Справа № 2-1641/10

                       Р І Ш Е Н Н Я

                   І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И    

     19 серпня 2010 року.                                                                    

         Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Решетар В.І., при секретарі Марфіч В.В., з участю представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ганичівської сільської ради, Тячівської державної нотаріальної контори про визнання права приватної власності на спадкове майно – житловий будинок,

                                         В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернулася в суд з позовною заявою до відповідачів про визнання права приватної власності на спадкове майно – житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1.

         Свої вимоги мотивує тим, що в кінці 60-х років минулого століття подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 збудували власний будинок АДРЕСА_1 та разом проживали в цьому будинку все своє життя. Першим помер ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3. Позивач є їхньою донькою, постійно проживала з батьками, доглядала їх та вступила у фактичне володіння спадковим будинком. Оскільки на будинок відсутні правовстановлюючі документи, то просить в судовому порядку визнати за нею право власності на спадковий будинок.

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги позову підтримав та, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини справи, просить позов задовольнити.

          Представники відповідачів Ганичівської сільської ради та Тячівської держнотконтори в судове засідання не з”явилися, так як подали суду письмові заяви, в яких просять справу розглянути у відсутності їх представників, вимоги позову визнають та заперечень не мають.

         Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний та його слід задовольнити.

          Як встановлено в судовому засіданні, позивач являється єдиною спадкоємицею по закону і відноситься до кола спадкоємців першої черги після смерті батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вступила у фактичне володіння спадковим майном, тобто, постійно проживала з батьками в їх будинку.

         Про то, що позивач є донькою померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стверджується свідоцтвом про її народження та зміна дівочого прізвища позивача з «ОСОБА_5» на «ОСОБА_1» зазначена в свідоцтві про одруження з ОСОБА_6.

         Факт смерті батьків позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стверджено свідоцтвами про їх смерть.

 Про те, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить батькам позивача стверджено технічним паспортом на житловий будинок.

 Про прийняття позивачем спадщини - спадкового будинку АДРЕСА_1 після батьків., свідчить та обставина, що позивач у відповідності ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року, що узгоджується також з вимогами ст. 1268 ч.3 ЦК України в редакції 2004 року, прийняла спадщину і фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, що є доведеним в судовому засіданні.

    За таких обставин, суд вважає, що позов слід задовольнити.

    Керуючись ст.ст. 80, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 1220-1221, 1233-1235, 1261, 1272 ч.3, 1268-1270 ЦК України, ст. 549,550 ЦК України ( в редакції 1963 року),

                    Р І Ш И В:

      Позов ОСОБА_1 задовольнити.

     Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право приватної власності на спадкове майно – житловий будинок під АДРЕСА_1, Тячівського району, Закарпатської області.

 Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд на протязі 10 днів з дня його проголошення або з дня отримання копії рішення суду.

    Головуючий суддя:                             Решетар В.І.