Справа №2-934/08

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 грудня 2008 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Дашутіна І.В., при секретарі Макошенець С.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про усунення перешкод власнику земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач у своєму позові вказав, що є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, Розмір всієї земельної ділянки складає - 0,62 га. Останні кілька років відповідачі самовільно без його згоди та дозволу захопили частину його земельної ділянки, а саме: ОСОБА_3 захопила - 0,16 га, а ОСОБА_2 -0,12 га. На вимоги позивача про звільнення його земельної ділянки відповідачі не реагують. Отже він був змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Позивач у судовому засіданні свій позов підтримав. Відповідачі проти позову заперечували, вказавши, на зазначені позивачем земельні ділянки у них є Державні акти на землю.

Заслухавши пояснення позивача та відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у позові необхідно відмовити з тих підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 уклав договір довічного утримання №6222 від 09.12.2004 року зі своїм сином ОСОБА_5. На підставі цього факту його сину були видані Державні акти на право власності на земельні ділянки площею 0,2171 га та 0,0468 га, що підтверджується матеріалами справи (а.с.5,6).

ОСОБА_4 у своєму позові та на судовому засіданні вказав, що відповідачі перешкоджають йому у користуванні його земельними ділянками, які знаходяться поряд із зазначеними ділянками відповідно до Державних актів, оскільки вони є його власністю.

Разом з тим, позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що у його власності земельні ділянки, якими відповідачі перешкоджають йому користуватись.

Крім цього, відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні вказав, що 17.09.2002 року йому було видано Державний акт ( Серія РЗ №744238) на право приватної власності на землю, згідно з яким йому була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,29 гектарів в межах згідно з планом, в цю площу входить і спірна земельна ділянка. Він користувався цією земельною ділянкою з 1984 року і після отримання Державного акту на право власності на цю земельну ділянку цей акт і рішення Верхньосироватської сільської ради за №50 від 29.12.1993 року про передачу земельної ділянки, ніким не оскаржувались.

Відповідачка ОСОБА_3, також пояснила суду, що рішенням IV сесії Верхньосироватської сільської ради від 8 серпня 2002 року було вирішено видати їй Державний акт на право власності на землю ( Серія РЗ №744233), що залишилась їй у спадщину від ОСОБА_7 площею 0,47 га, в цю площу входить і спірна земельна ділянка. Це рішення та Державний акт також ніким не оскаржувались.

Свідок ОСОБА_8, що працює на посаді землевпорядника Верхньосироватської сільської ради, пояснила суду, що ОСОБА_4 уклав договір довічного утримання №6222 від 09.12.2004 року з ОСОБА_5, на підставі чого його сину Верхньосироватською сільською радою було видано Державні акти на право власності на землі площею 0,2171 га та 0,0468 га. Земельна ділянка площею 0,2171 га знаходяться поряд з земельними ділянками відповідачів, що підтверджується схемою розміщення земельних ділянок громадян ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_2 ( а.с.61), але відповідачі ніяким чином не можуть перешкоджати користуванню земельною ділянкою площею 0,2171 га ОСОБА_9 та його батьку ОСОБА_1 Також свідок ОСОБА_8 пояснила ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є законним володільцями земельних ділянок згідно Державних актів ( Серія РЗ №744233, Серія РЗ №744238). ОСОБА_1 раніше ніколи не отримував на земельні ділянки, що належать відповідачам, Державного акту на право приватної власності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у позивача не має підстав вважати себе володільцем спірних земельних ділянок і ним не було представлено суду ніяких доказів цього, тим більш, відповідачі є власниками земельних ділянок, що підтверджується матеріалами справи. За таких обставин, ОСОБА_1 необхідно відмовити у позові у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214 та 215 ЦПК України, ст. 373 ЦК України ст. ст. 81,90 Земельного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про усунення перешкод власнику земельної ділянки в зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10-и днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подано до апеляційного суду Сумської області через районний суд протягом 20-и днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви, якщо вона подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження або апеляційну скаргу не було подано.