ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
_____________________________________________________________________________У Х В А Л А
"25" травня 2010 р. Справа № 4/332-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши скарги товариства з обмеженою відповідальністю " Херсонський центр підготовки плавскладу" на дії відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні по справі
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю " Херсонський центр підготовки плавскладу" м. Херсон
до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Херсон
про стягнення 269.619грн. 73коп.
та за зустрічним позовом
приватного підприємця ОСОБА_1 м. Херсон
до товариства з обмеженою відповідальністю " Херсонський центр підготовки плавскладу" м. Херсон
про стягнення 33.446грн.51коп.
в с т а н о в и в:
Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.11.2007 року позовні вимоги за первісним позовом задоволено частково. З приватного підприємця ОСОБА_1 стягнено на користь ТОВ "Херсонський центр підготовки плавскладу" 255.100грн.00коп. основного боргу, 3.826грн.50коп. процентів за користування грошовими коштами, 2.589грн.27коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн.00коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги за зустрічним позовом задоволено повністю, з ТОВ "Херсонський центр підготовки плавскладу" стягнено на користь приватного підприємця ОСОБА_1 33.446грн.51коп. основного боргу, 334грн.47коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн.00коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
27.11.2007року на виконання рішення судом видано відповідні накази.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 31.01.2008року рішення залишено без змін.
23.04.2010 року від відповідача за зустрічним позовом надійшла скарга на дії відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні, якою він просить скасувати постанову від 10.12.2009року про повернення виконавчого документу - наказу від 27.11.2007року про стягнення з ТОВ "Херсонський центр підготовки плавскладу" на користь приватного підприємця ОСОБА_1 33.446грн.51коп. основного боргу, 334грн.47коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн.00коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позивач зазначає, що повернення виконавчого документу у зв'язку з неможливістю з'ясувати місцезнаходження боржника, є незаконним, оскільки його місцезнаходження не змінювалося і було відомо ВДВС.
26.04.2010 року від відповідача за зустрічним позовом надійшла скарга на дії відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні, якою він просить скасувати постанову від 28.12.2007року про стягнення з позивача 3389грн. 89коп. виконавчого збору.
Позивач зазначає, що постанова є незаконною, оскільки згідно зі ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання рішення у строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми, яка передана стягувачу за виконавчим документом, а оскаржуваною постановою стягується сума в розмірі 10% від загальної суми боргу, а не від фактично стягненої.
В судовому засіданні 25.05.2010 року скаржник підтримав викладені в скаргах обставини та просить скасувати постанову ВДВС від 10.12.2009 року про повернення виконавчого документу, а також постанову ВДВС від 28.12.2007 року про стягнення з позивача виконавчого збору.
Ухвалою від 18.05.2010року розгляд скарги судом відкладався за клопотанням позивача за зустрічним позовом.
Позивач за зустрічним позовом в засідання суду 25.05.2010року представника не направив, в засідання суду вдруге не з'явився, однак відповідно до ст. 121-2 ГПК України це не є перешкодою для розгляду скарг по суті.
Представник ВДВС вимоги за скаргами не визнає, посилаючись на те, що державною виконавчою службою було встановлено, що боржник не знаходиться за адресою, зазначеною у виконавчому документі, що явилося причиною прийняття постанови від 10.12.2009року про повернення виконавчого документа стягувачу.
Крім того представник ВДВС зазначає, що оскільки боржником в добровільному порядку у наданий державним виконавцем строк не виконано наказ суду, було винесено постанову від 28.12.2007року про стягнення виконавчого збору.
ВДВС також посилається на те, що скаржник звернувся зі скаргами з перебігом 10-денного строку встановленого ст. 121-2 ГПК України.
Розглянувши скарги на дії ВДВС суд дійшов до висновку про те, що вони підлягають задоволенню частково, з урахуванням наступного.
Частиною першою ст. 121-2 ГПК України встановлено право на подання скарги на дії чи бездіяльність органів ДВС щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.
Скарга на дії органів ДВС подається впродовж 10 днів з дати вчинення оскаржуваної дії, або дня, коли скаржнику стало про неї відомо.
При цьому встановлений у частині першій ст. 121-2 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог ст. 53 ГПК України може бути відновлений за клопотанням скаржника при наявності поважних причин його пропуску.
Як вбачається із наданих виконавчою службою доказів, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 28.12.2007року надсилалася скаржнику супровідним листом №2-442 (без зазначення дати). Постанова отримана ТОВ «Херсонський центр підготовки плавскладу»16.02.2008року, про що свідчить повідомлення Укрпошти про її вручення уповноваженій особі.
Таким чином скаржнику за зустрічним позовом було відомо про винесення постанови про стягнення виконавчого збору ще 16.02.2008року. Натомість зі скаргою на дії ВДВС та скасування зазначеної постанови скаржник звернувся 26.04.2010року, тобто за межами встановленого ч. 1 ст. 121-2 ГПК України строку більш ніж через 2 роки без клопотання про його поновлення.
Зазначена обставина є підставою для відмови у задоволенні скарги від 26.04.2010року про скасування постанови ВДВС від 28.12.2007року про стягнення з боржника виконавчого збору.
Розглядаючи скаргу від 23.04.2010року про скасування постанови ВДВС від 10.12.2009року про повернення виконавчого документа суд зазначає, що про прийняття постанови скаржник довідався 14.04.2010року при ознайомленні його представника з матеріалами виконавчого провадження. Зі скаргою щодо скасування цієї постанови скаржник звернувся 23.04.2010року, тобто в межах 10-денного строку коли йому стало відомо про оскаржувану постанову. Доказів надіслання цієї постанови 15.12.2009року ВДВС суду не надано, тому його посилання на звернення боржника зі скаргою за межами 10-денного строку судом відхиляється, а скарга розглядається по суті.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999року №606-Х1У (далі –Закон №606-Х1У) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) –це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених в цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 3 Закону №606-Х1У встановлено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, зокрема наказів господарського суду.
Як вбачається із матеріалів наданих виконавчою службою, 20.12.2007року була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Херсонської області №4/332-07 виданого 27.11.2007року про стягнення з ТОВ «Херсонський центр підготовки плавскладу»33.898грн.98коп. на користь ПП ОСОБА_1.
Відповідно до статті 24 Закону №606-Х1У копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ. Постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана боржнику простою кореспонденцією 20.12.2007року, що відповідає ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження»встановлені строки здійснення виконавчих дій. Відповідно до частини 5 зазначеної норми державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто до 20.06.2008року. Однак, в зазначений строк рішення суду виконавчою службою не було виконано.
Лише 10.12.2009року державною виконавчою службою виноситься постанова про повернення виконавчого документа. Підставою прийняття постанови зазначено статті 40,76 Закону України «Про виконавче провадження».
Приймаючи постанову, державна виконавча служба не конкретизувала, на підставі якого пункту статті 40 Закону її прийнято, в той час як стаття 40 Закону містить 6 пунктів повернення виконавчого документа стягувачеві.
В постанові від 10.12.2009року від руки, після слів «статтями 40,76», дописано п.5. Пояснити хто і на підставі чого здійснив цю дописку представник ВДВС суду не зміг. До того ж невідомо і коли її було здійснено.
В той же час, в матеріалах суду наявна постанова ВДВС від 10.12.2009року про повернення виконавчого документа стягувачеві, яку виконавча служба надіслала господарському суду разом з наказом. В тексті постанови відсутнє посилання на конкретний пункт статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», що дає підстави стверджувати, що на момент прийняття цієї постанови в ній не було зазначено конкретного пункту статті 40 Закону «Про виконавче провадження».
Таким чином, незазначення державною виконавчою службою конкретного пункту статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»при прийнятті постанови від 10.12.2009 року, свідчить про те, що вона діяла не у спосіб та в межах повноважень, визначених вищезазначеним законом.
Так, статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження»встановлені права та обов'язки державного виконавця щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного у виконавчому документі. Державний виконавець, зокрема, має право одержувати необхідні для проведення виконавчих дій довідки, інформації, пояснення; накладати арешт на майно боржника; опечатувати, вилучати, передавати на зберігання майно та реалізовувати його у встановленому законом порядку; накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установ, опечатувати каси, приміщення та місця зберігання грошей.
Посилання представника державної виконавчої служби на те, що виконавчий документ було повернено з підстав відсутності боржника за вказаною у виконавчому документі адресою не відповідає вимогам закону та матеріалам справи. Так, при виконанні наказу суду виконавчою службою було отримано відомості про те, що боржник знаходиться за адресою м.Херсон, Карантинний острів, 1 пров. Проточний, УТС «Капітан Остапенко». Однак, акт державного виконавця від 30.11.2009року свідчить про те, що ним здійснена перевірка місцезнаходження боржника за адресою м.Херсон, Карантинний острів №1 та встановлено, що за цією адресою бухгалтерія і керівник боржника відсутні. Зазначений акт складено державним виконавцем одноособово, без залучення інших осіб.
Боржником в засідання суду надані докази того, що він знаходиться за адресою м.Херсон, Карантинний острів, 1 пров. Проточний, УТС «Капітан Остапенко». Ця ж адреса зазначена і в свідоцтві про державну реєстрацію. Господарським судом також надіслана відповідачу за зазначеною адресою ухвала від 27.04.2010року про прийняття скарг до розгляду, яка не була повернена до суду, що також свідчить про її вручення адресату. До того ж, при виконанні рішення суду на майно боржника, що знаходиться за адресою м.Херсон, Карантинний острів, 1 пров. Проточний ВДВС постановою від 28.12.2007року накладено арешт, що свідчить про те, що боржник знаходиться саме за тією адресою, яка зазначена у наказі суду. Крім того, ВДВС не був позбавлений права надіслати відповідні запити до Державного реєстратора та ДПІ з метою з'ясування місцезнаходження боржника, чого ним не було здійснено.
Вищезазначене свідчить про те, що на моменти прийняття постанови від 10.12.2009року державним виконавцем не було вжито належних заходів щодо з'ясування місцезнаходження боржника.
Крім того, загальний порядок звернення стягнення на майно боржника конкретизований главою 5 Закону України про виконавче провадження». Так, статтею 50 цього Закону передбачено, що стягнення за виконавчим документом в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях.
У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення відповідно до статті 64 Закону звертається також на належне йому на праві власності інше майно, або на майно яке закріплене за ним, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладене стягнення.
Документального підтвердження того, що державною виконавчою службою здійсненні вищезазначені дії і встановлено відсутність у боржника не тільки нерухомого майна та транспорту, а і іншого, належного відповідачу майна, на яке звертається стягнення, суду не надано.
Крім того, відповідно до пункту 5 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачеві, якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника, за винятком виконавчих документів, які можуть бути виконані без участі боржника.
Наказ господарського суду №4/332-07 виданий 27.11.2007року про стягнення з ТОВ «Херсонський центр підготовки плавскладу»33.898грн.98коп. на користь ПП ОСОБА_1 може бути виконаний і без участі боржника шляхом здійснення стягнення за рахунок арештованих коштів та майна боржника.
Таким чином постанова від 10.12.2009року в будь-якому випадку не відповідає вимогам пункті 5 ст.40, ст. 5, 50, 64 Закону України «Про виконавче провадження», тому вона є незаконною і підлягає скасуванню.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 86, 121-2 ГПК України, суд -
у х в а л и в:
1.Скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський центр підготовки плавскладу" на дії ВДВС Комсомольського районного управління юстиції в м.Херсоні задовольнити частково.
2. Визнати незаконною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні від 10.12.2009року про повернення виконавчого документу стягувачеві.
3.Відхилити скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський центр підготовки плавскладу" про скасування постанови відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні від 28.12.2007року про стягнення з боржника виконавчого збору.
4. Копію ухвали надіслати сторонам по справі та відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні.
Суддя З.І. Ємленінова