справа № 2-5065/10          

             РІШЕННЯ

                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 cерпня 2010 року     м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді             Ковтуненка В.В.,

при секретарі             Педич Ю.С.,

з участю представника відповідача             Крам А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області про визнання незаконним рішення та призначення пенсії  за вислугу років,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, в обгрунтування заявленого позову посилається на те,  що 01.04.2010 року в Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку ним було подано заяву про призначення пенсії за вислугу років з наданням необхідних документів, що підтверджують право на призначення пенсії за вислугу років. Рішенням № 179 комісії для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення від 06.04.2010 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Луцьку йому відмовлено у призначенні пенсії, так як він не підтвердив необхідного 20-ти річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років. Вважає, що зазначене рішення являється незаконним і йому безпідставно відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки стаж для призначення пенсії за вислугу років у нього становить  20 років 1 місяць 14 днів. Згідно повідомлення заступника начальника Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку від 07.04.2010 року за вих. № 2286/02-19 на підставі поданих документів до стажу роботи, що дає йому право на пенсію і становить тільки 18 років 11 місяців 08 днів йому включено: з 11.11.1984 року по 03.12.1986 року - 2 роки 00 місяців 23 дні - служба в армії, в тому числі участь у бойових діях, з 01.09.1989 року по 30.06.1994 року - половина строку навчання в Українській юридичній академії (м. Харків) - 02 роки 05 місяців, з  24.10.1995 року по 04.08.1996 року та з 13.01.1997 року по   01.04.2010 року   - робота на прокурорських посадах у прокуратурі Волинської області - 14 років 00 місяців 01 день, з 05.08 . 1996 року по 12.01.1997 року - робота на посаді слідчого у прокуратурі   Волинської області - 00 років 05 місяців 8 днів. Даним рішенням порушено передбачені Конституцією та чинним   законодавством права, що виразилось у не зарахуванні для пенсії за вислугу років стажу: один місяць проходження служби за  три на території Демократичної Республіки Афганістан. Постановою Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP" № 1545-ХП від 12.09.1991   року  передбачено,  якщо до  прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки  застосовуються акти законодавства Союзу PCP з питань, які не врегульовані законодавством України, якщо   вони не суперечать Конституції України". Так, у відповідності до «Постановления ЦК КПСС и Совета Министров от   17 января 1983 года № 59-27 «О льготах военнослужащим, рабочим и служащим, находившимся в составе ограниченного контингента советских войск на территории Демократической Республики Афганистан, и их семьям», ч. 1 п. а - предоставить военнослужащим Советской Армии и Военно-Морского Флота, государственной безопасности СССР и Министерства внутренних дел СССР, проходящим службу в составе ограниченного контингента советских временно находящихся в Демократической Республике Афганистан, и их следующие   льготы: засчитывать в выслугу лет для назначения пенсии  - один месяц службы за три месяца службы на территории Демократической Республики Афганистан  военнослужащим, прослужившим установленный срок службы в этой стране...».

Однак, при підрахунку стажу роботи, комісією для розгляду спірних питань, пов»язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до законодавства України про пенсійне забезпечення від 06.04.2010 року Управління   Пенсійного фонду України в м. Луцьку, період проходження служби на території ДРА з 10.05.1986 року по 03.12.1986 року зараховано як один місяць до одного, а не один до трьох, як це передбачено "Постановлением КПСС и Совета министров СССР от 17 января 1983 года № 59-27 «О льготах военнослужащим, рабочим и служащим, находившимся в составе органиченного контингента советских войск на территории Демократической Республики Афганистан, и их семьям». Вважає, що вищевказаним рішенням комісії порушуються  його  права і безпідставно відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років. Просить суд визнати незаконним рішення № 179 комісії для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення від 06.04.2010 року Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку про відмову у призначенні йому пенсії так, як не підтвердив необхідного 20-ти річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку   призначити  пенсію  за  вислугу  років  з  розрахунку  20  років   1   місяць   14 днів та проводити її виплату з моменту звернення, тобто з 01.04.2010 року, зарахувавши до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років один місяць за три місяці строк проходження військової служби на території Демократичної Республіки Афганістан за період  з 10.05.1986 року по  03.12.1986 року.

В судове засідання позивач не з»явився про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, заявлений позов підтримує та просить його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлений позов не визнав та пояснив, що позивачу правомірно відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років, оскільки позивачем не підтверджено наявність у нього 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, в тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років, незалежно від віку. До 20-ти річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується стаж роботи на прокурорських посадах перечислених у ст. 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

Судом встановлено, що 01 квітня 2010 року ОСОБА_2 звернувся в Управління Пенсійного Фонду України в м. Луцьку Волинської області із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

  06.04.2010 року рішенням комісії № 179 для розгляду питань, пов»язаних з призначенням (перерахунком)  та виплатою пенсії відповідно до чинного законодавства України Управлінням Пенсійного фонду України в м. Луцьку  Волинської області було відмовлено  ОСОБА_2 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», оскільки відсутній необхідний стаж для призначення даного виду пенсії (а.с. 6).

Відповідно до  ч. 1 ст. 2 Закону  України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 p. № 2232-ХІІ,  час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до вимог ст. 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 pоку № 1788-ХІІ  військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення періоду цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Відповідно до  ст. 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 p. № 2262-ХІІ  порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII учасниками бойових дій - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці МВС колишнього СРСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього СРСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Перелік таких держав, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.

    Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"  від 8 лютого 1994 року № 63 затверджено  перелік  держав,  яким  надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії,  Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу   і   військовослужбовців  Міністерства  внутрішніх  справ, військовослужбовців   Збройних   Сил,   Служби   безпеки,   Служби зовнішньої  розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького  складу  органів  внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, і періодів бойових дій на їх території, що додається. проходили в період із квітня 1978 року по грудень 1989 року.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги "особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393  для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до вислуги років зараховується, зокрема, дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. У п. 3 цієї постанови передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним у її п. 1, зараховується на пільгових умовах — один місяць служби за три місяці — участь у бойових діях у воєнний час.

Судом встановлено, що в період часу з 11.11.1984 року по 03.12.1986 року ОСОБА_2  проходив строкову військову службу у лавах Радянської Армії. Під час проходження строкової військової служби, в період з 10.05.1986 року по 03.12.1986 року проходив строкову службу в складі обмеженого контингенту Радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан. Відповідно до чинного законодавства, даний період проходження строкової військової служби ОСОБА_2 підлягає зарахуванню на пільгових умовах один місяць служби за три місяці та зараховується до вислуги років для призначення пенсій, що  становить – 1  рік 8 місяців 14 днів.  Загальний строк строкової військової служби ОСОБА_2 з урахування зарахування служби на пільгових умовах становить 3 роки 9 місяці 8 днів. Таким чином, стаж роботи ОСОБА_2, що дає право на пенсію за вислугу років - складає 20 років 07 місяці 22 днів, що вказує на не правомірність прийнятого рішення про відмову в призначенні пенсії за вислугу років.

      Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що стаж роботи позивача, що дає йому право на пенсію на час звернення із заявою про призначення пенсії за вислугу років складає 20 років 02 місяці 15 днів, таким чином при зверненні до відповідача позивач мав необхідний 20-річний стаж роботи для призначення йому пенсії за вислугу років, однак відповідачем у призначенні позивачу пенсії за вислугу років було незаконно відмовлено, а тому за таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позову в повному об’ємі.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно  до ч. 18 ст. 4  Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року N 7-93, від сплати державного мита звільняються громадяни,  віднесені до  категорій  1  і 2 постраждалих внаслідок  Чорнобильської  катастрофи;  громадяни, віднесені  до  категорії 3 постраждалих  внаслідок Чорнобильської катастрофи, - які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного  (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення,  за умови,  що вони за станом на 1 січня 1993  року   прожили   або відпрацювали у зоні  безумовного (обов'язкового)  відселення  не  менше  двох  років,  а   у   зоні гарантованого  добровільного  відселення  -  не менше трьох років; громадяни, віднесені  до  категорії  4  потерпілих  внаслідок Чорнобильської катастрофи,  які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного
контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;    інваліди  Великої  Вітчизняної  війни   та    сім'ї    воїнів  (партизанів), які загинули чи пропали безвісти,  і  прирівняні  до них у встановленому порядку особи;

Судом встановлено, що позивач, як ветеран війни - учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору, відповідно Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року N 7-93, а тому за таких обставин суд приходить до висновку, що  судовий  збір в сумі 8,50 грн. (у справах за позовною заявою немайнового характеру) підлягає стягненню з Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області на користь держави

 Відповідно  до ч. 1 ст. 88 ЦПК України  стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої  сторони  понесені  нею і документально підтверджені судові  витрати.  Якщо   позов   задоволено   частково,   судові   витрати присуджуються   позивачеві  пропорційно  до  розміру  задоволених позовних вимог,  а відповідачеві -  пропорційно  до  тієї  частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судом встановлено, що  позивачем при зверненні до суду з позовною заявою було сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 37,00 грн., які  підлягають стягненню з Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області на користь ОСОБА_2

Керуючись Законом України «Про прокуратуру», Законом України  «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги "особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», ст.ст. 10, 57, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області про визнання незаконним рішення та призначення пенсії  за вислугу років – задовольнити.

 Визнати рішення № 179 комісії для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення від 06.04.2010 року Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії за вислугу років - незаконним.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку   вчинити дії  щодо призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», з дати звернення із заявою, з 01.04.2010 року, зарахувавши період проходження військової строкової служби на території Демократичної Республіки Афганістан в період з 10.05.1986 року по 03.12.1986 року, з розрахунку один місяць служби за три місяці.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області на користь держави судовий збір в сумі 8,50 гривень.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області на користь ОСОБА_2, понесених та документально підтверджених судових витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 37,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                         В.В. Ковтуненко