Справа  2-579/10                                                           Р І Ш Е Н Н Я

      ІМЕНЕМ                                                                                             УКРАЇНИ    

11 серпня  2010 року                         ЧОРНОМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

                                                            АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

У складі головуючого судді                                          Дядіченко С.В.

                 при секретарі                                                 Олевському О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чорноморське  цивільну справу за позовом Сімферопольського природоохоронного прокурора в інтересах Республіканського комітету по земельних ресурсах, АР Крим до Чорноморської райдержадміністрації, ОСОБА_1 про визнання недійсною угоди про співпрацю № 78 від 14.12.2009 року,

                                            ВСТАНОВИВ:

           Сімферопольський природоохоронний прокурор звернувся до суду в інтересах Республіканського комітету по земельних ресурсах, АР Крим з позовом  до Чорноморської райдержадміністрації, ОСОБА_1 про визнання недійсною угоди про співпрацю № 78 від 14.12.2009 року, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно до вищезазначеної угоди, яка була укладена між ЧРДА та ОСОБА_1, останньому була передана земельна ділянка площею 20 га на землях  запасу Далеківської сільської ради Чорноморського району, АР Крим, у тому числі прибережна частина, для проведення робіт по благоустрою, розміщення та обслуговування малих архітектурних форм для оздоровлення відпочиваючих. Зазначена угода в п.2.1 передбачає форму співпраці шляхом надання земельної ділянки члену ОСГ «ЗеленТур» ОСОБА_1. Позивач вважає, що сторони при укладені угоди порушили процедуру надання земельної ділянки, встановлену ст.ст.116, 121,123 Земельного кодексу України, згідно до якої, надання земельних ділянок відбувається на підставі рішень органів місцевого самоврядування або виконавчої влади, які приймаються на підставі проектів землеустрою або технічної документації. Процедура надання земельних ділянок встановлена у ч.2-11 ст.123 ЗК України, яка безпосередньо включає необхідність подачі клопотання до місцевої ради або районної держадміністрації разом із документами, передбаченими ст.151 ЗК України, розробку проекту відведення земельної ділянки, узгодженого із контролюючими органами, отримання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи, отримання рішення про надання земельної ділянки. Крім того, п.4.3 вказаної угоди встановлено, що ОСОБА_1 має право на здійснення берегоукріпних робіт з облаштування підпорних стінок і спуску до моря, проведення робіт з ландшафтного дизайну, а також встановлення малих архітектурних форм, в тому числі встановлення кіосків, павільйонів, палаток, тощо. Вказане свідчить про фактичне використання земельної ділянки. Згідно з Порядком розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, затверджених Постановою КМУ № 982 від 26.08.2009 року встановлено, що документ, який дає право суб’єкту підприємницької діяльності на розміщення малої архітектурної форми, видається за умови виникнення права власності на земельну ділянку. Згідно до ст.125,126 ЗК України – документи, що посвідчують право на земельну ділянку є договори оренди,  суперфіцію, емфітевзису, державні акти на право власності, право постійного користування, договір на право земельного сервітуту. У зв’язку з тим, що зазначена угода суперечить ст.203 ЦК України, вона, на думку позивачка, підлягає визнанню недійсною в судовому порядку.

           У судовому засіданні  представник позивача позов підтримав у повному обсязі, надав вищевикладені пояснення.

Представник відповідача –  Чорноморської райдержадміністрації - у судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, не заперечував проти їх задоволення, надав пояснення, що угода підлягає визнанню недійсною в судовому порядку у зв’язку з вищевказаними обставинами, а також у зв’язку з тим, що в угоді відсутня вказівка на розмір оплати за  користування  земельною ділянкою, що суперечить ст.2 Закону України «Про плату за землю», згідно до якої користування землею в Україні є платним. Крім того, угода суперечить ст.90 Водного Кодексу України – згідно до якої, земельна ділянка розташована 100 метрової зоні Чорного моря та входить в зону санітарної охорони моря. Представником відповідача була надана до суду письмова заява про визнання позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення про те, що укладена угода не суперечить діючому законодавству. ЧРДА на підставі Закону України «Про благоустрій населених пунктів» вправі була укладати таку угоду про співпрацю. Він, як член особистого селянського господарства «ЗеленТур», відповідно до ст.7 Закону України «Про особисте селянське господарство» також мав право  укладати будь-які угоди, які не суперечать діючому законодавству. Угода була укладена з єдиною метою – здійснення благоустрою території. В українському законодавстві нема жодної норми, яка б забороняла укладення таких угод. Зазначена земельна ділянка, яка була передана відповідачеві, багато років перебувала в антисанітарному стані та нікому не передавалася. Відповідні органі не проводили жодних заходів із благоустрою. При укладенні угоди сторони діяли відповідно до Законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про благоустрій населених пунктів». Малі архітектурні форми – є елементами благоустрою.  Зазначена угода – не є угодою про надання земельних прав та не порушає нічиїх інтересів. Позивач не вправі був тлумачити зміст угоди на власний розсуд. Одностороння відмова від угоди не допускається, у зв’язку з чим, відповідач просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

 Суд, заслухав представників сторін, відповідача, вивчивши матеріали справи,  вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 14.12.2009 року між відповідачами була укладена угода № 78  про співпрацю, згідно до якої  ОСОБА_1, як члену ОСГ «ЗеленТур», була передана земельна ділянка площею 20 га на землях  запасу Далеківської сільської ради Чорноморського району, АР Крим, у тому числі прибережна частина, для проведення робіт по благоустрою, розміщення та обслуговування малих архітектурних форм для оздоровлення відпочиваючих (а.с.4-5). Виходячи із змісту вищезазначеної угоди, укладена вона була в порушення процедури надання земельних ділянок, яка передбачена ст.ст.116,121,123 ЗК України. Суд також погоджується з доводами представника відповідача про те, що при укладенні угоди, крім порушення процедури надання земельної ділянки, були порушені норми  ст.2 Закону України «Про плату за землю», згідно до якої, користування землею в Україні є платним, а також про те, що угода суперечить ст.90 Водного Кодексу України – згідно до якої, земельна ділянка розташована 100 метрової зоні Чорного моря та входить в зону санітарної охорони моря. Доводи відповідача про те, що угода не суперечить діючому законодавству та не є угодою про надання земельних прав, суд вважає неспроможними, оскільки вони спростовуються змістом угоди про співпрацю. Оскільки угода суперечить нормам ст.203 ЦК України, вона підлягає визнанню недійсною в судовому порядку.

Керуючись ст. ст. 203,215 ЦК України, ст.10,11,60, 209,212-215 ЦПК України, суд

                                                                      ВИРИШІВ:

Позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсною угоду про співпрацю № 78 від 14.12.2009 року, яка була укладена між Чорноморською райдержадміністрацією та членом особистого селянського господарства «ЗеленТур» ОСОБА_1.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення  може  бути  оскаржено  в  апеляційному  порядку   до  апеляційного  суду   АРК    через  Чорноморський районний  суд  АРК    шляхом  подачі  в  10-ти  денний  строк  з  дня   проголошення  рішення апеляційної скарги в порядку, передбаченому  ст.ст.294-296  ЦПК  України.

              Суддя                                                                            Дядіченко С.В.