Справа № 2а-406/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 серпня 2010 року. м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Решетар В.І., при секретарі Марфіч В.В., за участі позивача ОСОБА_1, його представника – адвоката ОСОБА_2, представників відповідача Тернівської с/Ради – сільського голови Кустрьо М.М., в.о. голови Палагусинець М.М., третіх осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернівської сільської ради де треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 про визнання незаконними дій Тернівської с/ради щодо відмови у виділенні земельної ділянки, зобовязання Тернівську сільську раду відвести земельну ділянку, визначити місце розташування земельної ділянки та зобовязання Тернівську с/раду видати державний акт на земельну ділянку,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до відповідача про визнання незаконними дій Тернівської с/ради щодо відмови у виділенні земельної ділянки, зобовязання Тернівську сільську раду відвести земельну ділянку, визначити місце розташування земельної ділянки та зобовязання Тернівську с/раду видати державний акт на земельну ділянку.
В позовній заяві зазначив, що він проживає в м. Мукачево, являється інвалідом 2 групи, ліквідатор аварії на ЧАЕС 1 категорії. Йому було запропоновано написати заяву на ім»я Президента України для отримання земельної ділянки по місцю де народився та виріс в с. Терново. Повернувшись заява в с. Терново до голови сільської Ради тоді був ОСОБА_6 та секретар ОСОБА_7. Отримавши заяву про виділення земельної ділянки ОСОБА_6 смакував, куди можна її подіти так як ОСОБА_1 як військо службовцю то навряд чи знадобиться земельна ділянка. З цього приводу було порушено кримінальну справу від 26 вересня 2005 року. В нього є докази про існування його заяви по подарунковій земельній ділянці розмірами 0.60 га його дітям чорнобильцям. Що підписана Президентом України та затверджена ВР України, де ОСОБА_6 зайнявся фальсифікацією і підробкою документів разом з секретарем ОСОБА_7 та землевпорядником ОСОБА_8 Та відповідно до рішення сільської Ради від 7 квітня 1995 року сесія з 0,60 га землі виділила тільки 0,15 га і це рішення за № 47 від 19 квітня 1995 року було відправлено ніби то в секретаріат Верховної Ради, а земельну ділянку було продано ОСОБА_9 де тепер побудовано житловий будинок. Просить позов задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримує вимоги позову посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві просить позов задовольнити.
Представники відповідача Тернівської с/ради Кустрьо М.М. та Палагусинець М.М. в судовому засіданні позов не визнали і пояснили, що позивачу на його прохання було виділено земельну ділянку розмірами 0,30 га по вул.. Соколівська в с. Терново для ведення особистого селянського господарства та 0,10 га для будівництва будинку в уроч. «Дуброва» з огляду на те, що він має заслуги перед державою, приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не дивлячись на те, що він не являється мешканцем с. Терново, а постійно проживає в м. Мукачево. З цих мотивів депутати на сесії прийняли вказане рішення про виділення земельних ділянок. Однак позивача не влаштовує місце \розташування ділянок та він постійно звертається з скаргами в різні державні установи. Просить в позові відмовити.
Третя особа ОСОБА_6 вимоги позову не визнає та пояснив, що Президент України та Верховна рада України не вирішують питання по виділенню земельних ділянок на території Тернівської сільської ради. З приводу бажаного місця розташування земельної ділянки яку б бажав отримати ОСОБА_1 то на час звернення з заявами ОСОБА_1 про виділення земельної ділянки в 2001 – 2002 роках в с. Тереново працювала та працює агрофірма «Карпати» і на цих ділянках був плодоносний сад і виділити земельну ділянку було неможливо. Всі землі і тепер залишились за агрофірмою «Карпати». Просить в позові відмовити.
Третя особа ОСОБА_7 позовні вимоги не визнає та пояснила, що зміст позовної заяви ОСОБА_1 є наклепом, не відповідає дійсності. Всі питання по виділенню земельної ділянки вирішуються депутатами на сесії сільської ради.
Третя особа ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги не визнає та пояснив, що він працює землевпорядником сільської ради і земельна ділянка на яку претендує ОСОБА_1 в уроч. Поляково знаходиться за межами населеного пункту с. Терново, нею розпоряджається Тячівська райдержадміністрація та сільська рада не вправі її виділяти. З приводу заяв ОСОБА_1 про виділення йому та його синам земельних ділянок то на сесії вказане питання розглядалось та депутати сільської ради не погоджувались голосувати за виділення земельної ділянки ОСОБА_1 так як той проживає в м. Мукачево, однак по проханню сільського голови вказане питання було переголосовано та з урахуванням, що позивач є ліквідатором аварії на ЧАЕс все таки йому було виділено земельну ділянку. З приводу прохання про виділення землі в уроч. Поляково то вказані землі не підлягають виділенню та розпаюванню так як перебувають за межами населеного пункту с. Терново. Просить в позові відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши всі обставини справи суд вважаає, що в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити з слідуючих підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач являється інвалідом 2 групи як ліквідатор аварії на ЧАЕС, є уродженцем с. Терново, Тячівського району Закарпатської області, а постійно проживає і мешкає в м. Мукачево.
Згідно до ст. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.
А згідно до ст. 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представником відповідача до суду подано доказ - рішення Тернівської с/ради № 18 від 13 жовтня 2003 року про розгляд заяви позивача, якою було відмовлено у виділення земельної ділянки його синам під будівництво в урочищі «Поляково» по вул.. Л. Українки між сусідами ОСОБА_9 та ОСОБА_3 з тих підстав, що вказана земельна ділянка підлягала розпаюванню. Вказаним рішенням було рекомендовано синам заявника звернутись та подати власноручно написані заяви про виділення земельної ділянки і додати необхідний пакет документів.
Відповідно до рішення Тернівської сільської Ради № 130 від 12 січня 2007 року Тернівська сільська Рада відмовила ОСОБА_1 в у виділенні земельної ділянки розмірами 0,30 га в уроч. Поляково по вул.. Л. Українки з підстави, що вказані землі не підлягають розпаюванню.
В той же час відповідно до рішення відповідача № 445 від 22 квітня 2009 року позивачу надано дозвіл на будівництво житлового будинку на земельній ділянці площею 0.10 га в уроч. Дуброва» та рішенням № 298 від 16 квітня 2008 року позивачу надано земельну ділянку площею 0.30 га в уроч. Соколівець для ведення особистого селянського господарства.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання дій відповідача у відмові у виділенні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та зобов’язання відповідача виділити земельну ділянку площею 0,60 га для будівництва та ведення особистого селянського господарства, визначення місця розташування земельної ділянки в уроч. Дуброва поблизу АЗС та зобов’язання відповідача видати державний акт на землю на площу 0.60 га для побудови двох будинків синам Чорнобильцям в уроч. Дуброва є безпідставною.
Відповідач Тернівська сільська Рада діяла в межах своїх повноважень, питання по виділенню земельної ділянки, а саме прийняття рішень № 445 від 22 квітня 2009 року та № 298 від 16 квітня 2008 року вирішувалось на сесії сільської Ради – колегіальним органом.
Відмова відповідача у виділенні земельних ділянок під забудову синам позивача відповідно до рішень сільської ради № 18 від 13 жовтня 2003 року на думку суду було на законних правових підставах так як заяву про виділення земельної ділянки під забудову сина звертався батько позивача в справі стосовно повнолітніх дієздатних дітей та від самих дітей позивача заяв про виділення земельних ділянок до сільської ради не подавалось.
Також рішення № 130 від 12 січня 2007 року про розгляд заяви ОСОБА_1 яким було відмовлено у виділенні земельної ділянки розміром 0,30 га в уроч. Поляково по вул..Л. Українки було прийнято відповідачем у межах повноважень т а на законній правовій підставі так як встановлено. що землі не підлягають розпаюванню.
Керуючись Згідно з ст.55 Конституції України, ст.42, 74 Закону України „Про місцеве самоврядування”, ст.ст. 17, 56 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 6, 18, 104 -107, 257,258 КАС України,-
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Тернівської сільської Ради про визнання незаконними дій Тернівської с/ради щодо відмови у виділенні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, зобовязанні Тернівську сільську раду відвести земельну ділянку площею 0,60 га для будівництва житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, у визначенні місця розташування земельної ділянки поблизу АЗС с. Терново та зобовязанні Тернівської с/раду видати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,60 га для будівництва житлового будинку двом синам Чорнобильцям та ведення особистого селянського господарства.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тячівський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення постанови або з дня отримання копії постанови.
Головуючий: Решетар В.І.