Справа № 2- а-1692/2010р.
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
18 серпня 2010 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Савицький С.А.
при секретарі судового засідання Штенгель О.О.
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС Калузького взводу УДАІ ГУМВС України у Івано-Франківській області Седан Віталія Михайловича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 15.06.2010 року у поштовій скриньці за місцем його прописки, було знайдено постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.06.2010 року, в якій зазначалося, що головний державний виконавець Фалікеєвич А.І. на виконання постанови АТ № 091444 від 22.02.2010 року винесеної інспектором ДПС Калузького взводу УДАІ ГУМВС України у Івано-Франківській області Седан В. М. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. відкрив виконавче провадження по справі.
У відділі ДВС Хустського районного управління юстиції, він ознайомився з постановою серії АТ № 091444 від 22.02.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 260 грн.
В описовій частині даної постанови зазначено, що: «22.02.2010 року в смт. Брошнів, Рожнятівського району, Івано-Франківської області, перевищив встановлену швидкість в населеному пункті на 30 км/год, рухався зі швидкістю 70 км/год.»
Постанову вважає незаконною, оскільки Швидкість вимірювалася приладом «Беркут». Даний прилад не є автоматичним засобом фото чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер. Оскільки показання приладу «Беркут» не містить функції фіксації будь-яким із зазначених в ст.251 КУпАП способів, факту перевищення швидкості руху, тому зафіксована приладом та зазначена в протоколі швидкість руху не може бути достовірною та належним доказом, на якому ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того правопорушення зафіксовано у відповідності до ст. 14-1 КУпАП, однак прилад «Беркут» не працює в автоматичному режимі.
В постанові не вказано хто проводив фіксацію.
Строк оскарження постанови він пропустив з поважних причин, так як про її винесення він дізнався лише 15 червня повідомленням, яке отримав із відділу ДВС Хустського районного управління юстиції.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 який діє згідно довіреності позов підтримав, посилаючись на наведені в заяві обставини.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак причини його неявки в судове засідання суду не відомі. Виходячи з наявних доказів у справі суд вважає за можливе на підставі ст. 128 ч. 4 КАС України вирішувати справу без участі відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає, виходячи з наступних підстав:
В судовому засіданні встановлено, що постановою АТ № 091444 по справі про адміністративне правопорушення, яку виніс відповідач 22 лютого 2010 року на позивача накладено адміністративне стягнення за перевищення швидкості в населеному пункті відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивач в позові зазначив, що він отримав постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження по сплаті штрафу за порушення ПДР України 18.03.2010 року, і того ж дня він дізнався про постанову ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області Мельничук Василя Федоровича серії ВК 035799 від 18.11.2009 року. Однак в постанові серії ВК 035799 від 18.11.2009 року міститься відмітка про отримання позивачем ОСОБА_5, про що він не заперечив в судовому засіданні. Таким чином, суд констатує, що позивачу стало відомо про накладення на нього відповідачем адміністративного стягнення 18 листопада 2009 року.
З позовною заявою про оскарження постанови відповідача позивач звернувся до суду 25 червня 2010 року про що свідчить відмітка канцелярії суду, тобто позивач звернувся до суду з позовом після спливу встановленого законом десятиденного строку оскарження постанови, в даному випадку з моменту коли позивачу стало відомо про порушення його права. Позивач стверджує, що про постанову про адміністративне правопорушення, яка була винесена відносно нього йому нічого не було відомо. Проте такі твердження позивача є голослівними, так як в самій постанові у графі «дата отримання постанови та підпис правопорушника» зазначено, що останній від підпису відмовився. До того ж повідомлення відділу ДВС Хустського районного управління юстиції позивач отримав не 15 червня 2010 року, як зазначив у позовній заяві, 08 червня 2010 року, що підтверджується поштовою відміткою на конверті.
Виходячи з наведеного, суд не бере до уваги твердження позивача про те, що йому стало відомо про постанову відповідача через відділі ДВС 15 червня 2010 року.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
За наявних обставин суд не знаходить підстав для поновлення позивачу строку для звернення до суду з позовом, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 86,100, 128, 158 – 163 КАС України, ст. 288 КУпАП, суд –
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до суду та скасування постанови інспектора ДПС Калузького взводу УДАІ ГУМВС України у Івано-Франківській області Седан Віталія Михайловича серії АТ 091444 від 22.02.2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ст. 122 ч. 1 КУпАП – відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий : підпис Савицький С.А.
З оригіналом вірно:
Суддя Хустського
районного суду: Савицький С.А.