Cправа № 22Ц-6555/10                   Головуючий в суді І інстанції Колодко Л.В.

    Категорія 48                                                                    Доповідач  Лащенко В.Д.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2010 року  колегія суддів  судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого  Лащенка В.Д.,

суддів:   Корзаченко І.Ф., Сліпченка О.І.              

при секретарі Михайлюку М.М.

розглянувши у   відкритому судовому  засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 3 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,

встановила:

    У квітні 2010 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до               ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів. Свої вимоги мотивувала тим, що згідно рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 21 червня 2004 року з відповідача стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_5,           ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 100 грн. щомісяця.  Відповідач аліменти не сплачував і тільки в березні 2010 року сплатив заборгованість.

    Оскільки дитина перебуває на диспансерному обліку в Переяслав-Хмельницькій центральній районній лікарні, позивачка не працює, а відповідач займається домашнім підсобним господарством, має на праві власності два будинки та автомобіль, просила змінити розмір аліментів відповідно до ст. 192 СК України, збільшивши їх до 500 грн. на місяць.

    Рішенням Переяслав-Хмельницького районного суду від 3 червня 2010 року позовні вимоги задоволені частково. Постановлено змінити розмір аліментів з ОСОБА_2 і стягувати аліменти на користь ОСОБА_3, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 400 грн. щомісяця, починаючи з 29 квітня 2010 року до досягнення дитини повноліття.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити розмір аліментів до 300 грн., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права.

    Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

  Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

  Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

  Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

 Судом першої інстанції встановлено, що подружжя перебувало в зареєстрованому шлюбі з 05 жовтня 2002 року до 11 серпня 2004 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_5, на утримання якого з відповідача, починаючи з 17 травня 2004 року, стягуються аліменти в розмірі 100 гривень, щомісячно, про що свідчить свідоцтво про одруження, свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про народження дитини, рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 21 червня 2004 року.

Відповідач аліментів на утримання дитини згідно рішення суду не сплачував, а в березні 2010 року сплатив заборгованість 5850 гривень, що визнали сторони та підтверджується довідкою Переяслав-Хмельницької Відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області від 19.03.2010 року № 1078/8.

Відповідач іншої сім"ї не створив, непрацездатних членів сім"ї та неповнолітніх дітей немає, у нього є на праві власності будинковолодіння, розташовані по АДРЕСА_1, а також автомобіль VOLKSWAGEN BORA, 2001 року випуску, державний номер НОМЕР_1, про що свідчить копія договору дарування будинку від 31 липня 2003 року, витяг з Переяслав-Хмельницького БТІ про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.11.2008 року, довідка з Переяслав-Хмельницького РЕВ ДАІ при УДАІ ГУ МВС України в Київській області №131 від 23.04.2010 року, біржова угода купівлі-продажу транспортного засобу від 14 жовтня 2007 року.

Відповідач займається підсобним господарством, отримує пенсію в зв"язку з інвалідністю ПІ групи по зору, з дитинства. До 2005 року офіційно працював в різних організаціях, за професією електрика та зварювальника, після 2005 року працює періодично і має випадкові заробітки, що визнали сторони.

Позивач перебуває на обліку в центрі зайнятості, як така, що шукає роботу, без виплати допомоги по безробіттю, проживає разом з дитиною в будинку, АДРЕСА_2, що належить її батькам, які не працюють.

Сина ОСОБА_5, який перебуває на диспансерному обліку у лікаря педіатра Переяслав-Хмельницької центральної районної лікарні, як часто і тривалохворіюча дитина та потребує обстеження та лікування в умовах обласної дитячої лікарні, утримує та виховує позивач.

Зазначені обставини підтверджуються довідками з виконкому Дем"янецької сільської ради № 120 від 08.04.2010 року, № 122 від 14 квітня 2010 року, № 156 від 30 квітня 2010 року, довідкою з Переяслав-Хмельницької центральної районної лікарні від 28 квітня 2010 року за № 510.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з вимог ст. 192 СК України, згідно якої розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.

Відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Ст. 184 СК України носить диспозитивний характер і не визначає вичерпного переліку обставин для встановлення розміру аліментів в твердій грошовій сумі, за змістом цієї норми такими обставинами є нерегулярний дохід та будь-які інші обставини, що мають істотне значення,  зокрема дані про придбання та утримання боржником майна при відсутності офіційного доходу тощо.

Визначаючи розмір аліментів на неповнолітнього сина, суд першої інстанції взяв до уваги матеріальний стан як позивачки, так і відповідача, врахував ту обставину, що ОСОБА_2 є працездатним і обґрунтовано визначив розмір аліментів на неповнолітнього сина у твердій грошовій сумі, з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.

Підстав для скасування рішення суду, згідно з вимогами ст. 309 ЦПК України, апелент не навів, а колегія суддів, розглядаючи його апеляційну скаргу в межах доводів апеляційної скарги, їх не встановила.

Враховуючи викладені обставини, та керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів , -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.  

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 3 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Верховного Суду України.

Головуючий

     Судді