Справа №2-3207/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва

в складі: головуючого-судді Васильєвої Т.М.

при секретарі Теличко А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк про відшкодування моральної шкоди

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь грошові кошти за договорами банківського вкладу в сумі 49087 грн. 51 коп. та моральну шкоду в сумі 10000 грн. В подальшому позивач уточнив свої вимоги та просив стягнути на його користь лише моральну шкоду, оскільки відповідач грошові кошти по договорам повернув. Свої вимоги обґрунтовує тим, що неповернення грошових коштів призвели до незручностей, порушення його ділових та суспільних зв»язків через неможливість ведення бізнесу через фінансовий дискомфорт, у втраті престижу , приниження ділової репутації, пошкодження здоров»я.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважаючи їх безпідставними.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:

1)у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я;

2)у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів;

3)у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4)у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Ст. 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань , або інших негативних явищ, заподіяиих фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Обов»язковими елементами, що можуть зумовити відшкодування моральної (немайнової) шкоди є.наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв»язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

В судовому засіданні позивач пояснив, що з вини відповідача.який не повернув йому грошові кошти він змушений був звільнитись з роботи, звернутись до лікаря за медичною допомогою.

Однак суд вважає такі твердження позивачка безпідставними, оскільки останнім не надано суду доказів протиправності дій відповідача та вини останнього в заподіянні моральної шкоди. Довідка медичної установи, яка знаходиться в матеріалах справи свідчить лише про звернення позивача до лікаря з приводу вегето-судинної дистонії по гіпертонічному типу, яка є хронічним захворюванням і супроводжується підвищенням артеріального тиску не свідчить про виникнення її в результаті неповернення відповідачем грошових коштів. Із наданої до суду ксерокопії трудової книжки вбачається, що позивач звільнився з роботи за власним бажанням і це звільнення не пов»язане з неповерненням грошових коштів відповідачем. Також; позивачем не обґрунтований і розмір моральної шкоди.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі ст..23, 1167 ч.1 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 59, 60, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.