Справа № 2 – 1066

2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

02 серпня 2010р. Лутугинський районний суд Луганської області в складі:

головуючого – судді Гайдук В.Г.

при секретарі – Іваняк Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в м.Лутугине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватизаційного органу в особі ВП «Шахта «Лутугинська», треті особи – Лутугинське бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право власності на житло частково недійсним та визнання права власності на 1/3 частину квартири, -  

В с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на наступне. 02 червня 1994р. відбулась приватизація квартири АДРЕСА_1. На час приватизації  в  квартирі були зареєстровані та проживали він та його батьки: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Заява на приватизацію  квартири до органу з приватизації надавалася від усіх трьох  мешканців квартири, проте в свідоцтві про право власності на житло від 02.06.1994р.  помилково власником квартири  вказали лише батька – ОСОБА_4  Посилаючись на вказані обставини, позивач просить визнати свідоцтво про право власності на житло, яке видане відділом з приватизації шахти «Лутугинська» від 02.06.1994р. на квартиру АДРЕСА_1 частково недійсним, та визнати за ним право власності на 1/3 частину квартири за зазначеною адресою.  

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 підтримав позов, пояснив, що мати позивача  ОСОБА_3 померла в 2002р., батько  помер  ІНФОРМАЦІЯ_2, після смерті батьків позивач проживав у спірній квартирі. Про те, що порушені його права власника квартири, що приватизація квартири оформлена лише на батька, він дізнався у 2008р., коли оформлював спадкову квартиру на себе.

Відповідач – ДП «Луганськвугілля» в особі ВП «Шахта «Лутугинська»  надав заяву про слухання справи за відсутності свого представника, з позовом згодний, дійсно відділом з приватизації шахти «Лутугинська»  свідоцтво про право власності на житло видане помилково лише на одну особу - батька позивача, хоча документи на приватизацію оформлювались від трьох осіб, у тому числі і від імені позивача.  Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Представник третьої особи – Лутугинського бюро технічної інвентаризації  ОСОБА_6 вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню. Пояснила, що дійсно приватизаційні документи на спірну квартиру оформлені на одного ОСОБА_4, хоча в переданих відділом приватизації шахти «Лутугинська»  Лутугинському  бюро технічної інвентаризації  всі документи на приватизацію оформлені від трьох осіб:  ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1

Третя особа  ОСОБА_2 вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню. Позивач пропустив  трирічний строк на звернення до суду, він знав, що приватизаційні документи оформлені на одного батька, але своєчасно не звернувся до суду. В квітні 2008р. він отримав свідоцтво про право власності на квартиру після смерті батька. Квартира брату не потрібна, після оформлення спадщини на своє ім’я, він має намір подарувати квартиру іншій особі. Вона вважає, що як спадкоємиця  першої черги після смерті батька має право на частку спірної квартири.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи – Лутугинського бюро технічної інвентаризації, третю особу ОСОБА_2, суд вважає , що позов підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Судом встановлено,  що  02.06.1994р. відбулась приватизація квартири АДРЕСА_1, на час приватизації в квартирі були зареєстровані і проживали позивач та його батьки: мати  ОСОБА_3, батько – ОСОБА_7, що підтверджується довідками про склад  сім’ї ОСОБА_7. ( а.с.5-6). Батьки позивача померли: мати ОСОБА_3 -ІНФОРМАЦІЯ_1, батько ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копіями свідоцтв про смерть. (а.с.11,12).

В судовому засіданні встановлено, що  02.06.1994р. ОСОБА_8 приватизував  на своє ім’я  в приватизаційному органі шахти “Лутугинська” квартиру АДРЕСА_1.  Орган приватизації не вказав як членів сім’ї його дружину та сина, тоді як на цей період вони були зареєстровані в квартирі, постійно проживали з ним в квартирі. 02.06.1994р.  відділом приватизації шахти “Лутугинська” ОСОБА_4 видано свідоцтво про право власності на  квартиру за зазначеною адресою. ( а.с.9).

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про власність”, який діяв на момент  приватизації квартири, наймач жилого приміщення в будинку державного чи громадського фонду та члени його сім’ї  мають право придбати у власність відповідну квартиру або будинок шляхом їх викупу бо на інших підставах, передбачених законодавством України.

Згідно ч.2 ст. 8 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою  всіх повнолітніх членів сім’ї , які постійно мешкають  в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло.

Оскільки позивач на момент приватизації спірної квартири постійно проживав та був зареєстрований в ній, був членом сім’ї ОСОБА_4,  разом з ОСОБА_4, ОСОБА_3 писав заяву  на приватизацію житла, що підтверджується приватизаційними документами, і проти чого не заперечують відповідач та третя особа – Лутугинське бюро технічної інвентаризації, він має право на отримання  її у часткову власність.

Не заслуговують на увагу твердження третьої особи ОСОБА_2 про те, що позивач пропустив  трирічний строк  зверненні до суду з даним позовом.

Судом встановлено, що  позивач про те, що приватизація спірної квартири оформлена   на одного батька, тобто було порушено його право власника житла, дізнався лише тоді, коли почав оформлювати право власності на спадщину після смерті батька,  право власності на квартиру ОСОБА_7 оформив у квітні 2008р., тобто трирічний строк  для звернення до суду з даним позовом позивачем не пропущений.

Посилання третьої особи ОСОБА_2 як на підставу для незадоволення позовних вимог позивача  на те, що  позивачу дана квартира не потрібна, не мають правового значення для  справи.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким  чином, слід визнати свідоцтво про право власності на житло, видане відділом з приватизації шахти “Лутугинська” від 02 червня 1994р. на квартиру АДРЕСА_1 частково недійсним та визнати за позивачем право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1.

Позивач не наполягає на поверненні йому судових витрат.

    На підставі  викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60, 209,212-215 ЦПК України, ст.328 ЦК України,  Законом України “Про приватизацію державного житлового фонду”, суд –

В и р і ш и в:

Позов  ОСОБА_1 до приватизаційного органу в особі ВП “Шахта “Лутугинська” задовольнити.

    Визнати  свідоцтво про право власності на житло, видане відділом з приватизації шахти “Лутугинська” від 02 червня 1994р. на квартиру АДРЕСА_1 частково недійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через  Лутугинський районний суд шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: