Справа № 2-2214/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

Мотивоване

         13 серпня 2010 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого судді Мілєйко Є.Д., при секретарі Кобзар Т.А., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Кузнєцова М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «шахта ім. Гагаріна» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

В С Т А Н О В И В:

         Звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_1 просить стягнути з Державного підприємства «шахта ім. Гагаріна» на його користь заборгованість з заробітної плати у розмірі 3747,83грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку в розмірі 7476,61грн., посилаючись на те, що він 27 квітня 2009 року був прийнятий на роботу гірничим майстром у ДП шахта «ім. Гагаріна», 16 червня 2009 року був переведений забійником на відбійний молоток з повним робочим днем цієї шахти, 22 квітня 2010 року він звільнився з роботи по хворобі згідно п.2 ст.40 КЗпП України. На день звільнення з роботи відповідачем було нарахована йому заробітна плата за квітень 2010 року в сумі 3747,83грн., але виплатити її внаслідок відсутності грошових коштів відповідач відмовився. Оскільки відповідач повинен був здійснити з ним повний розрахунок у день звільнення, але не зробив цього до теперішнього часу, відповідач повинен виплатити йому середній заробіток за весь час затримки у розмірі 7476,61грн.

             Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з тих же підстав, просив позов задовольнити.

              Представник відповідача ДП «шахта ім. Гагаріна» за довіреністю Кузнєцов М.М. у судовому засіданні позов визнав у повному обсязі.

         Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

         Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах з ДП «шахта ім. Гагаріна», де з 27 квітня 2009 року працював підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею, а з 16 червня 2009 року переведений забійником на відбійному молотку з повним робочим днем під землею. Наказом №32к від 22 квітня 2010 року був звільнений на підставі п.2 ст.40 КЗпП України у зв’язку зі станом здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи .

         На день звільнення ОСОБА_1 належала до сплати від ДП «шахта ім. Гагаріна» заборгованість по заробітній платі в розмірі 3747,83грн. (довідка відповідача №1-9/1852 від15.07.2010 року).

     Станом на 15 липня 2010 року розмір заборгованості з заробітної плати складає 3747,83грн.

       Відповідно до ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України від 24.03.1995 року „Про оплату праці” – заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

       Відповідно до ст.116 КЗпП України – при звільнення працівника виплати всіх сум, що належать від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.

       За таких обставин суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму, що належала ОСОБА_1 при звільненні у розмірі 3747,83грн.

      Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України – в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

       Пленум Верховного Суду України в п.25 Постанови №13 від 24.12.1999 року „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” роз’яснив, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України.

       Нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд провадить шляхом множення середньоденного заробітку позивача 122грн. 56коп. на кількість днів затримки 61 день.

         Тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 7476грн. 61коп.

          У відповідності до ст.88 ЦПК України суд присуджує з відповідача судовий збір на користь держави у розмірі 112,24грн. (1% від задоволених позовних вимог в частині вимог майнового характеру), та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00грн.

              Керуючись  ст.ст. 209,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

         Позов задовольнити, стягнути з Державного підприємства «шахта ім. Гагаріна» на користь ОСОБА_1 заборгованість з заробітної плати в розмірі 3747 (три тисячі сімсот сорок сім) грн. 83коп. та середній заробіток за затримку розрахунку у розмірі 7476 (сім тисяч чотириста сімдесят шість) грн.. 61коп.

        Стягнути з Державного підприємства «шахта ім.. Гагаріна» судовий збір на користь держави у розмірі 112грн. 24коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн.

         На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя