Справа №2-215

2010 р.

   Р І Ш Е Н Н Я

   І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    21 червня 2010  року                               м.Яремче

    Яремчанський міський суд Івано-Франківської області

в складі:     головуючого  судді                          Гандзюка Д.М.

                        секретаря                                      Чмихіної Г.Ю.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Яремче   про визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо не підвищення  розміру пенсії та зобов’язати  здійснити щомісячну виплату  підвищення до пенсії, -

                                                              в с т а н о в и в :

           Позивач звернувся в суд з позовом про визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо не підвищення пенсії як дитині війни та  зобов'язати відповідача здійснити щомісячну виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 9.07.2007 р. до 1.01.2008 р. та з 22.05.2008 р. до 1.01.2010 р..        

          Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він є дитиною війни і відповідно до положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" його пенсія має бути підвищена на 30% мінімальної пенсії за віком. Але відповідач не виплачував йому підвищену пенсію протягом вказаних періодів.

          Позивач  звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи в його   відсутності. В заяві він зазначає, що позовні вимоги підтримує.                                            

          Відповідач направив суду заперечення на позов і заяву про розгляд справи без представника. Відповідач обґрунтовує заперечення позову тим, що положення ст.6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" були зупинені в 2007 р.. Відповідно до нової редакції ст.6 названого Закону, яка визнана неконституційною Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р., і постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. №530, позивачу з 1.01.2008 р. виплачується підвищення до пенсії в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком. Відповідач вважає, що виплачує позивачу підвищення до пенсії у встановленому законом розмірі. Тому відповідач просить відмовити в позові.

            Суд,  дослідивши письмові докази та оцінивши досліджені докази в сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

            Записами у паспорті позивача (а.с.4) і його пенсійному посвідченні (а.с.5), встановлено, що позивач є громадянином України, пенсіонером і має статус дитини війни.

            Відповідно до положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

            Пунктом 12 статті 71 Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було зупинено дію ст.6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 р. Але положення пункту 12 ст.71 названого Закону визнано неконституційним і втратило чинність на підставі Рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007 р.

            Пунктом 41 розділу другого Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" стаття 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції. Норма про внесення змін передбачала, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі встановленої для учасників війни і така зміна діяла з 1 січня 2008 р. Але Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. названий пункт визнано неконституційним і таким що втратив чинність з дня ухвалення цього Рішення.                                              

            В своїх Рішеннях Конституційний Суд України зазначив, що зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеження прав і свобод і може мати місце лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк. Зупинення дії окремих правових актів і внесення до деяких актів змін призвело до фактичного скасування чи звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина. Однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при  прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

           Аналіз названих нормативних актів дає підстави зробити висновок, що положення статті 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" про підвищення пенсії дітям війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяли з 9.07.2007. до 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. до 31.12.2009 р. Згідно Положення про Пенсійний фонд України, Пенсійний фонд України безпосередньо та через утворені територіальні управління призначає пенсії, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

            Отже, позивач відповідно до названого Закону має право на підвищення пенсії за вказані періоди, а обов'язок підвищити пенсію позивачу належить до компетенції відповідача. Позивачем заявлено вимоги про зобов'язання відповідача  виплатити  йому підвищення до пенсії  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 9.07.2007 р. до 1.01.2008 р. та з 22.05.2008 р. до  1.01.2010 р..  Але останнім днем відповідного року є 31 грудня,  а не 1 січня наступного року. Тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за періоди з  9.07.2007 р. до 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. до 31.12.2009 р.  

             На підставі ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та   керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд, -  

в и р і ш и в :

            позов задоволити частково.

    Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Яремче щодо не підвищення розміру пенсії  ОСОБА_1 як дитині війни.

           Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Яремче здійснити щомісячну виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 9.07.2007 р. до  31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. до 31.12.2009 р., з урахуванням виплачених сум.

           В решті вимог відмовити.

                Заява про апеляційне оскарження рішення подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Івано-Франківської області

через Яремчанський міський суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

                                                          СУДДЯ: