Справа № 2-2185/10

РІШЕННЯ

                                                            ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          11 серпня 2010 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: Головуючого судді Мілєйко Є.Д., при секретарі Кобзар Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради про стягнення недоотриманої суми одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю особам, які стали інвалідами,

В С Т А Н О В И В:

          Звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_1 просить визнати дії Микитівського УПСЗН Горлівської міської ради щодо відмови в перерахунку та виплати на його користь недоотриманої суми одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоровю, як інваліду 2 групи неправомірними, стягнути з відповідача на його користь недотриману суму одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоровю, як інваліду 2 групи у сумі 6805,20грн. посилаючись на те, що він має статус громадянина, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідом ІІ групи (до 20.09.2007 року був інвалідом ІІІ групи). Пунктом 1 ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачена одноразова компенсація за шкоду заподіяну здоров'ю учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірах:   інвалідам ІІ групи - 45 мінімальних заробітних плат;   інвалідам ІІІ групи - 30 мінімальних заробітних плат.   Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.   Статтею 76 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, передбачено мінімальний розмір заробітної плати з 01.01.2007 р. у сумі 400 грн., з 01.04.2007р. – 420 грн., з 01.07.2007р. - 440 грн., з 01.10.2007р. - 460 грн.   Розмір одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно закону на час виплати одноразової компенсації, повинен складати – 6805,20 грн. Проте відповідачем у листопаді 2007 року йому була нарахована одноразова компенсація у сумі 94,80 грн., яка була сплачена у листопаді 2007р., і на його заяву перерахувати розмір одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю та виплатити недоотриману суму компенсації відповідачем відмовлено.

          Позивач будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився, надавши суду заяву про повне підтримання позовних вимог та про розгляд справи у його відсутність.

          Представник відповідача за довіреністю Лаврушко О.О. у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи у відсутності відповідача та заперечення проти позову,   в яких вказано, що Микитівським УПСЗН нарахована та сплачена ОСОБА_1 різниця в компенсаціях відповідно до ст.63 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.101 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та на підставі постанови Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою  встановлено конкретний розмір одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами, а саме інвалідам 2 групи - 284,40 грн., інвалідам 3 групи - 189,60 грн. На підставі чого позивачу нарахована та сплачена різниця в компенсаціях 94,80 грн.   Виходячи з того, що законодавством врегульовані правовідносини щодо виплат, передбачених Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також те, що позивач отримав зазначені виплати в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України, вимоги зазначені в позовній заяві не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України та задоволенню не підлягають.

        Дослідивши надані сторонами докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

        Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить (віднесений) до першої категорії як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, є інвалідом 2 групи (до 20.09.2007 року був інвалідом ІІІ групи), у зв’язку з чим користується правами та пільгами передбаченими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

         Листом № 32-4257 від 31.05.2010 року відповідач відмовив позивачу в перерахунку та виплаті одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, які стали інвалідами у розмірі, встановленому ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з посиланням на Закон України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, постанову КМУ від 26 липня 1996 року №836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

        27 листопада 2007 року Микитівське УПСЗН Горлівської міської ради здійснило виплату позивачу різниці між розмірами одноразової компенсації 94,80 грн. відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836 .

       Зазначена обставина підтверджується довідкою Микитівського УПСЗН №32-4256 від 31.05.2010 року.

        Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

        Відповідно до ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачена одноразова компенсація за шкоду, заподіяну здоров'ю, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірах:   інвалідам ІІ групи - 45 мінімальних заробітних плат;   інвалідам ІІІ групи - 30 мінімальних заробітних плат. У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях . Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності.

        Пунктом 30 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом дія ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була зупинена на 2007 рік.

        Проте, рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. положення пункту 30 ст.71 «Державного бюджету на 2007 рік» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), та втратили чинність з 09.07.2007 року.

         Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не передбачено повноважень Кабінету Міністрів України зменшувати конкретні суми компенсацій і допомог, змінювати розмір одноразової компенсації, заподіяну здоров’ю особам, які стали інвалідами, встановлений Законом.

         Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України - виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст.75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в України є парламент – Верховна Рада. Конституцією України не передбачено права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім – своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

         Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню норми ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати.

         Відповідно до ст.76 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” з 01 жовтня 2007 року  встановлена мінімальна заробітна плата у розмірі 460,00 грн.

          За таких обставин, суд вважає необхідним визнати протиправними дії Микитівського УПСЗН Горлівської міської ради щодо відмови в перерахунку та виплаті на користь ОСОБА_1 недоотриманої суми одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю та зобов’язати відповідача провести  ОСОБА_1 виплату недоотриманої суми одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю , виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент встановлення інвалідності вищої групи, з урахуванням фактично отриманої суми, у наступному розмірі: 45м.з.п.-30м.з.п.* 460грн. – 94,80грн . = 6805,20 грн., де 460 грн. – розмір мінімальної заробітної плати, встановлений з 01.10.2007 року, 94,80 грн. – фактично отримана позивачем сума одноразової компенсації за шкоду заподіну здоров’ю особам, які стали інвалідами.

Керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

        Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

        Визнати протиправними дії Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради щодо відмови в перерахунку та виплаті на користь ОСОБА_1 недоотриманої суми одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю.

       Зобов'язати Микитівське управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області провести ОСОБА_1 виплату недоотриманої суми одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 6805 (шість тисяч вісімсот п’ять) грн. 20коп.

             Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У разі якщо рішення було постановлено буз участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя