Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Справа № 2-318/10

Копія

18 серпня 2010 року             Катеринопільський районний суд, Черкаської області

  у складі:  головуючого судді                        Кухаренко О.В.

                 при секретарі                            Колісник С.М.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області донарахування сум підвищення до пенсій дітям війни та стягнення недоотриманої суми ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області в   якому просить суд визнати дії відповідача протиправними , зобов'язати відповідача здійснити перерахунок державної соціальної допомоги дитині війни згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» яка виплачувалась її за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року  , стягнути з відповідача на її користь кошти в сумі 3629,15 грн. за відповідні роки , зобов’язати відповідача проводити нарахування та виплату державної соціальної допомоги дитині війни в подальшому, і стягнути з відповідача на її користь понесені нею витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» та  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.  

Відповідач всупереч Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, яким були визнані  неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», в тому числі й щодо зупинення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не здійснили нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.

Відповідач надав заперечення на позов, в якому просить суд в задоволенні позовних вимог  відмовити (а.с.20-21).

Крім того, відповідач вважає свої дії щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» правомірними через невизначеність на законодавчому рівні органу, на який покладено обов’язок здійснення таких виплат особам, які мають статус дитини війни, за рахунок яких коштів повинні здійснюватися ці виплати та який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосовувати при обчисленні таких доплат. При цьому, відповідач зазначив про необґрунтованість доводів позову щодо застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”,  оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом.

Позивачка в судове засідання не з’явилася попередньо надавши суду заяву (а.с.23) в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі , просить суд позов задовольнити , визнати дії відповідача   протиправними  ,  зобов'язати   відповідача  здійснити  перерахунок   державної

2

соціальної допомоги дитині війни згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» яка виплачувалась її за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року  , стягнути з відповідача на її користь кошти в сумі 3629,15 грн. за відповідні роки , зобов’язати відповідача проводити нарахування та виплату державної соціальної допомоги дитині війни в подальшому, і стягнути з відповідача на її користь понесені нею витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

            Відповідач в судове засідання не з’явився попередньо надавши суду заяву (а.с.22) в якій просить суд провести розгляд справи без участі його представника відповідно до п. 2 ст. 158 ЦПК України .

 З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.

            Позивачка має статус «Дитини війни», що  підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1.

   Враховуючи зазначений статус позивачки, вона відповідно до ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме: підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

    Із заперечень УПФУ в Катеринопільському районі Черкаської області, встановлено, що відповідач не здійснює позивачці зазначених виплат, посилаючись на відсутність у нього коштів та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.

    Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

    Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 19.01.2006 року, дітям війни пенсії  або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.          

     Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 22.05.2008 року, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

     Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачці доплати до пенсії за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року , суд вважає їх частково підлягаючими задоволенню, з таких підстав.

     Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

      Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за № 6-рп/2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону.

     Також, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2007 за №10-рп/2008 року, у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

     Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

      Відповідно до  ч.2  ст.152  Конституції  України  закони , інші правові акти або їх окремі

3

положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

      Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним  Судом  України , УПФУ в  Катеринопільському  районі  Черкаської  області повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ” з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішень щодо неконституційності Закону України „ Про Державний бюджет України на 2007, 2008 роки ”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року та 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ”, нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.

Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни ” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ”.

Крім того, безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.

Суд також вважає, що не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов’язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення „ Про Пенсійний фонд України ” і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ” покладено на УПФУ в Катеринопільському районі Черкаської області, за місцем проживання позивача.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з УПФУ в Катеринопільському районі Черкаської області доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були їй  нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.

Щодо  вимог  позивача  про  зобов’язання відповідача проводити нарахування та виплату

4

державної соціальної допомоги дитині війни в подальшому, - суд вважає , що в задоволенні даної вимоги слід відмовити оскільки суд не наділений повноваженнями на прийняття рішення з приводу майбутніх правовідносин, які не настали , а судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання.  

В частині вимог позивача про стягнення з відповідача на її користь понесених нею судових витрат при подачі позовної заяви до суду на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи коштів в сумі 37 гривень , - суд вважає що дана вимога підлягає до задоволення оскільки позивачем було надано суду відповідні підтверджуючі документи про оплату даних коштів (а.с.1).  

На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 10,15,60,158 ч.2,212-215 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

            Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області донарахування сум підвищення до пенсій дітям війни та стягнення недоотриманої суми , - задовольнити частково.

   Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області протиправними щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги дитині війни у розмірі , встановленому згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1   з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „ Про загальнообов’язкове пенсійне страхування ” та провести відповідні виплати за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року.

           Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи , - кошти в сумі 37 гривень.

           В іншій частині позовних вимог відмовити.

            Рішення може бути оскаржено на протязі 10 днів до Апеляційного суду Черкаської області.

                Головуючий                                   /підпис/                     О.В. Кухаренко

                       Суддя

Катеринопільського районного суду                                             О.В. Кухаренко