Справа № 2-405/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

25 лютого 2009 р. м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Коробенко С.В.

при секретарі Маршалюк К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Сіон» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач у вересні 2008 року звернувся до суду та просив стягнути заборгованість з Відповідачів за договором кредиту в розмірі 20 663 гривні 54 копійок.

В подальшому Позивач збільшив розмір своїх позовних вимог до 25 575, 14 гривень.

Свої вимоги мотивує тим, що 01.11.2007р. між Кредитною спілкою «Сіон» та ОСОБА_1 (Відповідач-1) був укладений договір №173 про надання останньому споживчого кредиту на суму 20 000 гривень на термін до 01.05.2009р. зі сплатою 26% річних за користування кредитними коштами.

Відповідно до умов даного договору Відповідач-1 щомісячно, відповідно до затвердженого графіку погашення заборгованості, повинен був сплачувати кошти для погашення заборгованості по кредиту та відсоткам за користування кредитним коштами.

Відповідач-1 свої зобов'язання належним чином не виконував, щомісячних платежів в рахунок погашення кредиту не вносив.

Посилаючись на ст.1050 ЦК України Позивач зазначає, що в разі прострочення позичальником повернення чергової частини позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Відповідно до п.8.1 Кредитного договору, в разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх платіжних і інших зобов'язань він зобов'язаний виконати невиконані або неповністю виконані зобов'язання, сплатити подвійні проценти, а також відшкодувати кредитору шкоду, спричинену таким невиконанням або неналежним виконанням, включаючи упущену вигоду.

З огляду на викладене, загальна заборгованість Відповідача-1 за кредитним договором станом на 22.01.2009р. становить 25 575, 14 гривень, з яких:

- 17 825, 02 гривень - заборгованість по сплаті тіла кредиту;

- 7750, 12 гривень - заборгованість зі сплати процентів (з урахуванням міри відповідальності у вигляді нарахування подвійних відсотків за прострочені платежі).

В забезпечення виконання зобов'язань Відповідачем-1 за договором кредиту, 01.11.2007 року між Позивачем та відповідачем ОСОБА_2 (Відповідач-2) був укладений договір поруки №173.

Відповідно до умов Договору поруки, Відповідач-2 зобов'язався відповідати перед Позивачем за виконання Відповідачем-1 його зобов'язань, що виникли із Кредитного договору, в повному обсязі, при цьому відповідальність Відповідача-1 та Відповідача-2 є солідарною.

У судовому засіданні представник Позивача позов підтримав у повному обсязі, просив стягнути з Відповідачів солідарно заборгованість згідно наданих розрахунків.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, направив на адресу суду телеграму, в якій, посилаючись на відрядження просив відкласти розгляд справи. Разом з тим, враховуючи, що Відповідач ОСОБА_3 з початку розгляду справи по суті жодного разу не з'явився у судове засідання, неодноразово направляв до суду телеграми з проханням відкласти розгляд справи, зокрема перед судовими засіданнями 18.11.2008р. (посилаючись на хворобу),

10.12.2008р. (посилаючись на хворобу), 14.01.2009р. (посилаючись на хворобу), 09.02.2009р. (згідно пояснень Відповідача-2 - у зв'язку з відрядженням), і жодного разу не надав суду документів, підтверджуючих поважність причин своїх неявок у судові засіданні, суд вважає, що дії ОСОБА_3 є недобросовісними і спрямовані на затягування розгляду справи судом, поважність причин його неявок у судові засідання нічим не підтверджена. Беручи до уваги викладене, суд не знаходить підстав для визнання причини неявки у судове засідання відповідача ОСОБА_3 поважними.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не з'явився, хоча про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Суд відповідно до ст. 169 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі матеріалів у відсутність Відповідачів, оскільки їх неявка не перешкоджає постановлению заочного рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що між Кредитною спілкою «Сіон» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №173 від 01.11.2007 року(а.с.6).

Відповідно до п.п.1.1, 3.1 кредитного договору, Кредитор (КС «Сіон») надає Позичальнику (ОСОБА_3) споживчий кредит в сумі 20 000 гривень і з сплатою 26% відсотків річних терміном до 01 травня 2009 року із щомісячним погашенням кредиту відповідно до встановленого графіку.

Судом встановлено, що Позивач виконав умови договору та надав Відповідачу ОСОБА_3 кредит в розмірі 20 000 гривень (а.с. 10).

Судом встановлено, що Відповідач ОСОБА_3 умови договору належним чином не виконує, погашення кредиту відповідно до встановленого графіку не здійснює.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк(термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом (2. «Кредит») і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 8.1. Кредитного договору, в разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх платіжних і інших зобов'язань він зобов'язаний виконати невиконані або неповністю виконані зобов'язання, сплатити подвійні проценти, а також відшкодувати кредитору шкоду, спричинену таким невиконанням або неналежним виконанням, включаючи упущену вигоду.

Беручи до уваги викладене, Позивач скористався своїм правом вимоги дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Станом на день подання уточненої позовної заяви заборгованість Відповідача-1 перед Позивачем за договором про надання споживчого кредиту №173 від 01.11.2007р. згідно наданого розрахунку складала 25 575 гривень 14 копійок, з яких:

1.   1.     17825 гривень 02 копійки - заборгованість зі сплати тіла кредиту;

1.   2.     7750 гривень 12 копійок - заборгованість по процентам (із урахуванням міри відповідальності відповідно до п.8.1 Кредитного договору).

Судом також встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань Відповідачем-1 за договором кредиту, між Позивачем та відповідачем ОСОБА_2 (Відповідач-2) був укладений договір поруки №173 від 01.11.2007 року (а.с.7).

Відповідно до п.1.1 вказаного договору поручитель (ОСОБА_2А.) зобов'язується перед Кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_3 усіх його зобов'язань перед Кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту №173 від 01.11.2007р в повному обсязі.

Відповідно до п.2.1 Договору поруки відповідальність поручителя (ОСОБА_2А.) та боржника (ОСОБА_3) є солідарною.

Згідно зі ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Згідно ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги заявлені Позивачем до Відповідачів про стягнення з них у солідарному порядку суми в розмірі 25 575 гривень 14 копійок є обґрунтованими і такими, які підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення , суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з Відповідачів у солідарному порядку підлягає стягненню сума державного мита в розмірі 255 гривень 76 копійок та витрати на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 30 грн.

Керуючись ст.ст. 530, 536, 554, 1050, 1054, 1166 ЦК України, статтями 57-60, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Сіон» заборгованість за кредитним договором №173 від 01.11.2007р. по виплаті тіла кредиту - 17 825 гривень 02 копійки.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Сіон», заборгованість за кредитним договором №173 від 01.11.2007р. по виплаті відсотків - 7 750 гривень 12 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Сіон» суми сплаченого судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 285 гривень 76 копійок.

Рішення може бути переглянуте судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання ним його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.