Справа № 2 –248 / 2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 серпня 2010 року Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого-судді А.І. КОСТЕНКО
при секретарі М.А. ЧИКУРОВІЙ
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Маньківської райдержадміністрації, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Маньківської районної державної адміністрації про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу, суд –
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та третьої особи про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу.
На підставу своїх вимог спирається на те, що позивач працював на посаді директора Маньківського територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян з 25 вересня 2003 року ( наказ від 25.09.2003 року за № 84 ).
Наказом начальника по Маньківському управлінню праці та соціального захисту населення Маньківської райдержадміністрації від 11.05.2010 № 1-8, позивач був звільнений з посади директора Маньківського територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку з реорганізацією.
Звільнення з роботи, позивач вважає незаконним, оскільки місце його роботи – територіальний центр і посада директора територіального центру, яку позивач займав до звільнення, не ліквідовані, змінились лише функції і порядок надання територіальним центром соціальних послуг, а тому відсутні підстави для звільнення позивача по п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України з 11 травня 2010 року, так як реорганізація продовжена до 1 липня 2010 року згідно листа Міністерства праці. Але оскільки це ще не є кінечна дата, державний реєстратор вимагає також 2 місяці строку, то це буде 10 серпня 2010 року. Тільки після приведення статутних документів територіальних центрів у відповідність до Постанови Міністерства праці, працівники будуть вивільнятися і зараховуватися в територіальний центр з новою назвою, новою печаткою, штампом і бланками. В цьому випадку директора територіального центру буде брати на роботу голова Маньківської райдержадміністрації, а не управління праці та соціального захисту населення. Не враховано також передбачене ст. 42 КЗпП України переважне право залишення позивача на роботі як працівника з тривалим, протягом 6 років 7 місяців, безперервним стажем роботи в територіальному центрі і до виходу на пенсію за досягненням віку залишилося 4 місяці, що і змусило позивача звернутися з відповідним позовом до суду.
Позивач та його представник позов підтримали.
Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Маньківської райдержадміністрації позов не визнала та заперечувала проти його задоволення.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Маньківської районної державної адміністрації заперечував проти задоволення позову.
Суд, вислухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини: як встановлено в судовому засіданні позивач працював на посаді директора Маньківського територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян з 25 вересня 2003 року (наказ від 25.09.2003 року за № 84). Наказом начальника по Маньківському управлінню праці та соціального захисту населення Маньківської райдержадміністрації від 11.05.2010 № 1-8, позивач був звільнений з посади директора Маньківського територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку з реорганізацією.
Згідно статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі сплином якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення; терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Згідно статті 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами; термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Згідно статті 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв’язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно. Згідно статті 267 ЦК України, особа, яка виконала зобов’язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Згідно частини 1 статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Позивача було звільнено 11.05.2010 року і йому було про це повідомлено в той же день. Позовна заява була датована 10.06.2010 року, але подана до суду особисто позивачем 14.06.2010 року тобто після збігу місячного строку який визначений ст. 233 КЗпП України для звернення до суду за вирішенням трудового спору. Згідно ст. 267 ч. 4 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Тому суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 15, 58-60, 88, 118, 119, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 40, 42, 232, 233, 235 КЗпП України, ст. ст. 251, 252, 255, 267 ЦК України, суд,
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Маньківської райдержадміністрації, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Маньківської районної державної адміністрації про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення подається в апеляційний суд Черкаської області через Маньківський районний суд Черкаської області протягом десяти.
СУДДЯ А.І. КОСТЕНКО