Справа № 2-3637

2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    16 серпня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючій судді Кулєшової О.І., при секретарі Пархоменко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялта цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» до ОСОБА_1 про стягнення суми збитків,

в с т а н о в и в:

    Представник позивача, уточнивши в судовому засіданні свої позовні вимоги, просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму збитків, посилаючись на те, що відповідач є побутовим користувачем електричної енергії на підставі особового рахунку НОМЕР_1. 02 жовтня 2007 року працівниками ВАТ «Крименерго» в ході перевірки було виявлено, що заклинив розрахунковий механізм електролічильника, в результаті чого електроенергія споживається, але електролічильником не враховується. За фактом виявлених порушень представником ВАТ «Крименерго» був складений акт № 137751 від 02 жовтня 2007 року. На підставі акту був складений протокол № 550 від 17 березня 2010 року та нарахована сума недооблікованої електроенергії відповідно до Методики в розмірі 830 гривень 65 копійок. Актом проведення експертизи електролічильника № 512 від 26 жовтня 2007 року було також встановлено, що заклинив розрахунковий механізм при переході роликів, диск електролічильника не обертається.

    Відповідач в судовому засіданні позов не визнала.

    Суд заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав:

    Судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії через приєднану електромережу, постачання якої до її квартири АДРЕСА_1, м. Ялта здійснює позивач, та письмовий договір про постачання електричної енергії між ними відсутній.

    Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються нормами ст. 714 ЦК України, ст. ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357.

    Постачання фізичним особам електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією.

    Підключення електричної енергії, відкриття особового рахунку, видача абонентської книжки для проведення розрахунків за електричну енергію та розрахунок за її споживання слід вважати фактичним укладенням договору між сторонами на умовах, передбачених вищевказаними Законом і Правилами.

    За відсутності укладеного письмового договору, відповідно до абз. 4 п. 3 Правил у разі виникнення питань, можливі шляхи вирішення яких не обумовлені договором, сторони зобов’язані керуватися цими Правилами та законодавством.

    Згідно з п. 19 Правил користування електричною енергією для населення розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються виключно на підставі показань приладів обліку за діючими для населення тарифами.

    Пунктами 21, 22 Правил передбачено, що знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця, а оплата спожитої електричної енергії може здійснюватися за розрахунковими книжками.

    Відповідно до п. 42 Правил споживач електричної енергії зобов’язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

    Позивач у своєму позові посилається на ст. 526 ЦК України – загальні умови виконання зобов’язання, а також на главу 51 – Правові наслідки порушення зобов’язання. Відповідальність за порушення зобов’язання (ст. ст. 610, 611, 623 ЦК України).

    Статтею 526 ЦК України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме: зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.            

    Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд вважає, що позивач не навів доказів завдання шкоди діями відповідача.

Відповідно до Акту № 137751 від 02 жовтня 2007 року було зафіксовано, що заклинив розрахунковий механізм електролічильника, в результаті чого електроенергія споживається, але електролічильником не враховується (а.с. 8). На підставі акту був складений протокол № 550 від 17 березня 2010 року та нарахована сума недооблікованої електроенергії відповідно до Методики в розмірі 830 гривень 65 копійок за період 3 роки з врахуванням виплат (а.с. 9).

Актом проведення експертизи електролічильника № 512 від 26 жовтня 2007 року було встановлено, що заклинив розрахунковий механізм при переході роликів, диск електролічильника не обертається (а.с. 10).

Однак, з проведеної експертизи лічильника не вбачається вини відповідача у втручання приладу обліку електричної енергії.

Крім того, судом встановлено, що відповідач зверталася до енергонадзору м. Алупка з заявами від 22 червня 2003 року та від 03 липня 2004 року, в яких вказувала, що в неї в березні та потім в червні 2003 року заклинило лічильник, просила прийняти заходи та замінити електролічильник, при цьому продовжуючи оплачувати за спожиту електроенергію відповідно до середньомісячного споживання. Електролічильний був замінений відповідачу тільки в жовтні 2007 року при складанні акту про порушення Правил користування електричною енергією для населення. Після заміни приладу обліку електричної енергії відповідач на протязі 2008-2010 років знімала показання лічильника та проводила оплату за спожиту електричну енергію. Вказані обставини підтверджуються наданою суду архівною інформацією по особовому рахунку відповідача НОМЕР_1 (а.с. 32-35).  

При таких обставинах, відповідач дотримувалась своїх зобов’язань перед позивачем, в зв’язку з чим відсутні підстави для застосування до ОСОБА_1 правових наслідків порушення зобов’язання, передбачених ст. ст. 610, 611, 623 ЦК України.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На думку суду, представник позивача не навів доказів стосовно порушення відповідачем Правил користування електричною енергією для населення та те, що діями останньої була заподіяна шкода на суму 830 гривень 65 копійок, внаслідок чого у задоволенні позову слід відмовити.

Маючи на увазі наведене, у суду не має підстав для стягнення судових витрат по справі на користь позивача.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 611, 623, 714, 1166 ЦК України,

ВИРІШИВ:

В позові Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» до ОСОБА_1 про стягнення суми завданих збитків в розмірі 830 гривень 65 копійок -відмовити.

    Судові витрати за сплату судового збору в розмірі 51 гривня та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень покласти на позивача Відкрите акціонерне товариство «Крименерго».

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-296 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя