Справа № 2-95/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2009 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Бобровник О.В.

при секретарі Славовій Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ТОВ «Фірма ОД Пролісок» треті особи ACT «Вексель», ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

у жовтні 2008 року, ОСОБА_5, ОСОБА_2 звернулися з позовом до ТОВ «Фірма О.Д. Пролісок» про стягнення з ТОВ «Фірма О.Д. Пролісок» на користь ОСОБА_5 12660, 00 гривень матеріальної шкоди, 5000, 00 гривень компенсації моральної шкоди, та стягнення на користь ОСОБА_2. 5000, 00 гривень компенсації моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що 15.04.2008 року працівник ТОВ «Фірма О.Д. Пролісок» ОСОБА_4, керуючи автомобілем ЗАЗ, д/н НОМЕР_1, здійснив зіткнення із автомобілем ВАЗ 21112, д/н НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_5, а експлуатантом ОСОБА_2 Відповідно до Постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 21.04.2008 року ОСОБА_4 визнаний винним у скоєнні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки автомобіль ВАЗ 21112, д/н НОМЕР_2 був застрахований за умовами добровільного страхування майна у ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», позивачами були проведені ремонтні роботи, грошові кошти за здійснення яких було сплачено зазначеною страховою компанією на користь AT «Українська автомобільна корпорація», яка безпосередньо проводила ремонтні роботи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди, позивачі посилаються на те, що зазначена дорожньо-транспортна пригода спричинила їм збитки, пов'язані із неможливістю використання автомобіля для власних потреб, позаяк з моменту ДТП до завершення ремонту автомобіля минуло більше 2, 5 місяці. Відповідні збитки складаються з 12000, 00 грн., які ОСОБА_5 не отримала у зв'язку з неможливістю використання автомобіля для перевезення товару для реалізації на ринку та 600, 00 грн., які ОСОБА_5 виплатила ОСОБА_7 згідно договору позики для оплати кредиту, що був отриманий для придбання автомобіля ВАЗ 21112, д/н НОМЕР_2 згідно кредитного договору від 24.09.2007 року №DN81AR03110051. 11 серпня 2008 року було направлено на адресу відповідача претензію із вимогою відшкодувати матеріальну шкоду, проте відповіді надано не було, а шкоду не компенсовано. У якості підтвердження отримання доходу в результаті реалізації товару на ринку позивачі подали суду копії одноразових патентів серії ББ №НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6. У судовому засіданні позивачі також зазначили, що вони визначили суму збитків від неможливості реалізації продукції на ринку приблизно, виходячи з доходу, який позивачі могли б отримати у разі реалізації товару на ринку у період перебування автомобілю в ремонті. Також зазначили, що вони не мають вимог про відшкодування збитків, пов'язаних з ремонтом та відновленням автомобіля ОСОБА_5

Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, позивачі посилаються на пережитий ними внаслідок ДТП шоковий стан, загрозу життю та здоров'ю ОСОБА_2. неспроможність ОСОБА_2. керувати автомобілем у зв'язку із страхом перед дорожнім рухом, приниження честі і гідності в результаті неможливості використовувати автомобіль для матеріального забезпечення позивачів та їх неповнолітніх дітей, погіршення здоров'я, порушення звиклого способу життя. У якості підтвердження заподіяння моральної шкоди позивачі надали копії свідоцтв про народження дітей, довідки про перебування ОСОБА_5 у відпустці по догляду за дитиною, записів про медичний огляд від 17.06.2008 року, 21.06.2008 року та 30.06.2008 року, довідки Українського центру серцево-судинної хірургії про знаходження ОСОБА_5 на лікуванні. Моральну шкоду позивачі оцінюють у 10000, 00 грн.

В судовому засіданні 18.02.2009 року позивачі підтримали позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що позивачі належним чином не довели факти заподіяння збитків у вигляді упущеної вигоди та заподіяння моральної шкоди. Позивачами не надано доказів того, що вони дійсно могли б отримати дохід у сумі 12000, 00 грн. за 2, 5 місяці від реалізації товару на ринку. Позивачі не надали доказів того, що вони використовували автомобіль для перевезення товару ОСОБА_5 для реалізації на ринку, тому цей факт також є недоведеним. Позивачі належним чином не довели заподіяння їм моральної шкоди. Відповідач також надав суду засвідчену копію страхового полісу №ВВ/3463210, за яким відповідач застрахував у ACT «Вексель» свою цивільно-правову відповідальність.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи ACT «Вексель» у судовому засіданні надав суду пояснення про те, що страховик ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» сплатив на користь ОСОБА_5 страхове відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження її автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди за договором страхування транспортного засобу №DN81AR03110051 від 24.09.2008. В частині стягнення упущеної вигоди та моральної шкоди з відповідача повідомив, що покладається на розсуд суду.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для задоволення позову, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 21.04.2008 року в адміністративній справі №3-11043/08р. 15.04.2008 року ОСОБА_4, керуючи автомобілем ЗАЗ 110308, д/н НОМЕР_1, здійснив зіткнення із автомобілем ВАЗ 21112, д/н НОМЕР_2 і був визнаний винним у скоєнні правопорушення. Трудові правовідносини ОСОБА_4 з відповідачем підтверджуються поясненнями ОСОБА_4, відібраними інспектором ДАІ під час оформлення ДТП. Згідно з додатком до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_4 та довідкою про ДТП від 17.04.2008 року автомобілем ВАЗ 21112, д/н НОМЕР_2 під час ДТП керував ОСОБА_2; автомобіль 110308, д/н НОМЕР_1 належить на праві власності відповідачу. Право власності ОСОБА_5 на автомобіль ВАЗ 21112, д/н НОМЕР_2 підтверджується свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_7.

Судом встановлено, що майнова шкода, заподіяна ОСОБА_5 під час ДТП працівником відповідача ОСОБА_4 пошкодженням автомобіля ОСОБА_5 та необхідністю проведення ремонтно-відновлювальних робіт у повному обсязі відшкодована ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» на підставі за договору страхування транспортного засобу №DN81AR03110051 від 24.09.2008, за яким ОСОБА_5 застрахувала свій автомобіль, та відповідно до актів виконаних робіт. Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача, як власника транспортного засобу, застрахована у ACT «Вексель» за страховим полісом №ВВ/3463210, який діє з 17.01.2008 до 16.01.2009 включно.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Позивачами не доведено, що вони могли б реально одержати відповідні доходи у сумі 12000, 00 грн., якщо б не сталася ДТП. Суд відхиляє у якості доказів на підтвердження реальної можливості одержання позивачами зазначеної суми доходу від реалізації товару на ринку одноразові патенти серії ББ №№НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, оскільки вони не передбачають отримання доходу в зазначеній позивачами сумі та строк їх дії закінчився ще до моменту заподіяння позивачам шкоди. Не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні те, що автомобіль позивачів фактично перебував у ремонті 2, 5 місяці, а також причинно-наслідковий зв'язок між фактом перебуванням автомобілю в ремонті та неотриманням ОСОБА_5 доходу від реалізації товару на ринку, а також необхідністю отримання ОСОБА_5 позики від ОСОБА_7

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Надані позивачами записи про медичний огляд не оформлені належним чином, не містять належної інформації про лікаря, який проводив консультацію ОСОБА_5, про заклад, в якому надавалась медична допомога. Із зазначених записів про медичний огляд та довідки Українського центру серцево-судинної хірургії про знаходження ОСОБА_5 на лікуванні не вбачається погіршення здоров'я позивачки внаслідок ДТП. Суд відхиляє зазначені докази у зв'язку із їх неналежністю.

Заподіяння моральної шкоди внаслідок пережитого позивачами шоку внаслідок ДТП, створення загрози життю та здоров'ю ОСОБА_2., неспроможністю ОСОБА_2. керувати автомобілем у зв'язку із страхом перед дорожнім рухом, приниження честі і гідності позивачів, порушення звиклого способу життя позивачами не підтверджено доказами. Свідоцтва про народження дітей позивачів, довідка про перебування ОСОБА_5 у відпустці по догляду за дитиною не є достатніми доказами на підтвердження зазначених обставин.

При вирішення справи суд виходив з того, що згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього

Кодексу. Згідно ч.4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 22, 23 ЦК України ст.ст. 8-11, 60, 212-215, 223 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ТОВ «Фірма ОД Пролісок» треті особи ACT «Вексель», ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня його проголошення.