справа  № 2-3880/10

                                                                           Р І Ш Е Н Н Я        

                  І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          31 травня 2010  року                                                                                м. Луцьк      

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді                           Ковтуненка В.В.,

при секретарі                                    Педич Ю.С.,

з участю представника позивача    Якоцюка А.А.,

        відповідача          ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

                                                                          В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції звернувся до суду з вказаним позовом, в обгрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 10.04.2008 року між банком та відповідачем було укладено кредитний договір № 014/1137/73/42089, відповідно до якого ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" надав відповідачу кредит в розмірі 88 020,00    гривень   строком на 84 місяці з 10.04.2008 року по 10.04.2015 року. Згідно платіжного доручення № 1 від 10.04.2008 року банком було перераховано кошти в сумі 88 020,00   гривень , згідно кредитного договору № 014/1137/73/42089 від 10 квітня 2008 року. На даний час зі сторони позичальника порушено строки погашення кредиту (п. 5.1 Договору), що є невиконанням умов договору   зі сторони позичальника. При таких обставинах, згідно п.7.3 договору установа банку має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та неустойки. Відповідно до п. 5.1 Договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником щомісячно в розмірі згідно з графіком погашення кредиту та інших платежів згідно п 14.3 Договору за порушення строків повернення кредитної заборгованості, процентів за користування кредитом позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Так, станом на 03 березня 2010 року за відповідачем рахується заборгованість за кредитом - 80319,35 грн., (з них 26,93 грн.   - заборгованість за простроченим кредитом), заборгованість за відсотками - 4173,89 грн.,   пеня (згідно п. 14.3 Договору) - 2886,64 грн.,   а всього заборгованість відповідача складає 88 110,26 грн.   Банком було вжито заходи по досудовому врегулюванню спору. Відповідачу направлялась претензія № 6097 від 23.12.2009р. з пропозицією повернути заборгованість за кредитним договором, яку він залишив без розгляду та задоволення. Просить суд стягнути з відповідача на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції 88 110 , 26   грн.   заборгованості, що виникла по кредитному договору № 014/1137/73/42089 від 10 квітня 2008 року, та  судові витрати по справі.

В попередньому судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав наведених в заяві.

Відповідач в попередньому судовому засіданні заявлений позов визнав в повному об’ємі, проти задоволення позову не заперечував. Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець)  зобов’язується  надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити  проценти.

Судом встановлено, що 10.04.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/1137/73/42089 (а.с. 6-9), згідно даного договору банк надав відповідачу кредит в розмірі 88 020,00    гривень   строком на 84 місяці з 10.04.2008 року по 10.04.2015 року. Відповідач належним чином зобов»язання по кредитному договорі не виконує і станом на 31.05.2010 року у  відповідача мається заборгованість по кредитному договорі в сумі 88 110,26 грн., які підлягають стягненню з  ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції.

         Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Також встановлено, що банком були вжиті заходи по досудовому врегулюванню спору, відповідачу направлялася претензія № 6097 від 23.12.2009 року щодо погашення заборгованості по кредитному договорі (а.с. 13).

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві — пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції при зверненні до суду було сплачено судові витрати, які складають сплату судового збору в сумі 881,10 гривень (а.с. 1) та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 гривень (а.с. 2).

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, і станом на 31.05.2010 року у неї мається заборгованість перед банком в сумі – 88 110,26 грн., а також враховуючи, що при зверненні до суду позивачем було сплачено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 881,10 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 гривень, за таких обставин позов підлягає задоволенню, а заборгованість та понесені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції.

Керуючись ст. 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 88, 212 – 215 ЦПК України, суд,-    

В И Р І Ш И В :

              Позовну заяву ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити  повністю.

Стягнути з  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції – 88 110,26 грн. заборгованості за кредитним договором, р/р 2909811 у ВОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 303569, код ЄДРПОУ 20128765.

Стягнути з  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції понесених і документально підтверджені судових витрат по сплаті судового збору в сумі 881,10 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 гривень, р/р 2909811 у ВОД «Райффайзен Банк АВАЛЬ», МФО 303569, код ЄДРПОУ 20128765.

Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області  через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Апеляційного суду Волинської області або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

  Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.      

                 Суддя                                                            В.В. Ковтуненко