Справа №2-149/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

12 лютого 2009 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: Головуючого судді Бобровника О.В.

при секретарі Славовій Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Солом'янської районної в м. Києві Ради, 3-ті особи: ОСОБА_3, Алексеєнко ОСОБА_4 ОСОБА_5 про визнання права власності на домоволодіння

ВСТАНОВИВ:

у жовтні 2008 року позивачі звернулись до суду з зазначеним позовом і просять суд визнати за ними в рівних частках по 1/2 частині право власності на домоволодіння № АДРЕСА_1 яке складається з таких будівель і споруд: А- Житловий будинок -загальною площею - 38, 6 кв.м., Б - Житловий будинок - загальною площею - 76, 7 кв.м.; В, Г- Сараї; Д, Уборна,

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі зазначали, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року, помер ОСОБА_6, який був власником зазначеного домоволодіння. Після смерті ОСОБА_6, Позивачі почали оформляти свої права на спадщину, але не змогли цього зробити через відсутність документів, які посвідчують право власності ОСОБА_6 на дане домоволодіння.

Відсутність документів, які посвідчують право власності ОСОБА_6 на дане домоволодіння Позивачі пояснюють наступним: Власником Домоволодіння АДРЕСА_1, мкр. Жуляни, м Києва, була ОСОБА_7, що підтверджується Архівною довідкою № 859 від 16.10.2008 р, виданою Архівним відділом Києво - Святошинської РДА, Київської обл.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 померла (свідоцтво про смерть: НОМЕР_1 видане 19.07.1991р.), після її смерті, її син ОСОБА_6 прийняв спадщину вступивши в користування та управління домоволодінням АДРЕСА_1, мкр. Жуляни в м. Києві., а через те, що ОСОБА_6 не звернувся до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину Позивачі не мають документа, який би посвідчував право власності ОСОБА_6 на дане домоволодіння. Також, зазначають, що не вчинення ОСОБА_6 дій для отримання свідоцтва про право на спадщину не позбавляє його права власності на дане домоволодіння.

Позивачі зазначають, що на час відкриття спадщини вони постійно проживали разом з ОСОБА_6 і в даний час й надалі проживають в спірному домоволодінні, утримують його та сплачують рахунки за отримані при користуванні будинками комунальні послуги, сплачують податок на землю та виконують інші обов'язки власника, а тому вважають, що за ними може бути визнане право власності на дане домоволодіння.

Також, Позивачі повідомили суд про інших спадкоємців, а саме: ОСОБА_3 (дочка), ОСОБА_9 (дівоче прізвище. - ОСОБА_6) ОСОБА_10 (дочка), ОСОБА_11 (син), їх було залучено до участі у справі у якості третіх осіб.

Позивач - ОСОБА_1 в судове засідання, 12.02.2009 року, не з'явилась, надіславши до суду листа в якому просить позов задовольнити та розглядати справу за її відсутності.

Позивача - ОСОБА_2, представляв представник за довіреністю, який просив задовольнити позов його довірителя в повному обсязі.

3-ті особи: ОСОБА_3, Алексеєнко ОСОБА_4 ОСОБА_5 в судове засідання, 12.02.2009 року, не з'явились, надіславши до суду листи в яких зазначають, що проти задоволення позову не заперечують та просять задовольнити, просять розглядати справу за їх відсутності. Також, зазначають, що на домоволодіння АДРЕСА_1 у мкр. Жуляни, м. Києва, що є спадковим майном не претендують, заперечень щодо визнання за Позивачами права власності, не мають.

Відповідач - Солом'янська районна в м. Києві рада в судове засідання, 12.02.2009 року, свого представника не направив з невідомих суду причин, хоча був повідомлений судом належним чином про час та місце слухання справи, про що свідчить повідомлення, яке міститься в матеріалах справи, а тому суд на підставі п.4 ст.169 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі матеріалів у його відсутність. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.244 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено, що власником домоволодіння АДРЕСА_1, мкр. Жуляни, м Києва, була ОСОБА_7, що підтверджується Архівною довідкою № 859 від 16.10.2008 р, виданою Архівним відділом Києво-Святошинської РДА, Київської обл. в якій зазначено, що по документах архівного фонду «Жулянська сільська рада» у погосподарських книгах за 1986-1990 роки є особовий рахунок № 1376, ОСОБА_7, проживаючої по АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Встановлено, що ОСОБА_7, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року(свідоцтво про смерть: НОМЕР_1 видане 19.07.1991р. (а.с. 9).

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції від 16.01.2003 р. з наступними змінами), Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що при розгляді питання про прийняття ОСОБА_6 спадщини після смерті його матері ОСОБА_7 потрібно застосовувати норми Цивільного кодексу Української РСР (в редакції від 18.07.1963р. з наступними змінами)

Статтею 525 ЦК УРСР (в редакції від 18.07.1963р. з наступними змінами), визначено: Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Статтею 527. ЦК УРСР (в редакції від 18.07.1963р. з наступними змінами), визначено осіб, що можуть бути спадкоємцями, а саме: спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Свідоцтво про народження ОСОБА_6 підтверджує те, що він дійсно є сином ОСОБА_7, а відповідно до ст. 529 ЦК УРСР, якій діяв на той час, він належить до спадкоємців першої черги за законом (а.с. 10).

З Архівної довідки № 859 від 16.10.2008 р, виданою Архівним відділом Києво- Святошинської РДА, Київської обл., вбачається, що ОСОБА_6 проживав разом зі своєю матір'ю ОСОБА_7 на час відкриття спадщини, а тому вступив в спадщину фактично вступивши в управління та користування нерухомим майном продовжуючи проживати у спірному домоволодінні.

Згідно Статті 549 ЦК УРСР (в редакції від 18.07.1963р. з наступними змінами), Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Таким чином суд дійшов висновку, що на підставі ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР (в редакції від 18.07.1963р. з наступними змінами), ОСОБА_6 дійсно прийняв спадщину фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6, помер (свідоцтво про смерть: серія НОМЕР_2, видане 24.06.2005 р. а.с. 11).

В частині 2 ст. 1220 ЦК України, зазначено: часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Статтею 1261 ЦК України, визначено, осіб які входить у першу чергу спадкоємців за законом: у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Визначено спадкоємців ОСОБА_6, які входить у першу чергу спадкоємців за законом це - ОСОБА_1 (дружина), ОСОБА_2 (дочка), ОСОБА_3 (дочка), ОСОБА_9 (дочка), ОСОБА_11 (син), які залучені до участі у справі.

Частиною 3. ст. 1268 ЦК України, визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З позову вбачається, що спадкоємцями, які постійно проживали разом із ОСОБА_6 на час відкриття спадщини, є ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Судом встановлено, що на час відкриття спадщини Позивачі дійсно проживали разом з ОСОБА_6 і в даний час проживають в спірному домоволодінні.

В частині 1 ст.1267 ЦК України, зазначено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

ОСОБА_3 (дочка), ОСОБА_9 (дочка), ОСОБА_11 (син) спадкоємці ОСОБА_6 на прийняття спадщини не претендують та не заперечують проти визнання за позивачами права власності на дане домоволодіння, що підтверджується листами, що знаходяться у матеріалах справи, таким чином відмовилися від прийняття спадщини.

Проаналізувавши в судовому засіданні надані позивачами докази по справі і співставивши їх відповідно до вимог законодавства, суд, приходить до висновку про те, що після того, як ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_6, позивачі постійно проживали разом з ним і фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, а отже прийняли спадщину як спадкоємці першої черги, які прийняли спадщину у встановлені строки, передбачені законодавством.

Враховуючи викладене вище та аналізуючи чинне законодавство, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.. 57-60, 66, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1217, 1222, ч.2 ст.1223, 1261, ч.1 ст.1267, 1268, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Солом'янської районної в м. Києві Ради, 3-ті особи: ОСОБА_3, Алексеєнко ОСОБА_4 ОСОБА_5 про визнання права власності на домоволодіння - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках по 1/2 частині право власності на домоволодіння № АДРЕСА_1 яке складається з таких будівель і споруд: А- Житловий будинок - загальною площею - 38, 6 кв.м., Б - Житловий будинок - загальною площею - 76, 7 кв.м.; В, Г- Сараї; Д, Уборна.

Рішення може бути оскаржено позивачем на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.