення такої угоди усно, її основних умов, тощо - позивач суду, не надав, як не надав взагалі підтвердження того факту, що він мав належні підстави (право) на продаж відповідачу зазначеного в позові товару (ст. 658 ЦК України).
Крім того, незалежно від характеру правовідносин (домовленостей) між позивачем та відповідачем (чи то купівля -продаж, чи то посередницькі послуги), такий право чин, враховуючи його суму, відповідно до п.3), ч.1, ст. 208 ЦК України, повинен був укладатися в письмовій формі, наявність чого позивачем доведена не була, а навпаки було зазначено, що письмово їх з відповідачем домовленості - не оформлювались.
Незважаючи на вище наведені обставини, позивачем було надано суду лише копію сторінки паспорта громадянина України на ім’я відповідача!
Враховуючи заперечення відповідачем свого обов'язку по сплаті позивачу коштів на підставі будь яких домовленостей, правочинів, в т.ч. наведених в позові - суд вважає за неможливе задовольнити вимогу гром. ОСОБА_1, за її недоведеністю.
Крім того, позивач, не пояснюючи підстав та не ставлячи питання про його поновлення - пропустив встановлений законом строк (ст. 257) на звернення до суду із таким позовом, що враховуючи заперечення висловлені відповідачем, є самостійною підставою для суду (ч.3, ст. 267) - відмовити позивачу в задоволенні його вимог.
Керуючись ст. ст. 1, 3, 10, 57, 60, 208-213 Цивільного - процесуального кодексу (ЦПК) України, ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу (ЦК) України, суд -
РІШИВ:
Громадянину ОСОБА_1 в позові до громадянина ОСОБА_2, про стягнення боргу - відмовити.
Заява про апеляційне оскарження даного рішення, може бути подана до суду протягом 10-ти днів, після його проголошення. Апеляційна скарга на дане рішення суду, протягом 20-ти днів, після звернення із заявою про оскарження рішення, може бути подана сторонами до Апеляційного суду Одеської області, через Приморський райсуд м. Одеси.