УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Іменем України
17 серпня 2010 року м. Житомир
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області
в складі:
головуючого Захарчука С.В.
суддів: Зав’язуна С.М., Яковлева С.В.
прокурора Філь С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 4 червня 2010 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого у АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз 11.11.2005 року Корольовським райсудом м. Житомира за ст. 186 ч.2 КК на 4 роки позбавлення волі,-
засуджено:
- за ст. 186 ч. 2 КК України – 5 років позбавлення волі.
- за ст. 190 ч.2 УУ України – 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання – 5 років позбавлення волі.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, вирок щодо якого не оскаржується.
Згідно вироку, ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 31 липня 2009 року близько 00 год. 30 хв. він, ОСОБА_2 та невстановлена органом досудового слідства особа, діючи за попередньою змовою між собою, та переслідуючи мету на повторне викрадення чужого майна, поблизу будинку №3 по вул. Київській м. Житомира, наздогнали раніше їм незнайомого ОСОБА_3, де разом стали наносити йому чисельні удари руками і ногами по різним частинам тіла та спричинили останньому тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких без короткочасного розладу здоров'я, тобто застосували до останнього насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я останнього. Подолавши, таким чином, опір потерпілого, засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, разом з невстановленою органом досудового слідства особою, відкрито і повторно викрали наступне особисте майно потерпілого ОСОБА_3: золотий ланцюжок вагою 10 грам вартістю 2000 грн., золотий кулон вагою 8 вартістю 1500 грн., золоту обручку вагою 3 грама вартістю 600 грн., золотого персня вагою 5 грам вартістю 1000 грн., мобільний телефон з сім-карткою
Справа № 11-517 Головуючий у суді 1-ї інстанції Поліщук М.Г.
Категорія ст 186ч.2,190ч.2КК Суддя-доповідач Захарчук С.В.
оператора мобільного зв'язку "Дідждус" вартістю 400 з чим з місця скоєння даного злочину зникли, спричинивши тим самим цим потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 5500 грн.
30 серпня 2009 року близько 22 год. 00 хв. засуджений ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, та переслідуючи мету на повторне відкрите викрадення чужого майна поблизу будинку №3 по вул. Бородія в м. Житомирі, наздогнали раніше незнайомого ОСОБА_6, де, застосовуючи до останнього фізичне насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я останнього, виразилося в тому, що вони скрутили руки останнього за спину, спричинили йому фізичного болю. Подолавши таким чином волю потерпілого до опору засуджений ОСОБА_1 разом із невстановленою органом досудового слідства особою, умисне повторно і відкрито викрали у потерпілого ОСОБА_6 наступне майно: шкіряне портмоне вартістю 50 грн., гроші в сумі 20 доларів США, що згідно курсу НБУ еквівалентно 160 грн., гроші в сумі 350 грн., посвідчення водія з талоном попередження до нього на ОСОБА_6, водійську медичну довідку ім'я ОСОБА_6, довідку про страхування автомобіля, які для потерпілого не становили матеріальної цінності, мобільного телефону марки "Нокіа 2630" грн. з сім-карткою оператора мобільного зв'язку "Київстар" вартістю 1500 грн. всьогого на загальну суму 2108 грн.
23 вересня 2009 року близько 13 год. 00 хв. засуджений ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, поблизу залізничного вокзалу, розташованого по вул.Вокзальній,3 в м. Житомирі разом з раніше йому незнайомим ОСОБА_7, потерпілим по справі, і іншими особами розпивали спиртні напої. В процесі цього потерпілий ОСОБА_7 добровільно передав засудженому ОСОБА_1 банківську картку "Укрсоцбанку" на своє ім'я та запис з кодом до неї, та попросив останнього зняти з неї 50 грн. для придбання спиртних напоїв. Отримавши в такий спосіб від ОСОБА_7 вказану банківську картку, у ОСОБА_1 виник умисел на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману і зловживання довірою, а саме грошовими коштами, які знаходилися на рахунку вказаної картки. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 з вказаної картки зняв 25 вересня 2009 року біля 14 години грошові кошти в сумі 530 грн., чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 не погоджується із засудженням його за ст. 186 ч.2 КК України по епізоду заволодіння майном потерпілого ОСОБА_3, просить скасувати вирок суду відносно нього в цій частині і закрити провадження по справі. Вважає, що вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженого у вчиненні інкримінованих йому злочинів, відповідають фактичним обставинам справи, обґрунтовані сукупністю добутих на досудовому слідстві та досліджених у судовому засіданні доказах.
Зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_3, що в нічний час 31 липня 2009 року поблизу будинку №3 по вул. Київській у м. Житомирі, на нього напали троє або четверо раніше не відомих, серед яких були і засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_1, яких він добре запам'ятав, в тому місці було добре освітлення. Один із нападників ударив його по голові, від чого він впав на землю і скотився в кювет. Після цього вони продовжували наносити йому удари руками і ногами по різним частинам тіла, в процесі цього нападники заволоділи його мобільним телефоном "Нокіа 2610", та іншим майном на загальну суму 5500 грн.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердив те, що на початку серпня 2009р., він за 50 грн., придбав у засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 мобільний телефон "Нокіа 2610", якого він наступного дня за 220 грн. продав ОСОБА_9 При цьому Денисюк та ОСОБА_2 його запевнили, що вказаний телефон не крадений.
Свідок ОСОБА_9 підтвердив те, що дійсно на початку серпня на Житньому рику за 220 грн. придбав мобільний телефон "Нокіа”, якого через деякий час нього вилучили працівники міліції як такого крадений.
Аналіз приведених даних взятих в їх сукупності, дав підстави суду зробити правильний висновок щодо винності ОСОБА_1. і вірно кваліфікувати його дії за ст.ст. ст. 186 ч.2 ,190 ч.2 КК України.
При призначенні покарання суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність і призначив покарання, яке є необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів засудженим.
Будь – яких порушень кримінально – процесуального закону у справі не виявлено, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції.
Керуючись ст.ст. 365, 366, КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 4 червня 2010 року щодо нього – без зміни.
Судді