Справа №2-236/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 березня 2009 року Шевченківський районний суд м.Києва

в складі: головуючого-судді Васильєвої Т.М.

при секретарі Теличко А. О.

з участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Редакція газети «ІНФОРМАЦІЯ_1», ОСОБА_3, Генеральної прокуратури України, ОСОБА_5 про захист честі та гідності і стягнення моральної шкоди

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недостовірною та такою, що порочить його честь та гідність публікацію в газеті «ІНФОРМАЦІЯ_1» за НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: «Весной нынешнего года Верховный Суд утвердил приговор в отношении ваших давних фигурантов-членов банды ОСОБА_2. А как дела у главаря банды?; «ОСОБА_2, он же ОСОБА_6, сидел в СИЗО как царь и бог.Ресторання еда, мобильный телефон.Проституток водили к нему под видом адвокатов. Киллеры ходили к нему на прием , как в офис 3а время рассмотрения дела его банды в суде погибли восемь человек. Из них, два обвиняемых , дававш9их показания на ОСОБА_6. Тот, которому помогли бежать из СИЗО СБУ, -уже труп. Второй-в Житомирском следственном изоляторе якобы захлебнулся рвотными массами, хотя на самом деле его задушили.В день направления дела в суд была убита потерпевшая. И все эти преступления организовал сидящий в СИЗО человек!... Следователь.... задержал начальника одного из областных СИЗО из-за халатности которого убили человека.Задержанный получал от ОСОБА_6 за бесчисленные услуги» ;зобов»язати редакцію газети та ОСОБА_3 спростувати вказану інформацію про те, що він організатор банди і вчинив ряд особливо тяжких злочинів та з приводу обставин утримання в СІЗО; заборонити ОСОБА_3 розповсюджувати будь-де, в тому числі в будь-яких засобах масової інформації відомості про те, що він організатор банди і що вчиняв будь-які злочини; стягнути з редакції газети моральну шкоду в розмірі 10000 грн. та з ОСОБА_3 50000 грн. моральної шкоди. В подальшому позивач зменшив розмір моральної шкоди та просив стягнути з цих відповідачів ОСОБА_3І та редакції газети на його користь моральну шкоду в розмірі по 10000 грн. з кожного. Свої вимоги обґрунтовує тим, що кореспондент газети ОСОБА_5 без вироку суду назвала його злочинцем, організатором банди та звинуватила у вчиненні особливо тяжкого злочину та в організації 8 вбивств, а ОСОБА_3-слідчий в ОВС Генеральної прокуратури України , як посадова особа без вироку суду повідомила , що він організатор банди, який під час утримання в СІЗО організував вісім вбивств і давав хабарі начальнику СІЗО, без вироку суду назвала його злочинцем, який вчинив особливо тяжкі злочини. Також при цьому вказані недостовірні факти з приводу його утримання в СІЗО. Редакція газети та ОСОБА_3 порушили ст..62 Конституції України, у якій зазначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину....доки її вину не буде ....встановлено обвинувальним вироком суду.Поширенням недостовірної інформації йому завдана і моральна шкода .оскільки він зазнав моральних страждань так як 7.5 років перебуває в СІЗО.

Позивач в судове засідання не з»явився, перебуває під вартою в СІЗО.про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача ТОВ «Редакція газети «ІНФОРМАЦІЯ_1» позовні вимоги не визнала.

Представник відповідача Генеральної прокуратури України позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення.

Відповідачка ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, просила слухати справу за її відсутності.

Відповідачка ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в газеті «ІНФОРМАЦІЯ_1» НОМЕР_1 було надруковано інтерв»ю слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України ОСОБА_3, яке остання давала журналісту ОСОБА_5

У публікації мається редакційний підзаголовок наступного змісту «ОСОБА_6 организовал восемь убийств, находясь в ...СИЗО».

Журналістом ОСОБА_5 слідчому ОСОБА_4 задано питання «Весной нынешнего года Верховный Суд утвердил приговор в отношении ваших давних фигурантов-членов банды ОСОБА_2.А как дела у главаря банды?».

У своїй відповіді слідчий ОСОБА_3. вказала наступне :«ОСОБА_2, он же ОСОБА_6 , сидел в СИЗО, как царь и бог.Ресторанная еда.мобильный телефон. Проституток водили к нему под видом адвокатов. Киллеры ходили к нему на прием, как в офис! За время рассмотрения дела его банды в суде погибли восемь человек Из них два обвиняемых, дававших показания на ОСОБА_6. Тот, которому помогли бежать из СИЗО СБУ, -уже труп. Второй- в Житомирском следственном изоляторе якобы захлебнулся рвотными массами, хотя на самом деле его задушили. В день направления дела в суд была убита потерпевшая. И все эти преступления организовал сидячий в СИЗО человек!... Следователь... задержал .... Начальника одного из областных СИ30, из-за халатности которого убили человека.Задержанный получал от ОСОБА_6 деньги за бесчисленные услуги...».

Відповідно до вимог ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації має право на спростування цієї інформації.

У відповідності до Конституції України та ст..ст.270, 275, 297 ЦК України фізична особа має право як на повагу до гідності та честі, так і право на захист свого особистого немайнового права.

Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого

самоврядування, звіти, стенограми, тощо), не зобов»язана перевіряти її достовірність і в силу вимог ст.. 302 ч.2 ЦК України не несе відповідальність у разі її спростування.

Згідно зі ст..47-1 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень.

Оціночними судженнями за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені, як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вираження гіпербол, алегорій, сатири.

Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Ч. 1 ст. 10 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованою Україною, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати ї передавати інформацію та ідею без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Втрутится в процес реалізації цієї норми національна влада може лише у випадках, передбачених ч.1 ст.10 цієї Конвенції.

Судом достовірно встановленого інтерв»ю зі слідчим ОСОБА_3., яке брала журналіст ОСОБА_5 та яке опубліковане в газеті «ІНФОРМАЦІЯ_1» стосувалося на думку слідчого незаконного відсторонення її від розслідування кримінальної справи.

В процесі інтері»ю також згадувалась і кримінальна справа, фігурантом по якій проходив і позивач, яку розслідувала слідчий ОСОБА_3.

її висловлювання, які просить спростувати позивач є оціночними судженнями.Крім того викладене нею також підтверджується і вироками судів, що набрали законної сили.

Аналіз змісту інтерв»ю , в частині яку просить спростувати позивач говорить про те, що воно направлено не на приниження честі та гідності позивача, а на доведення до широкого кола людей фактів вчинення злочинів та процесу їх розслідування .

Оскільки в інтерв»ю відсутня недостовірна інформація, а за висловлювання оціночних суджень ніредакція, ні журналістці службова особа, яка їх висловила не можуть бути притягнуті до відповідальності , тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

У відповідності до вимог ст..88 ЦПК України з позивача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 1017 грн. та 15 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

На підставі ст..275, 276, 277, 302 ЦК України, керуючись ст..ст.10, 59, 60, 88, 169, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1017 грн.та на розрахунковий рахунок №31213259700011 в УДК у Шевченківському районі м.Києва, код 26077968, МФО 820019 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.