Справа № 2 -307/10

                                   Копія

  Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        18 серпня 2010 року                                                                                              смт. Катеринопіль

       Катеринопільський  районний  суд Черкаської  області  в  складі :

       головуючого судді                                       Кухаренко О.В.

       при секретарі                                                Колісник С.М.,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської райдержадміністрації про стягнення грошової компенсації за шкоду заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи ,  -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом  про стягнення сум недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС за 2008-2009 роки  відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначає, що  відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вона,  як постраждала від наслідків аварії на ЧАЕС  має право на  щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, як інвалід 2 групи внаслідок захворювання, яке пов’язано з дією іонізуючого випромінювання. Відповідач виплатив позивачці допомогу на оздоровлення за 2008-2009 роки, виходячи з  розміру 120 грн. за 2008 рік , і 90 грн. за 2009 рік тобто без  дотримання  встановленого  законом  розміру.

         Крім цього, позивачка посилається на те, що відповідно до ч. 7 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від  28 лютого 1991 року № 796-ХП  розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати допомоги та складав:  605 грн., у  2008 році та 744 грн., у 2009  році.  Склавши відповідний розрахунок, позивачка вважає, що загальна сума недоплачених відповідачем коштів складає 6535,00 гривень, які відповідач відмовляється добровільно виплатити, що змушує  позивачку звернутися з позовом до суду.

         Позивачка в судове засідання не з’явилася попередньо надавши суду заяву (а.с.18) в якій позовні вимоги підтримала повністю , просить суд стягнути з відповідача на її користь 6535,00 гривень недоплаченої  щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2009 роки та просить провести розгляд справи без її участі.

         Відповідач в судове засідання не з’явився попередньо надавши суду заяву (а.с.17) в якій просить суд провести розгляд справи без участі його представника відповідно до п. 2 ст. 158 ЦПК України , та надав заперечення проти позовних вимог (а.с.15-16) в якому позов не визнав та  просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне.

         Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

         Частиною 2 ст. 95 Конституції України зазначено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.   Крім того, при розподілі державних коштів повинні враховуватись вимоги частин 1 та 3 статті 95 Конституції України щодо справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами та територіальними громадами, а також збалансованості бюджету України.

2

         Єдиним Законом України, який Конституція України відокремлює серед інших - це  Закон  України  „ Про Державний  бюджет ".  Зокрема,   суттєві  його  відмінності  полягають  у тому,  що

згідно  з  Конституцією  України  цей  Закон  приймається  щорічно  та  має визначений термін дії, суб'єктом права законодавчої ініціативи щодо цього закону є тільки Кабінет Міністрів України.

       Дійсно, відповідно до абзацу четвертого частини четвертої статті 48 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЄС інвалідам II групи виплачується в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.   Крім того, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (ч. 7 ст. 48 Закону №796-ХІІ). Однак, відповідно до ст. 63 вищевказаного закону фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється   за рахунок державного бюджету.   Тобто, застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у т.ч. виплата щорічної допомоги на оздоровлення потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України.

        Конституцією України  ч. 2 ст. 95 визначено, що виключно законом про Державний бюджет України  визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

        Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», зокрема ст. 71 надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

          Статтею 87 Бюджетного кодексу України установлено, що видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи здійснюється у встановленому порядку за рахунок наявних надходжень до загального фонду державного бюджету в межах обсягів призначень, передбачених у державному бюджеті України на відповідні бюджетні програми.   Виплата допомоги на оздоровлення здійснювалась виключно за бюджетними призначеннями та затвердженими кошторисами в межах щорічного фінансування.

        Відповідно до ст.ст. 116, 117 Конституції України забезпечення проведення фінансової політики, політики у сфері соціального захисту покладено на Кабінет Міністрів України, постанови і розпорядження якого в межах його компетенції є обов'язковими до виконання.

         Пунктом 2 статті 4 Бюджетного кодексу України визначено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.

         Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, зокрема рішення Конституційного Суду України не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

          Також відповідач посилається, що в подальшому Кабінетом Міністрів України жодних рішень із цих питань не приймалось , а Верховна Рада своїми рішеннями, в т.ч. Законами України про Державний бюджет на відповідні роки призупиняла дію положень соціальних статей щодо відповідних виплат,  тому на думку відповідача він не мав законних підстав для виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за вказаний період відповідно до положень статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру  мінімальної заробітної плати на момент виникнення права на виплату, а отже, вважає власні дії цілком правомірними.

          Вивчивши матеріали справи,  дослідивши наявні у справі письмові докази, суд, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, які полягають в наступному.

          В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1  перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення, як така, що має  захворювання виникнення якого пов’язане з наслідками аварії на ЧАЕС, дані обставини підтверджуються довідками Сер. НОМЕР_1 ,  і  Сер. НОМЕР_2  які  були видані безстроково ,  та  копією  посвідчення особи, яка

3

постраждала внаслідок  Чорнобильської  катастрофи  серії А  за  НОМЕР_3  з  вкладкою  до  нього за НОМЕР_4 виданих Черкаською облдержадміністрацією 17.06.2004 року.

          Згідно наданої відповідачем довідки від 25.06.2010 року за № 1248/01-17 (а.с.11) вбачається, що Управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської райдержадміністрації надало,  а  позивачем було отримано щорічну допомогу на оздоровлення за 2008-2009 роки в розмірі 120 гривень за 2008 рік і 90 грн. за 2009 рік. Отже, відповідач фактично визнає правомірність отримання позивачем даного виду соціальної допомоги, заперечуючи лише її розмір. Таке визнання, відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України звільняє позивача від подальшого доказування вищевказаних обставин.  

         Відповідно до частини 2 ст.19 Конституції України – «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

         Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ щорічна допомога особам які є інвалідами 2 групи внаслідок захворювання, що пов’язано з  наслідками аварії на ЧАЕС виплачується у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

         Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» №107-VI від 28.12.2007 року розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2008 року - 31.03.2008 року становить 514 гривень, 01.04.2008 - 31.10.08 року становить 525 грн., 01.10.08 – 31.11.08 року становить 545 гривень, 01.12.08 – 31.12.08 року становить 605 гривень.

         Відповідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» №835 від 26.12.2008 року розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.09-31.03.09 року становить 605 гривень, 01.04.09-30.06.09 року становить 625 гривень, 01.07.09 – 30.09.09 року становить 630 гривень, 01.10.09 – 31.10.09 року становить 744 гривень.

         Вищевказані закони не містять обмежень щодо застосування встановленого ними розміру мінімальної заробітної плати стосовно виплат передбачених  ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».      

         Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні цього спору, суд вважає, що  до даних правовідносин підлягають застосуванню правила ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо розміру і порядку виплати щорічної  допомоги на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, а не  постанова Кабінету Міністрів України.

          Щодо вимоги позивачки про стягнення грошових коштів, то суд вважає, що обов’язок обрахування конкретної грошової суми допомоги лежить на відповідачеві, і з цих підстав не визначає конкретної грошової суми, яка підлягає стягненню з відповідача , а лише зобов’язує його вчинити дії щодо перерахунку та виплати сум зазначеної допомоги за 2008 - 2009 роки, саме тому, позовні вимоги задовольняє лише частково.  

          Щодо посилання відповідача на брак бюджетних коштів для фінансування відповідних витрат, то згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-ІV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» та практику Суду як джерело права. У рішенні, ухваленому 30 листопада 2004 року у справі «Бакалов проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що для держави неприпустимо пояснювати невиплату боргу браком бюджетних коштів, тому посилання представника відповідача на відсутність коштів не може бути підставою для відмови в частковому задоволенні позову.

          В рішенні Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 вказано, що Конституційний Суд України вважає, що оскільки для значної кількості громадян України пільги,

4

компенсації і гарантії, право на які передбачене чинним законодавством, є додатком до основних джерел   існування ,  необхідною  складовою  конституційного  права  на  забезпечення  життєвого

рівня, який принаймні не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом, то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.  22 Конституції України не допускається.

      Визначаючи період за який відповідачу належить провести перерахунок та виплату пенсій суд  враховує,  що Законом України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року № 107-VI  було внесено зміни до  ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дія яких продовжувалася до визнання їх неконституційними згідно  рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 у справі  № 10-рп/2008.

         Також, суд враховує, рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 року № 4-зп, який визначив, що: «Конкретна сфера суспільних відносин не може  бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується одно- предметний акт, який діяв у часі раніше».          

         Враховуючи, викладене, суд  визначає,  що період за який належить провести перерахунок та виплату позивачу   недоплачених сум щорічної допомоги на оздоровлення складає: з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.    

         Враховуючи викладене, керуючись ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»,  ст.ст.10,15,60,158 ч.2,212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

         Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської райдержадміністрації про стягнення грошової компенсації за шкоду заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи , – задовольнити частково.

         Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської райдержадміністрації здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоплачених сум щорічної допомоги на оздоровлення за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року у відповідності до ч. 4,7 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку п’яти мінімальних заробітних плат за кожен рік, відповідно до розміру мінімальної заробітної плати встановленого законами України «Про Державний бюджет на 2008 рік» та «Про Державний бюджет на 2009 рік».

         В іншій частині позовних вимог відмовити.

         Рішення може бути оскаржено на протязі 10 днів до Апеляційного суду Черкаської області .

                    Головуючий                                / підпис /                   О.В. Кухаренко

                          Суддя                                                                      

Катеринопільського районного суду                                            О.В. Кухаренко