Справа № 2-918/2010

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    15 липня 2010 року     Маловисківський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого – судді Березія Ю.А., при секретарі Красній Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мала Виска справу за позовом

ОСОБА_1 до Маловисківської міської ради Кіровоградської області

про визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ :

    17 червня 2010 року позивач звернулась до суду з позовом про визнання права власності на домоволодіння АДРЕСА_1, посилаючись на те, що з 1999 року з її батьками проживала пристаріла ОСОБА_2, яка по розписці отримала за продаж домоволодіння 5000 гривень.

    Після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 батьки позивача здійснювали користування та володіння спірним будинком, а з 24 квітня 2005 року в будинку зі своєю сім'єю почала проживати позивач, яка здійснила капітальний ремонт споруд, витративши значні кошти.

    В судовому засіданні позивач підтримала пред'явлений позов, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

    Третя особа ОСОБА_3 визнала пред'явлений позов, не оспорюючи право власності позивача на спірне домоволодіння.

    Дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

    Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

    Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

    Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

    Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

    Судом встановлено, що дійсно з 11 серпня 1982 року ОСОБА_2 зареєстрована власником домоволодіння АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва на право власності та реєстраційним написом органів технічної інвентаризації.

    20 січня 1999 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу спірного домоволодіння, умови якого виконано сторонами у повному обсязі, що підтверджується письмовою розпискою.

    З 24 квітня 2005 року в спірному домоволодінні почала проживати позивач, яка провела капітальний ремонт жилого будинку та надвірних споруд і продовжує добросовісно володіти майном на день розгляду справи.

    Відповідач визнав пред'явлений позов у повному обсязі, тому є законні підстави для задоволення пред'явленого позову.

    Керуючись ст.ст. 328, 392 ЦК України, ст.ст. 213-215 ЦПК України, -  

ВИРІШИВ :

    Позов задовольнити.

    Визнати право власності ОСОБА_1 на ціле домоволодіння ( жилий будинок з надвірними спорудами на земельній ділянці) під номером АДРЕСА_1.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.    

    Головуючий