Цивільна справа № 2о-141/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Піхур О.В.
при секретарі: Даниленко Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції М.Дніпропетровська, заінтересовані особи: Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк про розкриття банківською установою інформації, що містить банківську таємницю, щодо суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, -
встановив:
В липні 2007 року заявник Лівобережна міжрайонна Державна податкова інспекція М.Дніпропетровська звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою про розкриття банківською установою Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк інформації, що містить банківську таємницю щодо суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, а саме розкрити банківську таємницю по рахунку № НОМЕР_1, відкритому суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 в Відкритому акціонерному товаристві ВТБ Банк
Свою заяву заявник обґрунтовував тим, що підставою для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, є те, що СПД - фізична особа ОСОБА_3 зареєстрований в якості підприємця 09.07.2001р. виконкомом Самарської районної ради та взятий на облік Лівобережною МДПІ. На адресу лівобережної МДПІ надійшла заява одного з контрагентів ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, з інформацією про протиправні дії ОСОБА_4, про арешт його майна, та з вимогою перевірки його господарської діяльності. В якості доказу господарських взаємовідносин з ПП Поляковим означеним контрагентом надано договір купівлі-продажу на загальну суму 432000 грн. Проте, господарська операція про яку повідомлено податковий орган, не знайшла відображення в податковій звітності ПП Полякова. З метою визначення фактичної бази оподаткування, податковий орган зобовязаний перевірити відповідність даних, які містяться в податковій звітності ПП ОСОБА_4, дійсному обсягу тих операцій останнього, які підлягають оподаткуванню. На запит із запрошенням зявитись до Лівобережної МДПІ ОСОБА_3 не відповів і документи для перевірки не надав. Відповідно до рапорту співробітника відділу податкової міліції встановлено, що ОСОБА_3 уникає будь-яких контактів з представниками контролюючих органів, а відтак не існує можливості отримати його пояснення з наведених питань та здійснити документальну перевірку отримання означеним підприємцем чинного законодавства. Тому перевірка господарської діяльності ПП ОСОБА_3 є можливою тільки з використанням інформації про обсяг та обіг коштів на банківських рахунках підприємця, тобто інформації, що містить банківську таємницю.
В судовому засіданні представник заявника підтримала вказану заяву і просила суд її задовольнити. Крім того, пояснила, що письмового рішення керівником Лівобережної МДПІ щодо проведення перевірки не приймалось, за отриманням інформації про обсяг та обіг коштів на банківських рахунках підприємця до банківської установи не звертались, оскільки вважають, що за відповідних обставин мають право звернутись безпосередньо до суду.
Представник заінтересованої особи ВАТ ВТБ Банк заперечувала проти задоволення вказаної заяви, звертала увагу суду на неправомірність заяви Лівобережної МДПІ про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, щодо ПП ОСОБА_4, необґрунтованість обставин за яких вимагається розкрити інформацію, при цьому наголошувала, що заявником не надано будь - яких доказів того, що заявник реалізував своє право на звернення до Банку з подібною заявою в порядку п.4 ч.1 ст.62 Закону України "Про банки і банківську діяльність", не зазначено, чи здійснювалося планові та позапланові виїзні перевірки ПП ОСОБА_3 Крім того, заперечувала проти надання інформації про стан та обіг коштів на рахунках ПП ОСОБА_3 відкритих у ВАТ ВТБ Банк із зазначенням його контрагентів, оскільки згідно із ч.4 ст.62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо їх імена зазначені в документах, угодах та операціях клієнта. Просила відмовити у задоволенні заяви.
Заінтересована особа суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, його неявка в судове засідання, відповідно до ч. 2 ст. 289 ЦПК не є перешкодою для розгляду справи.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, знаходить заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 11) ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
У відповідності з ч. 1 ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, є банківською таємницею.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до завдань органів державної податкової служби відноситься здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, і це встановлено судом письмового рішення керівником Лівобережної МДПІ щодо проведення перевірки не приймалось, позапланова перевірка не проводилась, відсутній наказ про проведення перевірки діяльності суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, за отриманням інформації про обсяг та обіг коштів на банківських рахунках підприємця до банківської установи заявник не звертався.
У відповідності з ч. 1 ст. 1076 ЦК України Банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.
Порядок розкриття банківської таємниці органам державної податкової служби України визначено в п.4) ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність», яким передбачено, що банківська таємниця розкривається банками на письмову вимогу з питань оподаткування або валютного контролю стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи лише з питань оподаткування або валютного контролю.
Пунктом 1) ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори.
Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, визначенні в ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до ч. 2 цієї статті планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік, в свою чергу позапланова виїзна перевірка може бути проведена лише на підставі рішення суду, а також рішення відповідного керівника податкового органу, яке оформляється наказом (ч. 8, 9 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).
При проведенні перевірок органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів), а при проведенні арешту активів платника податків на підставі рішення суду - вилучати оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державної податкової служби та платника податків, і залишенням копій таких документів платнику податків. Забороняється вилучення у суб'єктів господарської діяльності документів, що не підтверджують факти порушення законів України про оподаткування ( п.9) ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).
Порушуючи перед судом питання про розкриття ВАТ ВТБ Банк інформації, яка містить банківську таємницю, щодо суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 за період з моменту відкриття рахунку 27.12.2001 року до момента закриття рахунку 05.12.2007 року заявник не надала суду доказів, що на даний час є рішення керівника відповідного органу державної податкової служби про проведення планової або позапланової виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, крім того, представником заявника не було надано в судовому засіданні жодного доказу того, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 ухиляється від надання відомостей, передбачених податковим законодавством. Відповідно до рапортів співробітників відділу податкової міліції від 07.05.2007р. та 16.05.2007р. встановлено, що за адресою проживання ОСОБА_3 двері не відчинили, а інформація, що він уникає будь-яких контактів з представниками контролюючих органів, надана у зв'язку з усним опитом сусідів.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 5 ст. 19 ГК України забороняється незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду.
За таких обставин суд вважає, що підстави для задоволення заяви Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська, заінтересовані особи: Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк про розкриття банківською установою інформації, що містить банківську таємницю, щодо суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 - відсутні.
Керуючись ст. ст. ст.ст. 10, 11, 57, 60, 179, 209, 212 - 215, 223, 234, 235, 287-290 ЦПК України; ст. ст. 11, 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 60, 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», суд -
вирішив:
Відмовити в задоволенні заяви Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції М.Дніпропетровська, заінтересовані особи: Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк про розкриття банківською установою інформації, що містить банківську таємницю, щодо суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3.
Рішення може бути оскаржене особою, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявником до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у п'ятиденний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: