Справа № 2-223
2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 липня 2010 року м.Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Гандзюка Д.М.
секретаря Бойко Т.Ю.
з участю: позивачки ОСОБА_1, її представника адвоката ОСОБА_2
відповідачки ОСОБА_3
представника відповідача Гриновецької П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче справу за позовом ОСОБА_1 до Микуличинської сільської ради, Коломийського МБТІ, ОСОБА_3, третіх осіб: відділ Держкомзему в м.Яремче, державний нотаріус, про визнання незаконним свідоцтво про право власності на житловий будинок ОСОБА_5; визнання незаконним п.62 рішення Микуличинської сільської ради від 25.03.2004 р. №30 про дачу дозволу ОСОБА_5 на виготовлення проекту відведення на земельну ділянку площею 0.25 га для обслуговування житлового будинку в с.Микуличин; визнання незаконним п.91 та п.91.1 Микуличинської сільської ради від 06.05.2004 р. про затвердження проекту відводу та передачу у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0.25 га для обслуговування житлового будинку в с.Микуличин; визнання недійсним державного акта на право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0.25 га; визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 за заповітом на житловий будинок та на земельну ділянку площею 0.25 га; визнання недійсним державного акта на право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0.25 га,-
в с т а н о в и в:
Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідачів про визнання незаконним свідоцтво про право власності на житловий будинок ОСОБА_5; визнання незаконним п.62 рішення Микуличинської сільської ради від 25.03.2004 р. №30 про дачу дозволу ОСОБА_5 на виготовлення проекту відведення на земельну ділянку площею 0.25 га для обслуговування житлового будинку в с.Микуличин; визнання незаконним п.91 та п.91.1 Микуличинської сільської ради від 06.05.2004 р. про затвердження проекту відводу та передачу у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0.25 га для обслуговування житлового будинку в с.Микуличин; визнання недійсним державного акта на право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0.25 га; визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 за заповітом на житловий будинок та на земельну ділянку площею 0.25 га; визнання недійсним державного акта на право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0.25 га.
Позивачка обґрунтовує позовні вимоги тим, що з 1989 р. вона є власницею житлового будинку з господарським будівлями в АДРЕСА_1. За нею обліковано земельну ділянку площею 0.40 га, яка розташована біля будинку. В 2009 р. позивачці стало відомо, що на належний їй будинок та земельну ділянку для його обслуговування площею 0.25 га у 2004 р. ОСОБА_5 видано свідоцтво про право власності та державний акт. Після смерті ОСОБА_5 назване майно успадкувала відповідачка ОСОБА_3. Позивачка вважає, що житловий будинок та земельна ділянка належить їй, тому сільська рада безпідставно прийняла рішення про видачу ОСОБА_5 свідоцтва про право власності на житловий будинок та про передачу йому земельної ділянки площею 0.25 га. Вказане майно не могло перейти у власність ОСОБА_3 в порядку спадкування.
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Вона пояснила, що ОСОБА_5 її батько, який не проживав у спірному будинку. Право власності на будинок по вулиці Л.Українки позивачка оформила ще за життя батька і вона там проживала і користувалася земельною ділянкою. Позивачка просить задоволити позов.
Відповідачка ОСОБА_3 позов визнала. Вона пояснила, що після смерті діда ОСОБА_5 успадкувала його майно. Вона не заперечує, щоб житловий будинок і земельна ділянка площею 0.25 га перейшли позивачці. Тому відповідачка не заперечує проти задоволення позову.
Представник Коломийського МБТІ Гриновецька П.М. позов визнала. Представник пояснила, що реєстрація права власності проводилася на підставі списків сільської ради. У списках сільської ради були вказані як позивачка, так і її батько ОСОБА_6, тому обом були видані свідоцтва про право власності на один і той житловий будинок. Про те, що ці особи мають різні будинки, не було відомо.
Представник Микуличинської сільської ради та представники третіх осіб в судове засідання не з’явилися. Вказані особи повідомили суд про розгляд справи без їх представників.
Суд заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, перевіривши письмові докази та оцінивши досліджені докази в сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Поясненнями осіб, які беруть участь у справі і стверджуються записами у свідоцтві (а.с.13), встановлено, що позивачка з 1989 р. має у власності цілий житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1.
Поясненнями осіб, які беруть участь у справі і стверджуються записами в свідоцтві (а.с.14) і технічних паспортах (а.с28-31, 32-35), встановлено, що на цей самий будинок у 2004 р. помилково видано ОСОБА_5 свідоцтво про право власності. Згідно даних у свідоцтві про смерть (а.с.61), ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Постільки у свідоцтвах вказано, що будинок у цілому належить ОСОБА_1 і ОСОБА_5, але не зазначено, що це майно належить їм на праві спільної власності, а судом встановлено, що ОСОБА_5 свідоцтво про право власності на будинок по АДРЕСА_1 видано помилково, тому таке свідоцтво слід визнати недійсним.
Поясненнями осіб, які беруть участь у справі і стверджуються записами в погосподарській книзі (а.с.22-26), встановлено, що позивачка користується земельною ділянкою площею 0.40 га, з яких 0.25 га для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1. Поясненнями позивачки, які у судовому засіданні визнала відповідачка ОСОБА_3 та стверджуються записами у рішеннях (а.с.27, 43) та державному акті (а.с.37), встановлено, що земельну ділянку площею 0.25 га із користування позивачки рішеннями Микуличинської сільської ради від 25.03.2004 р. та від 6.05.2004 р. передано у власність ОСОБА_5. Вказану земельна ділянка і будинок НОМЕР_1 після смерті ОСОБА_5 успадкувала відповідачка ОСОБА_3. Названа обставина доведена поясненнями осіб, які беруть участь у справі та записами у свідоцтвах про право на спадщину за заповітом (а.с.16, 49) та державному акті (а.с.45). Названі рішення Микуличинської сільської ради, державні акти та свідоцтва про право на спадщину за заповітом порушують право власності позивачки на житловий будинок і її право приватизувати земельну ділянку для обслуговування того будинку, тому їх слід визнати незаконними і недійсними.
На підставі ст.ст.346, 393, 1301 ЦК України, ст.152, 155 ЗК України та керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в :
позов задоволити.
Визнати недійсним свідоцтво від 05.06.2003 р. про право власності ОСОБА_5 на житловий будинок АДРЕСА_1.
Визнати незаконними п.62 рішення Микуличинської сільської ради від 25.03.2004 р. №30 про дачу дозволу ОСОБА_5 на виготовлення проекту відведення на земельну ділянку площею 0.25 га для обслуговування житлового будинку і п.91 та п.91.1 Микуличинської сільської ради від 06.05.2004 р. про затвердження проекту відводу та передачу у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0.25 га для обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1.
Визнати недійсним державний акт від 04.11.2004 р., серія ІФ № 027893, на право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0.25 га, яка розташована в с.Микуличин, уч.Заголиця, Яремчанської міської ради і призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, акт зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010429800641, кадастровий номер земельної ділянки 2611091501110120011.
Визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.03.2007 р. ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0.25 га, яка розташована в с.Микуличин, уч.Заголиця і призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд і на житловий будинок АДРЕСА_1.
Визнати недійсним державний акт від 29.12.2007 р., серія ЯД №855182, на право власності
ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0.25 га, яка розташована в с.Микуличин, участок Заголиця, Яремчанської міської ради і призначена для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, акт зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010729800738, кадастровий номер земельної ділянки 2611091501:11:012:0011.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Яремчанський міський суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ :