Справа №2-1930/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва
в складі: головуючого-судді Васильєвої Т.М.
при секретарі Теличко А. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 управління земельних ресурсів КМДА про визнання недійсними державних актів про право приватної власності
на землю та зобов»язання видати нові
встановив:
позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю 111-КВ№ 148560 від 13.02.2002 року, який виданий йому та Державний акт на право приватної власності на землю 111-КВ №148765 від 15.03.2002року, виданий відповідачці ОСОБА_2;зобов»язати Головне управління земельних ресурсів КМДА видати новий Державний акт на право приватної власності на землю з відповідною межею земельної ділянки на відрізку «Д-В» відносно сусідньої земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2, яка існувала до 1994 року на його ім.»я; зобов»язати Головне управління земельних ресурсів КМДА видати новий Державний акт на право приватної власності на землю з відповідною межею земельної ділянки на відрізку «А-Б» відносно сусідньої земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , яка існувала до 1994 року на ім.»я відповідачки ОСОБА_2
Свої вимоги обґрунтовує тим, що при складанні кадастрового плану його земельної ділянки для її приватизації було визначеного межа між його земельною ділянкою та земельною ділянкою відповідачки являє собою пряму лінію. Однак за висновком судової будівельно-технічної експертизи встановленого насправді межа не є прямою лінією, а має виступу бік земельної ділянки відповідачки на 0.26 м. При складанні кадастрового плану були неправильно визначені межі приватизованої ним земельної ділянки, чим порушені його права. Крім того, згоди на приватизацію земельної ділянки та сусідньої в таких межах він не давав.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.
Відповідачка ОСОБА_2 в судові засідання жодного разу не з»явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Представник відповідача ОСОБА_3 управління земельних ресурсів КМДА позовні вимоги не визнав..
Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності відповідачки ОСОБА_2
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
На підставі розпорядження Київського міського голови № 507-МГ від 14 серпня 2000 року позивачу ОСОБА_3 управлінням земельних ресурсів видано Державний акт на право приватної власності на 1/2 частину земельної ділянки від площі 0.0813 га по АДРЕСА_1. Також у даному Держаному акті розміщений план зовнішніх меж земельної ділянки, яка передана у власність позивачу.
На підставі рішення Київської міської ради №167-2/1144 від 30 січня 2001 року відповідачці ОСОБА_2 ОСОБА_3 управлінням земельних ресурсів КМДА видано Державний акт на право приватної власності на 1/2 частину земельної ділянки від площі
0.0422 га по АДРЕСА_2. Також у даному Державному акті розміщений план зовнішніх меж земельної ділянки, яка передана у власність відповідачки.
В судовому засіданні позивач зазначив, що ним ні розпорядження Київського міського голови на підставі якого йому виданий Державний акт на право приватної власності на землю, ні рішення Київської міської ради на підставі якого виданий Державний акт на право приватної власності на землю відповідачці, ним в установленому законом порядку оскаржені не були.
Оскільки Державні акти, які позивач просить визнати недійсними , видані на підставі чинних на сьогоднішній день розпорядження Київського міського голови та рішення Київської міської ради, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі ст..152 ЗК України, керуючись ст..ст. 10, 59, 60, 169, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.