Справа №2-1221/08

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2009 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі головуючого судді Загороднюка В.І.

при секретарі Сребняк І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,

ВСТАНОВИВ

14.01.2009 року ОСОБА_1 подала до суду заяву та просить ухвалити додаткове рішення за позовом Прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору міни недійсним і розірвання договору довічного утримання з приводу яких не було ухвалено судове рішення, посилаючись на те, що по цій вимозі сторони представляли докази та пояснення.

Суд вважає, що заява підлягає задоволенню оскільки, з технічного запису фіксації судового процесу та журналу судового засідання вбачається, судом дійсно були досліджені докази за позовними вимогами Прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору міни недійсним і розірвання договору довічного утримання. Ці ж обставини при розгляді заяви підтвердили представник позивачки та відповідача.

Судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2008 року були частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання угод недійсними, визнання заповіту недійсним, визнання права власності на частку квартири та визнано недійсним заповіт ОСОБА_4 від 29.07.2001 року; визнано частково недійсним договір міни, що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 19.04.2002 року, на 536/1000 частину квартири № АДРЕСА_1 та квартири № АДРЕСА_2, в частині переданої за цим договором частки ОСОБА_2 в квартирі № АДРЕСА_1, яка складає 633/2000 частин цієї квартири; визнано за ОСОБА_2 право власності на 633/2000 частин квартири № АДРЕСА_1. В іншій частині позову було відмовлено.

Разом з тим, судом не були вирішені позовні вимоги Прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору міни недійсним і розірвання договору довічного утримання.

Приймаючи до уваги, що в рішенні суду від 19.12.2008 року за аналогічною вимогою самої ОСОБА_1 було визнано частково недійсним договір міни, що укладений між сторонами від 19.04.2002 року, суд вважає, що вимога заявлена прокурором в інтересах ОСОБА_1 таким же шляхом.

В частині вимоги про розірвання договору довічного утримання суд вважає, що ця вимога задоволенню не підлягає, оскільки доказів порушення конкретних умов цього договору з боку відповідача, тобто ОСОБА_2, ОСОБА_1 не надала.

Керуючись ст. ст. 219, 220 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору міни недійсним і розірвання договору довічного утримання задовольнити частково.

Визнати частково недійсним договір міни, що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 19.04.2002 року, на 536/1000 частину квартири № АДРЕСА_1 та квартири № АДРЕСА_2, в частині переданої за цим договором частки ОСОБА_2 в квартирі № АДРЕСА_1, яка складає 633/2000 частин цієї квартири.

В іншій частині позову відмовити.

На додаткове рішення може бути подано апеляційну скаргу у відповідності до ст. ст. 292, 294 - 296 ЦПК України.