№1-50

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2009 року місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді капітана юстиції СЛОБОДЯНЮКА П.Л., при секретарі АБРОСІМОВА О.О., за участю державного обвинувача - помічника військового прокурора Київського гарнізону - лейтенанта юстиції ПОГОРЄЛОВА А.А., потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, підсудного ОСОБА_1. у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового місцевого суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А1901, молодшого сержанта

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Добровілля Васильківського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, несудимого, неодруженого, такого, що має на утриманні малолітню дитину, призваного на військову службу Васильківським РВК Дніпропетровської області у травні 2008 року, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 424 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

Молодший сержант ОСОБА_1, проходячи військову строкову службу у військовій частині А1901 та займаючи посаду заступника командира взводу, тобто, будучи військовою службовою особою і начальником за посадою для військовослужбовців ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а до військовослужбовців ОСОБА_3 та ОСОБА_6 - за військовим званням, на протязі листопада 2008 року - січня 2009 року, хибно розуміючи інтереси служби, будучи невдоволеним незначними порушеннями військової дисципліни вказаними потерпілими, в приміщенні казарми застосував насильство до останніх, при наступних обставинах:

приблизно 18 листопада 2008 року, біля 21 години 30 хвилин, будучи незадоволеним, що ОСОБА_6 порушує дисципліну строю, ОСОБА_1 завдав останньому один удар кулаком по його, ОСОБА_6, схрещених долонях на власному чолі;

наприкінці листопада цього ж року, біля 14 години 30 хвилин, ОСОБА_1, з тих же мотивів, побачивши, що ОСОБА_4 не належним чином виконав команду „СТРУНКО!", завдав останньому один удар кулаком в область грудної клітини;

на початку грудня 2008 року, ОСОБА_1, близько 20 години, так само обурившись, що ОСОБА_5 замість вивчення статутів ЗС України, займається власними справами, завдав останньому декілька ударів кулаком по його, ОСОБА_5, схрещених долонях на власному чолі;

приблизно в 10-их числах грудня цього ж року, близько 21 години 30 хвилин, ОСОБА_1, будучи невдоволеним, що ОСОБА_4 під час вечірньої перевірки присів без дозволу на стілець, завдав останньому ногою, взутою у черевик з високим берцем удар в область лівого стегна;

12 грудня 2008 року, приблизно о 15 годині, ОСОБА_1, будучи незадоволеним несенням служби у наряді ОСОБА_3, наніс останньому декілька ударів кулаком по тулубу;

у другій половині грудня 2008 року, ОСОБА_1, обурившись порушенням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дисципліни строю під час проведення вечірньої перевірки, завдав кожному з них один удар кулаком по їхніх схрещених долонях на власних чолах;

приблизно 27 грудня цього ж року, ОСОБА_1, виявивши, що ОСОБА_3 спав під ліжком, а не виконував відповідні обов'язки по службі, обурившись на це, завдав останньому декілька ударів кулаком по плечу;

на початку січня 2009 року, приблизно о 17 годині, ОСОБА_1, будучи невдоволеним несенням служби у наряді ОСОБА_4, наніс останньому один удар кулаком у грудну клітину;

у середині січня цього ж року, ОСОБА_1, так само обурившись порушенням дисципліни ОСОБА_5 під час шикування на вечерю, наніс останньому один удар кулаком у грудну клітину;

приблизно в 20-их числах січня 2009 року, помітивши порушення дисципліни строю ОСОБА_3 та ОСОБА_6 під час вечірнього шикування та обурившись на це, наніс кожному з них один удар кулаком по їх схрещеним долоням на власних чолах, а 22 січня цього ж року, о 21 годині, ОСОБА_1, з тих же мотивів, будучи невдоволеним рівнем дисципліни ОСОБА_3, завдав останньому ще один удар кулаком по плечу.

Своїми діями ОСОБА_1 завдав потерпілим фізичного болю та порушив вимоги ст.ст. 11, 49, 50 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов'язують військового начальника бути ввічливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі та гідності, чим перевищив надану йому владу у виді застосування насильства щодо підлеглих.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочину, пояснивши, що він дійсно в період листопада 2008 року - січня 2009 року, будучи обуреним нехтуванням потерпілими його, ОСОБА_1, обґрунтованих зауважень з приводу неодноразових порушень ними військової дисципліни, завдав ОСОБА_6 та ОСОБА_5 декількох ударів кулаком по їх схрещеним долоням на власних чолах, а ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у той же спосіб по одному удару. Далі ОСОБА_1 пояснив, що крім цього, він з тих же мотивів також завдав ОСОБА_4 декількох ударів кулаком у його грудну клітину, а ОСОБА_3 - декількох ударів кулаком по його лівому плечу. Крім того, ОСОБА_1 доповнив, що особистих рахунків з потерпілими він не мав, а подібним чином лише намагався попередити вчинення ними нових порушень військової дисципліни. В той же час, ОСОБА_1 зазначив, що факт завдання ОСОБА_4 удару ногою, за те, що він сидів на стільці під час проведення вечірньої перевірки, він ОСОБА_1 пам'ятає погано, однак з показами потерпілого ОСОБА_4 погоджується.

Крім особистих показань вина ОСОБА_1 у застосуванні насильства щодо підлеглих, що виразилося у заподіянні їм побоїв, тобто, перевищенні наданої йому влади, підтверджується іншими дослідженими у судовому засіданні доказами, які не викликають сумнівів у своїй достовірності, в тому числі і показами, даними у суді потерпілими, які зазначили, що не мали із підсудним неприязних стосунків, а також те, що від насильницьких дій ОСОБА_1 вони зазнали фізичного болю, і при цьому, пояснили наступне.

Так, потерпілий ОСОБА_6 показав, що проходить військову службу в одній військовій частині із підсудним, який є для нього начальником. Далі потерпілий пояснив, що приблизно 18 листопада 2008 року, близько 21 години 30 хвилин, коли проходила вечірня перевірка, він, ОСОБА_6 розмовляв та сміявся із іншим військовослужбовцем, на що обурився ОСОБА_1, і наказав схрестити йому, потерпілому, долоні на власному чолі, після чого завдав йому, ОСОБА_6, одного удару кулаком по цим схрещеним долоням. Також ОСОБА_6 пояснив, що в середині січня 2009 року, так само в ході вечірньої перевірки він розмовляв із солдатом ОСОБА_3, на що, будучи невдоволеним, ОСОБА_1 подібним чином завдав по одному удару кулаком йому, ОСОБА_6, та ОСОБА_3. Також, як зазначив ОСОБА_6, 27 грудня 2008 року він бачив, як ОСОБА_1, виявивши, що під час проведення парко-господарського дня ОСОБА_3 спав під ліжком та не виконував відповідні обов'язки, завдав останньому декілька ударів кулаком по його плечу.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що проходить військову службу у військовій частині А1901, де служить і підсудний, який є для нього начальником. Далі ОСОБА_4 пояснив, що в наприкінці листопада 2008 року, близько о 14 годині 30 хвилин, в ході шикування особового складу, ОСОБА_1 побачивши, що він, ОСОБА_4 не виконує належним чином команду „СТРУНКО!", обурившись на це, завдав йому одного удару кулаком у грудну клітину. Також ОСОБА_4 зазначив, що у грудні 2008 року, одного разу під час проведення вечірньої перевірки, ОСОБА_1, помітивши, що він, ОСОБА_4, без дозволу сів на стілець, завдав останньому одного удару ногою, взутою у черевик з високим берцем по лівому стегну. Далі у двадцятих числах цього ж місяця, як пояснив ОСОБА_4, ОСОБА_1, помітивши, що він, ОСОБА_4 розмовляє в строю із ОСОБА_5, завдав ним кожному по одному удару кулаком по схрещеним на їх чолах долоням, а на початку січня 2009 року, ОСОБА_1, будучи обуреним неналежним виконанням ним, ОСОБА_4, обов'язків у наряді, завдав ще одного удару кулаком у його, ОСОБА_4, грудну клітину. Крім того, ОСОБА_4 також доповнив, що бачив, як ОСОБА_1 на початку грудня завдав декількох ударів ОСОБА_5 по схрещеним його долонях на власному чолі за те, що останній неналежне? вивчав статути ЗС України. Також, як зазначив ОСОБА_4, він бачив як в середині січня 2009 року ОСОБА_1 завдав кулаком одного удару ОСОБА_5 в грудну клітину за порушення останнім дисципліни строю, ОСОБА_6 і ОСОБА_3, приблизно в ці ж дні, за розмови у строю - по одному удару кулаком по їх схрещеним долонях на чолі, а останньому, наприкінці січня, ще і один удар кулаком в область його, ОСОБА_3, плеча.

Потерпілий ОСОБА_5 показав, що так само як і інші потерпілі проходить військову службу у військовій частині А1901, де служить і підсудний, який є для нього начальником. Далі ОСОБА_5 пояснив, що на початку грудня 2008 року, під час вивчення особовим складом статутів ЗС України, ОСОБА_1, помітивши, що він, ОСОБА_5, вказані статути не вивчає, а займається власними справами, обурившись на таку поведінку, завдав декількох ударів кулаком по його, ОСОБА_5, схрещених долонях на чолі, а в двадцятих числах цього ж місяця, виявивши, що під час вечірньої перевірки він, ОСОБА_5 розмовляє із ОСОБА_4, ОСОБА_1, будучи невдоволеним цим, завдав кулаком також у подібний спосіб кожному з них по одному удару. Також ОСОБА_5 пояснив, що в середині січня, під час шикування на вечерю, ОСОБА_1, помітивши, що він, ОСОБА_5 розмовляє з ОСОБА_4, обурившись на це, завдав йому, ОСОБА_5 одного удару кулаком у грудну клітину. Крім того, ОСОБА_5 доповнив, що у листопаді 2008 року бачив як ОСОБА_1 завдав одного удару в грудну клітину ОСОБА_4. Також ОСОБА_5 зазначив, що бачив, як ОСОБА_1 ввечері 18 листопада 2008 року наніс ОСОБА_6 один удар по схрещеним його, ОСОБА_6, долоням на чолі, а також приблизно в двадцятих числах січня 2009 року бачив, як ОСОБА_1 завдав одного удару кулаком у плече ОСОБА_3.

Потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що підсудний, який являється для нього начальником, інші потерпілі проходять військову служби разом з ним в одній військовій частині. Далі ОСОБА_3 пояснив, що 12 грудня 2008 року, приблизно о 15 годині, будучи в наряді днювальним, він ОСОБА_3, без дозволу покинув тумбочку днювального, що помітив ОСОБА_1 та обурившись на це завдав йому, потерпілому, один удар кулаком у грудну клітину та декілька ударів кулаком по плечу, а наприкінці цього ж місяця, під час проведення парко-господарського дня, ОСОБА_1 так само обурившись тим, що він, ОСОБА_3, не виконував відповідні обов'язки, а спав під ліжком, завдав йому декілька ударів кулаком в плече. Також ОСОБА_3 зазначив, що у двадцятих числах січня 2009 року, ОСОБА_1, будучи невдоволеним, що під час вечірнього шикування він, ОСОБА_3, та ОСОБА_6 сміялися у строю, завдав кожному з них один удар по схрещеним долоням на їх, потерпілих, чолах, а через декілька днів, ОСОБА_1, перед цим висловивши претензії по службі, завдав йому, ОСОБА_3, ще один удар кулаком у плече. Крім того, ОСОБА_3 також доповнив, що бачив, як в двадцятих числах грудня 2008 року, за те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розмовляли у строю, ОСОБА_1 завдав кожному з них по одному удару по схрещеним їх долонях на чолі. З аналогічних причин, як пояснив далі ОСОБА_3, ОСОБА_1 у двадцятих числах листопада 2008 року завдав у подібний спосіб удар кулаком ОСОБА_6.

Свідок - очевидець ОСОБА_7 в ході судового засідання показав, що бачив наступне: як на початку грудня 2008 року, ОСОБА_1, близько 20 години, завдав ОСОБА_5 декілька ударів кулаком по його, ОСОБА_5, схрещених долонях на власному чолі; як в першій половині грудня цього ж року, близько 21 години 30 хвилин, ОСОБА_1, наніс ОСОБА_4 удар ногою по стегну; як у другій половині грудня 2008 року, ОСОБА_1, наніс ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по одному удару кулаком по схрещених їх долонях на голові, а також те, як ОСОБА_1, у другій половині січня 2009 року, під час вечірнього шикування аналогічним чином наніс по одному удару ОСОБА_3 та ОСОБА_6.

Свідок-очевидець ОСОБА_8 в рамках допиту у суді пояснив, що бачив, як ОСОБА_1 27 грудня 2008 року, вдень, помітивши ОСОБА_3, який спав під ліжком, а не виконував відповідні обов'язки по службі, завдав останньому декілька ударів кулаком по плечу.

Свідок-очевидець ОСОБА_9 в ході судового засідання показав, що бачив, як у середині січня 2009 року ОСОБА_1 завдав ОСОБА_5 під час шикування на вечерю, один удар кулаком у груди, в 20-их числах цього ж місяця - по одному удару ОСОБА_3 та ОСОБА_6 по їх схрещених долонях на власних чолах, а свідок-очевидець ОСОБА_10 пояснив, що бачив як ОСОБА_1 наніс один удар у груди ОСОБА_4 в 20-их числах листопада 2008 року.

Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в ході судового засідання під час допиту пояснили, що проходять військову службу у військовій частині А1901 на різних офіцерських посадах, однак на протязі листопада 2008 року - січня 2009 року будь-яких тілесних ушкоджень у військовослужбовців строкової служби, в тому числі і у потерпілих, ними виявлено не було, не зважаючи на те, що зі слів свідка ОСОБА_12, ним та начальником медичної частини регулярно проводились тілесні огляди солдатів.

Даними протоколу відтворень обстановки і обставин події, проведених з участю підсудного ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в ході яких вони дали свідчення аналогічні своїм показам в судовому засіданні та викладеному в описовій частині вироку, також підтверджується вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину.

Як вбачається з витягів з наказів командира військової частини А1901 від 26.11.2008 року, 28.10.2008 року та 7.11.2008 року відповідно за № 240, № 217, № 227, ОСОБА_1 являється начальником для потерпілих.

Військово-лікарською комісією підсудний ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.

В той же час, орган досудового слідства інкримінував ОСОБА_1 вчинення останнім у середині січня 2009 року насильницьких дій по відношенню до ОСОБА_6 у формі одного удару кулаком по схрещеним його, ОСОБА_6, долоням на власному чолі, однак в ході судового засідання даний факт не знайшов своє підтвердження, і це встановлено як показами самого потерпілого ОСОБА_6, так і показами свідка ОСОБА_9, який підтвердив нанесення ОСОБА_1 саме такого удару ОСОБА_6 і ОСОБА_3 пізніше, а саме у двадцятих числах січня цього ж року, тому суд виключає з обвинувачення ОСОБА_1 вчинення ним удару ОСОБА_6 у середині січня 2009 року.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1, будучи військовою службовою особою, застосував щодо підлеглих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 насильство, що виразилося у заподіянні їм побоїв, тобто перевищив надану йому владу, а тому дії підсудного кваліфікує за ч.2 ст. 424 КК України.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання, щире каяття підсудного у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, те, що сама злочинна поведінка ОСОБА_1 була викликана його хибним уявленням про інтереси військової служби, а самі потерпілі, які не зазнали ушкоджень свого здоров'я і фактично примирилися з підсудним, претензій до нього не мали.

Беручи до уваги вказані пом'якшуючі обставини та, враховуючи особу винного, який раніше ні в чому протиправному замічений не був, перед військовою службою займався суспільно-корисною трудовою діяльністю, до кримінальної відповідальності притягається вперше, має на утриманні малолітню дитину, як за місцем проживання до служби в армії, так і під час проходження служби характеризується виключно позитивно, має ряд заохочень з боку командування, більшу частину строку вже відслужив, при цьому стягнень по службі за весь час не мав, в суді негативно оцінив свій злочинний вчинок та попросив вибачення у потерпілих, які в свою чергу просили його суворо не карати, оскільки, як заявили у суді, поведінка підсудного була певним чином обумовлена їхнім недобросовісним відношенням до служби, та з цього проводу надали суду відповідні письмові заяви, суд знаходить можливим застосувати до ОСОБА_1 ст. 69 КК України і перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 424 КК України, однак враховуючи всі в сукупності обставини вчиненого злочину, перейти до покарання, яке все ж таки пов'язане із ізоляцією підсудного від суспільства та військового колективу, а саме арешту, оскільки такий вид та розмір покарання, на думку суду, є справедливим а також необхідним і достатнім для його виправлення.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 323, 324, 332 КПК України, військовий місцевий суд Київського гарнізону

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 424 КК України, за якою, із застосуванням ст. 69 КК України, призначити йому покарання у вигляді арешту строком на 3 (три) місяці з утриманням на гауптвахті Центрального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України по місту Києву та Київській області.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання, а саме з 1 лютого 2009 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 - взяття під варту з утриманням на гауптвахті Центрального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України по місту Києву та Київській області - залишити без змін і до набрання вироком законної сили утримувати ОСОБА_1. на гауптвахті Центрального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України по місту Києву та Київській області.

Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим протягом того ж строку з моменту вручення йому копії вироку.