Справа №2-3388/08

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 квітня 2008 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Терьохіна С.Є.,

при секретарі Лапшинській Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до Приморської райадміністрації Одеської міської ради про визнання угоди дійсною,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Приморської райадміністрації Одеської міськради про визнання угоди дійсною, в якій просить визнати дійсним договір купівлі-продажу гаражу, загальною площею 43, 6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а також просить визнати за ним право власності на вищевказаний гараж, посилаючись на те, що на підставі рішення виконкому Жовтневої районної ради народних депутатів №779 від 20 вересня 1968 року «Про будівництво в подвір*ї будинку №АДРЕСА_1 позивачу було дозволено будівництво гаража та виділено відповідну земельну ділянку для зберігання власного автомобіля марки «Запорожець» з ручним керуванням, який він отримав безкоштовно, як засіб протезування, оскільки є інвалідом Великої Вітчизняної війни. Вказані вище обставини підтверджуються відповідним рішенням №779 від 20 вересня 1968 року та пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Управлінням внутрішніх справ МВС України в одеській області від 12.09.2000 року. У 1968 році на виділеній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, позивач з дозволу компетентних органів у встановленому порядку, власними коштами та силами, збудував гараж, площею 43, 6 кв.м. З зазначеного періоду на законних підставах позивач користується спірним нерухомим майном.

У 2004 році, у позивача, як у особи похилого віку, ветерана Великої Вітчизняної війни, для подальшої реалізації майнових прав стосовно спірного майна шляхом внесення його до заповіту у якості частини спадкової маси виникла потреба в оформленні свого права власності на спірне майно, у зв’язку з чим позивач неодноразово вертався до різних органів з проханням роз*яснення порядку набуття права власності на вищевказаний гараж.

14 вересня 2005 року був складений експериментальний висновок ТОВ «Епос-13», згідно якого вартість відчуженого приміщення, площею 43, 6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 складає 14 235, 00 грн. в тому числі ПДВ 20 % -2 372, 50 грн.

27.12.2005 року Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради було прийнято розпорядження №3862 «Про відчуження нежилого приміщення 1-го поверху, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1, тобто власником майна, Одеською міською радою, у встановленому порядку прийнято рішення про відчуження спірного майна та делеговані повноваження щодо укладення та підписання договору купівлі-продажу відповідному виконавчому органу -Приморській районній адміністрації Одеської міської ради на користь позивача.

Через три місяці з моменту проведення оціночної експертизи позивач повністю сплатив вартість гаражу, зазначену в експертному висновку та затверджену наведеним розпорядженням, шляхом перерахування коштів у повному обсязі з урахування ПДВ на визначений у розпорядженні розрахунковий рахунок, що підтверджується відповідними квитанціями.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Приморської районної адміністрації Одеської міської ради в судове засідання не з'явився, про місце та час слухання справи був сповіщений належним чином, про що свідчать розписки про отримання судових повісток.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України "у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлень про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи".

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про час та місце слухання справи повторно не з'явився у судове засідання і від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, а також враховуючи те, що позивачі не заперечують проти такого вирішення справи, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне, що позивачем, як покупцем та Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради, як продавцем, були виконані всі умови договору купівлі-продажу спірного майна, відповідно до вимог ст. 655 ЦПК України, а саме позивач сплатив визначену вартість майна та прийняв його задовго до сплати вартості, а саме у 1968 році, а Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, як продавець, визначила предмет та забов’язалась укласти договір купівлі-продажу гаражу у встановленому порядку.

20 жовтня 2006 року Приморська районна адміністрація Одеської міської ради повідомила позивача про те, що в переліку об’є.ктів з приводу яких Приморська районна адміністрація Одеської міської ради забов’язана укласти і підписати від імені Одеської міської ради договір купівлі-продажу з покупцями, якими здійснена оплата за об’є.кти нерухомого майна, але у переліку не має об’є.кту позивача.

Згідно п. 12 рішення Одеської міської ради «Про перелік об’є.ктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2006 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради від 30.11.2006 року №598- V , гараж за адресою: АДРЕСА_1, був повторно внесений до переліку об’є.ктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації у 2006 році, а позивач зазначався, як його покупець. Після чого позивач знову звернувся до Приморської районної адміністрації, де позивачеві було відмовлено, що договір купівлі-продажу на приміщення за адресою: м. Одеса, вул.  Грецька, 31 із позивачем укласти неможливо і право власності на приміщення за вищевказаною адресою необхідно вирішувати у судовому порядку. Зазначені обставини підтверджуються листом від 15.02.2007 року №И-388.

У відповідності з ст. 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.

Частиною 2 ст. 220 Цивільного кодексу України передбачено: « Якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із стопін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається».

Наведені вище обставини, додатково свідчать про доведений характер вимог позивача.

Керуючись ст.220, 665, 667 ЦК України, ст. ст. 10, 58, 60, 130, 174, 209, 212, 213, 214, 215, 224, ЦПК України, суд

РІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу гаражу загальною площею 43, 6 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вулиця Грецька будинок 31, укладеного між позивачем, ОСОБА_1 та відповідачем Приморською районною адміністрацією одеської міської ради на підставі розпорядження №3862 від 27.12.2005 року «про відчуження нежитлового приміщення 1-го поверху, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1 та рішень Одеської міської ради від 21.04.2005 року №3823 - IV « Про затвердження переліку об’є.ктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що розташовані в Приморському районі м. Одеси та підлягають відчуженню у 2005 році та від 30.11.2006 року №598 - V «Про перелік об’є.ктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2006 році та внесення змін до рішень Одеської міської ради.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж, загальною площею 43, 6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач може подати письмову заяву про перегляд заочного рішення судом, що його ухвалив, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.