Справа № 2-3904
2010 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіці Крим у складі: головуючій судді Кулєшової О.І., при секретарі Пархоменко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
в с т а н о в и в:
Позивач просить суд розірвати шлюб з відповідачем. Позовні вимоги мотивовані тим, що він 02 вересня 1997 року уклав шлюб з відповідачем. Від шлюбу вони неповнолітніх дітей не мають. Сумісне життя з відповідачем не склалося через несумісність характерів, з початку 2009 року вони не проживають разом, сумісного господарства не ведуть, не приймають ніяких спроб до примирення. Він знаходиться у фактичних шлюбних відносинах з іншою жінкою. Вони втратили почуття любові та поваги друг до друга, їх шлюб носить формальний характер, родина розпалась остаточно.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.
Відповідач в судовому засіданні позов визнала.
Вислухавши пояснення сторін, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача засновані на законі та повинні бути задоволені за наступних підстав:
Згідно зі ст. 112 СК України, - суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 02 вересня 1977 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актова запис за № 1827 (а.с. 7).
Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.
Суд також встановлено, що родина фактично розпалась, шлюб між сторонами існує формально, вони проживають окремо з 2009 року, не ведуть сумісного господарства, не приймають ніяких спроб до примирення, припинили подружні відносини. Ніхто з них не має наміру встановлювати сім’ю, примирення між ними не можливо, вони втратили почуття любові та поваги друг до друга. Позивач знаходиться у фактичних шлюбних відносинах з іншою жінкою.
Подальше життя подружжя та збереження родини буде суперечити інтересам подружжя. Вказані обставини підтверджені в судовому засіданні поясненнями сторін та матеріалами справи.
З урахуванням всіх обставин по справі, суд вважає, що шлюб необхідно розірвати, поклавши витрати при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 174, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 105, 110-112 Сімейного кодексу України,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 02 вересня 1977 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актова запис за № 1827, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 17 (сімнадцять) гривень за видачу свідоцтва про розірвання шлюбу.
ОСОБА_2 від сплати суми на користь держави звільнити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-296 Цивільного процесуального кодексу України.
СУДДЯ